Перенесення чесних мощей св. Миколая Чудотворця

Настав день урочистого свята:* місто Барі радується і з ним увесь світ* піснями й співами духовними виявляє радість свою.* Бо сьогодні священне перенесення цінних і вельмицілющих мощей святителя і чудотворця Миколая,* що, мов сонце незахідне, засіяв світлосяйним промінням,* розганяючи темряву спокус і біди від тих, що з вірою виголошують:* Спаси нас, як заступник наш, Великий Миколаю!

Святитель Миколай один з небагатьох святих, пам’ять якого ми згадуємо двічі на рік. А приводом цього свята стала подія в честь перенесення його мощей. Подія цього святкування сталась у 1087 р. за владарювання цісара Олексія Комнина, візантійського імператора. Був це час, коли турки захоплювали східні області Візантії. У цей час сам св. Миколай з’явився у сні одному священикові з м. Бар на ім’я Луп. Святитель велів, аби його мощі було спроваджено до м. Барі. Торжественне дійство перенесення святих мощей супроводжувалося трьома кораблями. Прибули вони з Мир до Барі 9/22 травня, саме тому в цей день ми вшановуємо пам’ять цього дійства.

Ще в земному житті всі свої бажання, серце і розум Святий направляв до Бога. Віддавши Йому свою душу, яка стала оселею Святого Духа, уподібнившись до Христа, отримав від Нього владу творити чуда. Своїм прикладом Він і сьогодні навчає та заохочує всіх нас до ангельського життя, закликаючи використовувати земні добра на дорозі до небесного Царства.

Здавна в нашому народі це свято ми називаємо днем літнього Миколая, адже святкуємо його вже майже у літку. Для нас християн, що з побожністю почитаємо це священне перенесення його мощей, святитель Миколай став джерелом чудес, завдяки кому на нас сходять ласки від Бога. В честь цього свята наша Церква встановила не тільки престольні святкування, але й організувала відпусти для всіх людей доброї волі, особливо для тих, хто з неабиякою побожність шанує св. Миколая Мирликійських Чудотворця.

Тож молімо в цей день угодника Христового – св. Миколая, щоб і ми на зразок його життя могли віддатися Богові, так, як це  зробив він XVI століть тому. 

о. Климент Грещак, ЧСВВ