Обрізання Господнє

Каплиця Різдва, Вифлеєм

У час Різдва Христового вірні просвічені правдою про Воплочення Господа Бога, подивляють Його велич, яка являється в сходженні Господа Бога до людини: "не посоромився прийняти признаку законного всиновлення, як Законодець який здійснює закон, Господь який підтримує Всесвіт долонею, дає себе пелюшками повити" стихира з Вечірні свята Обрізання Господнього. Церква у цьому святі вшановує звершення старозавітньої обітниці Месії і святкує зустріч Старого Завіту - св. Симеона і Анни з Христом який приймає імя Ісус "восьмиденний по матері і безначальний по Отцеві дав себе вповити пеленами і не відмовився прийняти тілесне обрізання". Христос підлягає Старозавітнім приписам,  стає у всьому як людина щоб увійти у світ і сповнити місію Відкуплення «нести Добру Новину вбогим, проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк. 4, 18).
Виконання закону і місія голошення Євангелії це основа на якій Церква будує свою проповідь у сучасному світі. Церква застерігає від насилля та ненависті, і є присутня серед людей і її слово проповіді є суголосне зі словами ангелів які благовістили Різдво пастухам і мудрецям: "Слава во вишніх Богу і на землі мир в людях благовоління".
Цього ж дня вщановуємо память св. Василія Великого - Отця Церкви, який ціле своє життя посвятив пошуку Бога, плодом якого було богослов'я Пресвятої Тройці, та заклав основи аскетичного життя християн, як слідування шляхом практики заповідей Божих через діяльне милосердя до ближнього.
Більше - http://missiopc.blogspot.it/2013_01_01_archive.html

о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ