Іван Крислач - митець з покликання

Митець і його твори

Пошук митецького рішення логотипу святкуваннь 25 ліття легалізації УГКЦ привів мене до п. Івана Крислача. Митця відомого мені по ілюстраціях до дитячих книг українських авторів. Замість короткої ділової зустрічі, понад годину спілкувався з людиною, яка з дитячих літ мала хист до малювання починаючи з спонтанних малюнків в рідному домі на стіні за що отримав від матері нагінку, однак образ тризуба на оселі і розпис батькової пасіки зі сценами праці бджіл отримав схвальну оцінку батька! Іншим зацікавленням Івана стало читання. У домі батька було дві книги Біблія і Кобзар, навчившись у дяка  читати і писати Іванко прочитав і засвоїв істини Христової віри.
Іван товаришував з синами отця Івана Каспрука у Станимирі, і отець давав Івасеві читати журнал "Світ дитини" який познайомив його зі світом поезії Лесі Українки, Івана Франка, Юрія Липи оповідання хлопець прочитував за одну ніч. У 1939 р. отець Іван у Станимирі розпочав будову нової пяти-купольної церкви архітектора Ярослава Філевича, будівництво перервала війна. Іван у часі війни навчався у Львові у гімназії, а повертався до дому і знову брався за малювання. З приходом радянської влади він поступив у Поліграфічний інститут, де під керівництвом відомої художниці мисткині Олени Крушельницької опанував образотворче мистецтво. Згодом були перші успіхи та рутинна праця у майстерні над втіленням творчих робіт у яких митець перемінював обличчя реальних живих людей у ідеальних героїв та у ілюстрації

до дитячих літературних творів Лесі Українки, Івана Франка, Степан Руданського, Богдана Стельмаха, а у 1973 р. реалізував  лінорит козаків під Берестечком, з словами пісні "Гей у лузі червона калина", який цензура не прийняла. Відомим твором відзначеним численними преміями є ілюстрації до повісті "Захар Беркут" Івана Франка. У його творчості українські мотиви невід'ємно йдуть з релігійними, адже  від дитинства тема віри у Христа була близька п. Івану увесь час радянщини, як реліквію він проніс Памятку Першого Причастя, і у ті часи він залишився вірний своєму переконанню. Його графіка з портретами Івана Вишенського, Маркіяна Шашкевича, митр Андрея Шептицького та Йосифа Сліпого сходять з під його пера на початку 80-х років. Однак піснею його життя після легалізації Церкви у 1989 р., була можливість довершення будови церкви в Станимирі,біля Перемишлян,  її розпис та власноруч зроблений іконостас у неовізантійському стилі цій роботі він посвятив 8 років свого життя.
Апогеєм творчого доробку вважає п. Іван Крислач не лаври визнання і
титул заслуженого митця України, а саме добудований  храм у Станимирі, одним з задумів автора відбудови храму останнім штрихом митця має бути реконструкція тризубів знищених у радянські часи. У свій ювілей  85 ліття життя п. Іван активно творить щойно проілюстрував книгу А. Городницького, "Казки старого дуба" і бажає тепер подарувати вірним ікони Христа і Богородиці візантійського стилю в синьо жовтиз тонах. Ці ікони митець написав 25 років тому у  1989 р. у часі відродження Церкви.
Творчого Вам надхнення і многих і благих літ!

о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ