Сторінки

понеділок, 11 лютого 2013 р.

9-10 лютого Конференція присвячена 50-літтю звільнення Слуги Божого Кир Йосифа Сліпого і приїзду його до Риму.
Патріярх Йосиф Сліпий – Богослов і Муж Церкви.
У доповіді п. Марія Гаряча висвітлила важливу роль громадянської позиції мирян і духовенства щодо звільнення Кир Йосифа з неволі, тверде бажання Папи Івана ХХІІІ. Зробили можливим це "чудо" Папа Іван ХХІІІ
Монс. Джованні Віллебрандс, секретар Секретаріату у справах єдності християн, який у момент складних переговорів у час Карибської кризи 1962 р.  зустрівся з американським журналістом Норманом Казенсом, який саме летів на зустріч з Микитою Хрущовим. Журналіст при зустрічі представив справу розвязання атомного конфлікту і запропонував звільнити Кир Йосифа як знак примирення на прохання Папи, автора енцикліки "Мир на землі" 
У переговорах були задіяні також спостерігачі від РПЦ на ІІ Ватиканському соборі та державні діячі Італії які були у хороших стосунках з М. Хрущовим. Звільнення Кир Йосифа це один з небагатьох світлих фрагментів доби "холодної війни" коли політики послухали Апостольський претіл і мирно вирішили конфлікт який міг розвязати ІІІ світову війну. Учасники Конференції представили нові джерела які розповідають про подію підкреслюючи несподіваний ентузіазм який супроводжував новину про звільнення Кир Йосифа. Зокрема один з монахів монастиря у Гроттаферраті біля Риму очевидець приїзду Кир Йосифа о. Партеній Павлик описує цю подію:
...Мовчки підтримуваний руками автиста та монс. Віллебранса, бачимо легко підносячу особу Митрополита, якого сей час пізнаю… Під плащем мав хрест, що йому подарував Іван ХХІІІ  через монс. Каповілла (при зустрічі)в Орте. Приступає перший до нього о. Архимандрит з привітом по українськи Слава Ісусу Христу. Обнімаючись, митрополит веселим і зворушеним голосом відповідає: Слава навіки! Зворушені, тримаючи його попід пахи за руки, помагаємо йому йти через коридор, сходи та проводимо до кімнат для єпископів.
Кир Йосиф залишившись сам на сам з о. Партенієм сказав: «Що його відпустили як бандиту. Він сам не хотів їхати, щоби покинути свою паству і спасти свою шкіру. Коли почув про свій виїзд то через цілу ніч не спав. Врешті мусів згодитись на виїзд, читаючи виразний наказ з Риму.
У документах Василіян маємо свідчення о. Ісидора Патрила який з піднесенням і радістю розповідає про зустріч з Митрополитом:
Радість у всіх колосальна. Сам Папа плакав, коли говорив про те нині на ранішній авдієнції. І коли (нині ввечері) оба стрінулись, Кардинал Теста[1] хотів цілувати митрополита в руку. З Ґроттаферати кард. Чіконяні[2] і Теста – супроводжували: його взяли по середині. Всі газети по цілому світі про це писали. І правильно, дуже вірно, прихильно.
Дослідження історії не можливе без детального аналізу джерел, рутинна і детальна праця дозволяє як нагороду за зусилля відобразити не лише хід подій але і відновити атмосферу і характер осіб які приймали живу участь у справі звільнення. Наша вдячність і память про усіх хто причинився до справи звільнення Кир Йосифа це обовязок вдячності який ми радо виконуєм!
о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ  




[1] Кард. Густаво Теста, ур. Бергамо, священик з 1910, кардинал з 14 грудня 1959 р. Входив в колегію кардиналів Конгрегації Доктрини віри, для Сх. Церкви, член цент. Комісії по приготуванню ІІ Ват. Собору президент адмін.-еконм. Комісії Святого Престолу,  Annuario Pontificio, Roma 1962,  62, 863.
[2] Кард. Гаетано Чіконьяні, ур. Фаенца, священик з 1904, єпископ з 1925, кардинал з 1953, префект Конгр. Обрядів, у колегії кардиналів Конгр. особливих церк. справ. Annuario Pontificio, Roma 1962,  40-41, 863.

Немає коментарів:

Дописати коментар