Ісповідь віри родини Чемеринських минуле і сучасне

Андрій Корчак

До Місії завітав п. Мирослав Боровик, виходець священичої родини о. Якова з Борислава який 10 р. карався за віру на засланні в Сибірі. Він поділився спогадами про родича Слугу Божого о. Ярослава Чемеринського. Отець виріс у сім'ї вчителів батько Микола був директором школи у с. Товсте на Тернопільщині. Покликання до священства визріло у стінах семінарії у Львові після закінчення якої розпочав отець Ярослав Чемеринський  служіння як душпастир у Львові на парохії св. ап. Петра і Павла на Личакові, де користувався пошаною вірних. Образ отця як смиренного духівника, який мав дар промовити до серця каяника залишився у пам'яті вірних. Він був капеланом українських вояків в час першої радянської окупації і це стало підставою для арешту отця улітку 1940 р. згодом у червні 1941 р. його стратили у тюрмі на Лонцького.
У час Майдану у родину Чемеринських ще раз прийшло горе 18 лютого 2014 р. внук Слуги Божого п. Андрій Корчак, будівельник зі Стрия який від листопада 2013 приймав участь у Майдані загинув від побоїв та ран завданих силовиками. Як мученик Слуга Божий отець Ярослав життя віддав за вірність Церкві так сьогодні свідомий внук п. Андрій не міг бути байдужим і віддав життя як свідчення любові до власної Батьківщини.

1-4 травня Проща Прилбичі-Унів - від оселі до обителі

    Піша проща подяки за дар життя та покликання блаженного священомученика отця Климентія Шептицького, екзарха УГКЦ в Росії та Сибірі з нагоди 63-річниці відходу у вічність у в'язниці Владімірський централ (м. Владімір, Россія) 1 травня 1951 року. Прочани пройдуть біля 104 км. по маршруту:

1 травня 2014 р. Б., четвер:

               село Прилбичі Яворівського району(9.00 год. Служба Божа, вихід в 11 год.) до міста Новояворівськ (12 км. обід); Проща до Свято-Успенської Унівської Лаври, яка починалася як вшанування пам’яті блаженного Климентія і під його неустанним покровом, ми жертвували за мир і злагоду та ріст християнського благочестя в українському народі.Рік назад, 1 травня 2013 року Божого, проща була зі Львова до Унева, яку благословляв о.Йона Максім, а в Уневі нам допоміг брат Йов. Знаком для цього року було те, що о. Йона тепер на навчанні в університеті в Римі, а брат Йов прислуговував під час Божественної Літургії, яку служив о. Пантелеймон, в 11 год 4 травня 2014 року на яку ми й прийшли, здолавши 104 км паломницької дороги Прилбичі – Новояворівськ - Страдч – Рясне-Руське – Львів – Винники – Куровичі – Унів.  Цього разу пішу прощу Прилбичі-Унів благословив владика Венедикт, Львівський єпископ за зверненням отця Андрея Стадницького, пароха села Прилбичі.

                 Розпочалася проща святковою Божественною Літургією 1 травня 2014 р. Б., четвер, о 9 год, яку служив отець Андрей Стадницький. Після того були знамениті яворівські пироги з борщем, зустріч з Прилбицьким сільським головою Вороняк Романом Івановичем, недовге частування і в дорогу.               

Святі Іван ХХІІІ та Іван Павло ІІ - закорінені у молитві

У чому секрет почуття симпатії, яке викликав Папа Ронкаллі в людях різних країн, соціального стану, інших релігійних і політичних поглядів? Народився у малому італійському містечку Сотто-іль-Монте, Папа завжди гордився що походить з сім'ї селян і буквально роззброював великих і малих своєю добротою, яка виявлялася у його спонтанних жестах любові, як у вечері відкриття II Ватиканського Собору, коли він, звернувся до людей на площі св. Петра, і попросив їх, щоб вони, повернувшись додому, поцілували своїх дітей, і сказали їм, що це «ласка від Папи». Людство потребує доброти, любові, людського тепла, і коли бачить ці цінності, які Папа проявляв з властивою йому глибиною і щирістю, відповідає захопленням і симпатією.

Доброта, з якою Папа Іван XXIII завоював світ, сприяв його щасливий, спокійний і оптимістичний характер, але не можна забувати, що цей характер було результатом неперервних зусиль на дорозі чеснот у школі Євангелії. Іншими словами, його спосіб буття був плодом глибокої молитовного життя і аскези самовдосконалення, чого він навчився в сім'ї ще в дитинстві. В своє буття нунцієм в Болгарії він писав батькам: «З тих пір, як я пішов з дому, коли мені було біля десяти років, я прочитав багато книг і взнав багато речей, яким ви могли навчити меня. Але ті з небагатьох, що я взнав від вас, і є самим цінним, важливим, і підтримкою яка дає значення тому що я навчився пізніш».

Крім того, доброта Папи має великий вплив тому, що вона супроводжується мудрістю і здоровим змістом. Це була доброта, просвічена дальновидним розумом. 

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Ми Божою благодаттю навіки злучені і зв’язані з воскреслим Христом. «А коли ви воскресли з Христом, – каже апостол, – шукайте, що вгорі, де Христос сидить по правиці Бога; про небесне думайте, а не про земне». А Церква додає, і я з нею додам: жийте святим сповненням обов’язків, жийте витривалою працею для ближніх, для Батьківщини, життям показуйте, що ви покаянням і любов’ю воскресли з Христом. Бо в дійсності християнське життя – це життя воскреслого Христа в душах християн.

Кир Андрей Шептицький, 14 квітня 1938 р. Львів

Заклик до єдності Кир Андрея у час війни

Кир Андрей Шептицький

Єдність священиків зі своїми єпископами й між собою, єдність священиків із народом і усуненнє всякого роздору і роз’єднання в народі нехай буде прапором нашої праці. Само Боже провидіннє вказує нам неначе на потребу єдности і помагає до її осягнення. Відпала, зникла причина розділу на партії в нашім духовенстві й народі.

Жива пам'ять про мучеників

Розпяття, Вітербо (Італія)

 Особливою посвятою Істині  у час переслідування християни зберігають скарб віри закорінені у Христі, черпають силу у Таїнстві Відкуплення. Папа Франциск назвав поверховими політичні та культурологічні інтерпретації  переслідування християн, як порушення свободи совісті і віросповідування і закликав не забувати і не приховувати випадків переслідування християн. Цитуючи св. Івана Золотоуста Папа ствердив що християни у світі залишаються беззахисними немов ягнята серед вовків - Ягня, не простакувате, і є хитре, хоч завжди залишається ягням. Якщо Ти ягня Господь тебе захищає, а якщо чуєшся сильним - як вовк, Господь тебе залишить і вовки тебе з'їдять" цими словами 14 лютого 2014 Папа Франциск звернувся до вірних і вказав на прикладі християн Японії. Там християни від ХVII ст. понад 200 років жили без душпастирів і плекали віру у Христа у громадах: "Коли після цього прибули місіонарі вони зустріли усі громади вірних, усі охрещенні, одружені та поховані по християнськи... Хто це все чинив? Охрещенні!".

      У часі Великого Посту мав нагоду взяти свідчення у с. Березець, біля Комарно у громаді яка не є поділена вірні тепло згадують приклад ісповіді віри о. Теодора Малка який після Львівського ПсевдоСобору 1946 р. продовжував душпастирювати у селі.