Свобода Церкви - куплена ціною крові мучеників.

Меморіал репресій Спаськ, Казахстан

Проповідь Христа Розпятого і Воскреслого первісна Церква стверджувала єдино правильним шляхом шляхом ісповідництва. Таке розуміння мартирії знаходимо у творах митрополита Андрея Шептицького. У посланні до вірних 1913 р. Дар Свободи він повчав: Треба Церкві було передусім століттями терпіння і потоками мученичої крови окупити свободу ділання і научання. Треба було, щоби по Апостолах довгі єще ряди святих. “ Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква (Кол. 1, 24). Доперва по трех майже століттях переслідувань зачалася для Церкви нова епоха – епоха тріумфу і побіди.

В тих трех століттях, мимо святості, якою відзначалися і Отці церковні, і мученики, Церков лиш в незначній мірі могла сповняти свою задачу. Не вільно Їй було віддавати Богу Всевишньому всенародної прилюдної слави. Не вільно було голосно, прилюдно проповідати Євангеліє. Не могла впливати на устрій і установи людей, як того вимагало їх добро дочасне і вічне. Справдилися слова Христові: " Тоді видадуть вас на муки й уб'ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради. (Мт. 14, 9). “ Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами (Мт. 10, 18) ” “ Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я, але хто витриває до кінця, той спасеться (Мт. 10, 22). митрополита Андрея Шептицького. 

ХХ століття було кривавим досвідом гріха і випробування для Церкви. 1 листопада спогадуємо 69 річницю від дня смерті Кир Андрея який будучи при смерті казав що тяжкі випробування чекають Церкву, але пройшовши їх вона Воскресне. Цього ж дня згадуємо память мученицької смерті блаж. свщмуч. Теодора Ромжі, єпископа Мукачівського. Сьогодні ми стоїмо на порозі cвяткування ювілею 25 ліття від подій 1989 р. часу коли наша УГКЦ отримала дар свободи, яку її вірні і духовенство обмили митарствами заслання та  скріпили кров'ю мучеників.  Ми покликані пізнати подвиг віри наших попередників щоб усвідомити велич цього дару.

о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ