Кир Андрей про жертви Голодомору

23 листопада вшановуємо 80 роковини Голодомору на Великій Україні 1032-1933 рр. Голод спровокований більшовицьким урядом СРСР і ним ж ретельно замаскований не набув у світі розголосу, однак викликав слова протесту Слуги Божого Кир Андрея Шептицького. Заклик митрополита Андрея став голосом сумління українського народу. Митрополит 24 липня 1933 р.  у листі Україна у передсмертних судоргах заявляв: Перед цілим світом знову протестуємо проти переслідування малих, убогих, слабих і невинних та гонителів оскаржуємо перед Судом Всевишнього. Кров робітників, що в голоді орали чорнозем України, кличе о пімсту до неба, а голос голодних женців дійшов до ушей Господа Саваота. Усіх християн цілого світа, усіх віруючих у Бога, а особливо всіх робітників і селян, передовсім усіх наших земляків, просимо прилучитися до цього голосу протесту і болю та розповсюдити його у якнайдальші країни світа.

Блаженні української землі у Римі

Розпочалася проща з нагоди  50 ліття перенесення мощів свщмуч Йосафата до Риму. В рамках прощі до каплиці Новомучеників ХХ ст. що у базиліці св. Вартоломея на Тіберині (Рим) якою опікується спільнота св. Єгідія буде передано  мощі українських новомучеників, свщмуч. Йосафата (Кошиловського) та свщмуч. Миколая (Чарнецького) і землю з місця мученицької смерті у Майданеку свщмуч. Омеляна (Ковча).

Свідчення архистратига Михаїла - Хто як Бог!

Архистратиг Михаїл

Архистратиги Божі, служителі божественної слави, ангелів начальники і людей наставники! Корисного нам просіте і великої милости, як безтілесних архистратиги.   Кондак 

Святий Архистратиг Михаїл - взірець вірності Господеві,  ще на початку віків,  Він став на захист слави Божої, у час бунту ангелів. Ім'я Архистратига Михаїла – Мі-ка-ель з євр. Хто як Бог! є тим свідченням яким він протиставився збунтованим ангелам, які вважали себе рівними Богові.

 Бунт ангелів під проводом ангела досвітньої зорі - Сатананаїла був випробуванням, яке Господь  допустив щоб випробувати людину. ІІ Петра 2, 4: Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;  Ангели вірні Богу на чолі з архистратигом Михаїлом  виступили на боротьбу Одкр 12, 7-9: Настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його, та не перемогли, ані місця не знайшлося їхнього більше на небі. І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, - повержено на землю, і ангели його з ним повержені.

Зустріч - обговорення святкувань 25 ліття легалізації УГКЦ

19 листопада 2013 р. у Львові Свенціцького, 17 в УКУ о 10.00 відбудеться зустріч представників єпархій по приготуванню святкувань 25-ліття легалізації УГКЦ 1989-2014 р. У 1913 р. митрополит Андрей повчав: Окроплена кров’ю мучеників набуває Церков свободу віддавати Богови прилюдну і всенародну славу. Для достойного вшанування памяті мучеників, ісповідників віри та ініціаторів легалізації УГКЦ було обговорено формат майбутньої публікації пропамятної книги – “Шлях до свободи”. Після представлення о. Полікарпом, ЧСВВ бібліографії  про період легалізації запропоновано увазі учасників базу даних розроблену у Місії для ефективного збору інформації з єпархій. Для учасників  матеріали зібрані Місією і Інститутом Історії Церкви були скомпоновані о. Володимиром Зінько на компакт диск. Прийнято пропозицію о. Тараса Бублика - книга має містити свідчення очевидців, зібрані вірними у єпархіях і буде складатися з статей різних авторів про ісповідників віри, стосунки держави і Церкви, місце мирян і духовенства у відродженні  Церкви та становлення єпархій та парафій.  Отець Артемій, ЧСВВ запропонував залучати районні відділи культури при районних держ. адміністраціях для напрацювання сценарію святкувань, а о. Павло Локоть висловив думку щоб завершальне вшанування відбулося у Києві. Отець Павло Дроздяк запропонував створити короткі відео-ролики для популяризації ідеї святкуваннь та створити фільм на основі відео-сюжетів підпільних Богослужінь. О. Полікарп підсумовуючи запросив отців у єпрахіях діяльно долучитися до збору свідчень у єпархіях, щоб публікація  вповні висвітлила вклад вірних і духовенства у справу легалізації УГКЦ в УРСР та країнах Варшавського блоку.

Вшановуючи память блаж. свщмуч. Климентія

Свщмуч. Климентій

17 листопада минає 144 роки коли у сімї графа Івана Шептицького та Софії з Фредрів в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині народилася шоста дитина син якого зараз ми почитаємо як блаженного - отець Климентій Шептицький.У спогадах Софії з Фредрів читаємо: “Отже, хлопець... Не знаю, скільки з тим словом зникло мидляних бульбашок – так я мріяла, що буде донька, моя донька... Ціле літо дзвеніло коло серця... Що ж діяти – Бог знає, що робить...” Хрещення новонародженого відбулося в парафіяльному костелі Прилбич в селі Брухналь, здійснив його парох Мартин Узарський. При хрещенні було дано немовляті ім'я Казимир-Марія. “Казік – улюбленець і потіха цілого дому... – ніжно писала Софія про свого трирічного сина. - Таке це легке, підстрибуюче, співоче пташеня, що направду, між чортиком і ангелом лежить його подібність...

Свобода Церкви - куплена ціною крові мучеників.

Меморіал репресій Спаськ, Казахстан

Проповідь Христа Розпятого і Воскреслого первісна Церква стверджувала єдино правильним шляхом шляхом ісповідництва. Таке розуміння мартирії знаходимо у творах митрополита Андрея Шептицького. У посланні до вірних 1913 р. Дар Свободи він повчав: Треба Церкві було передусім століттями терпіння і потоками мученичої крови окупити свободу ділання і научання. Треба було, щоби по Апостолах довгі єще ряди святих. “ Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква (Кол. 1, 24). Доперва по трех майже століттях переслідувань зачалася для Церкви нова епоха – епоха тріумфу і побіди.

Памяті ієромонаха василіянина Атанасія Великого

о. Атанасій Великий, ЧСВВ

3 листопада у с. Туринці, Жовківщина громада парафії Св. Параскеви Пятниці пригадали і увіковічнили у меморіальній таблиці пам'ять 94 річниці від дня народження,  свого  односельця, василиянина  о. Атанасія Великого, ЧСВВ. Після Літургії отці та вірні вишли на подвір'я храму, де освятили меморіальну таблицю о. Атанасію. Адже його життєвий шлях розпочався у цьому храмі адже сина Теодора і Пелагії Великих, який щойно народився у тому ж дні було охрещенно 5 листопада 1918 року у цьому храмі. Виховання в сім'ї міцно закарбувалося у його серці. Хоч отець був малослівним і надзвичайно рідко писав листи, однак збереглися кілька листів до матері сповнені синівської теплоти і турботи за рідних виселених в Якутію.  Навчався у місцевій школі, а згодом в гімназії в Жовкві, де його вчителем був професор Іван Крип’якевич, можливо саме він автор Історії України Руси привив юнакові любов до історії. О. Панкратій Нюнька, який також вчився з ним у гімназії так його описує: «У науці був дуже пильний. Не раз допомагав молодшим чи слабшим в науці, у завченні лекцій. Пам’ятаю його шкільну збірку рисунків, в якій дбайливо було виконано акварельне отінювання кубічних фігур. Не пам’ятаю ні одного випадку, щоб він комусь докучав, насміхався з когось, або чинив якусь прикрість. Не мав ворогів між громадою». Згодом юнак вирішує стати на шлях посвяти у чернечому стані і 31 серпня 1933 року вступа до новіціату  оо. Василіан  у Крехові, де його вихованням займається о.Павло Теодорович.