Блаженний Омелян Ковч - покровитель душпастирів

Блаж. свщмуч. Омелян Ковч (1884-1944)

29 травня 2013 р. у м. Перемишляни, де жив і душпастирював блаженний свщмуч. Омелян Ковч відбулася ІІ Всеукраїнська проща духовенства УГКЦ, присвячена 4- ій річниці проголошення свщмуч. Омеляна Ковча покровителем душпастирів УГКЦ. 

Проща розпочалась молебнем до свщмуч. Омеляна Ковча в храмі Святого Миколая, де впродовж 1922-1943 років душпастирював  блаженний о. Омелян. Процесійно єпископи і священики пішли до памятника  о. Омеляну Ковчу, де зустріли кілька сотень священиків, і рушили від храму Святого Володимира і блаженного Омеляна.

«Феномен блаженного Омеляна в тому, що він був спроможний та здатний на великі речі», - такими словами звернувся до священиків владика Венедикт, акцентуючи на важливості щоденного іспиту совісті для кожного священика в його духовному зрості. Єпископ закликав духовенство до праці над собою через особисте пізнання себе перед Богом і виявлення причин своїх упадків, ставлячи за приклад священиче служіння та подвиг віри о. Омеляна Ковча.

Звіт з прощі Слідами віри Кир Андрея

На початок прощі, 24 травня о 10.00 на Літургії у Прилбичах з закликом бути чуйним на поклик Божий звернувся до прочан о. Йоан Лубів, ЧСВВ магістр новиків отців Василіан. Прочан сповідав о. парох Андрій Стадницький, а вірні почастували гостей у музеї Кир Андрея і блаженного Климентія Шептицьких борщем та яворівським пирогом.

Ченці і вірні, Острожець, 25.05

Розпочалася проща під супровід пісень братів з новіціату і під рясним дощем який пригадав слова Софії з Фредрів: Погода під ту пору була непривітна, темна і дощева. Громада у супроводі ДАІ і швидкої допомоги вирушила в сторону Судової Вишні. У дорозі розважали молитву Кир Андрея «Перед Твоїм Хрестом, Ісусе Христе, стаю разом із Твоєю Матір’ю, яка є й нашою Матір’ю, ... передаю Тобі в опіку цілу мою родину. Допоможи їй Господи розростися широко й у всіх поколіннях служити Тобі вірно.

Перенесення чесних мощей св. Миколая Чудотворця

Настав день урочистого свята:* місто Барі радується і з ним увесь світ* піснями й співами духовними виявляє радість свою.* Бо сьогодні священне перенесення цінних і вельмицілющих мощей святителя і чудотворця Миколая,* що, мов сонце незахідне, засіяв світлосяйним промінням,* розганяючи темряву спокус і біди від тих, що з вірою виголошують:* Спаси нас, як заступник наш, Великий Миколаю!

Святитель Миколай один з небагатьох святих, пам’ять якого ми згадуємо двічі на рік. А приводом цього свята стала подія в честь перенесення його мощей. Подія цього святкування сталась у 1087 р. за владарювання цісара Олексія Комнина, візантійського імператора. Був це час, коли турки захоплювали східні області Візантії. У цей час сам св. Миколай з’явився у сні одному священикові з м. Бар на ім’я Луп. Святитель велів, аби його мощі було спроваджено до м. Барі. Торжественне дійство перенесення святих мощей супроводжувалося трьома кораблями. Прибули вони з Мир до Барі 9/22 травня, саме тому в цей день ми вшановуємо пам’ять цього дійства.

Ще в земному житті всі свої бажання, серце і розум Святий направляв до Бога. Віддавши Йому свою душу, яка стала оселею Святого Духа, уподібнившись до Христа, отримав від Нього владу творити чуда. Своїм прикладом Він і сьогодні навчає та заохочує всіх нас до ангельського життя, закликаючи використовувати земні добра на дорозі до небесного Царства.

Святі ХХ ст. між нами - конференція про процеси беатифікації

Є імена такі яскраві і вічні, як зорі на небі. У відкритому морі шлях визначають по зорях.  Бертольд Авербах

Від початків існування Церкви Господь Бог покликав свідків віри.  Світичі віри Старого Завіту від батька віри Авраама до щойно проголошених святими Новомучеників Миколая Чарнецького та 24 тих що з ним що загинули за віру в Христа, та 12 травня канонізованих муч. Антоніо Прімальді і 800 товаришів, які загинули з рук мусульман у 1480 р. усі вони у властивий їх часу спосіб дали свідчення віри в Христа.

Розважання над покликанням Кир Андрея

28 травня святкуємо 125 літній ювілей вступу в монастир оо. Василіян Романа Шептицького.

Герб Кир Андрея, Львів 1930 р.

Кир Андрей Шептицький уже як митрополит 8 липня 1911 р. розважав над влаcним покликанням: "Думаю, що Божа Воля кличе мене до іншого, совершеннійшого життя. Ужию, свобідного, тихого, зібраного часу, щоб глибше над сею справою застановитися і по Божому рішитися на се нове життя... Єсли се є Боже Покликання, то оно буде доповненням мого першого покликання до Чина 1888.