Справи святих є суспільним надбанням

4 березня 2016 р. Святіший Отець на аудієнції Державного секретаря потвердив нові «Норми адміністрування дібр у Процесах святих», які замінили норми потвердженні 20 серпня 1983 р. св. Іваном Павлом ІІ. 

За ці тридцять три роки досвід показує що ініціює справу не окрема фізична особа чи громадська організація, а церковні спільноти, які ніколи не опускали з виду справу економічної підтримки ведення процесу прослави святих. Адже й Євангелії перестерігає: "Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити, щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього, мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити!" Лк. 14, 28-30. 

Актор який починає процес прослави Слуги Божого, як правило створює фонд підтримки для цієї справи. Його адмініструванням займається актор і кошти отримує з ініціатив, які також сприяють поширенню знання про Слугу Божого або блаженного серед вірних.

При Конгрегації святих, яка з XVI cт. до 1969 р. називалася Конгрегація обрядів актор був представлений в особі постулятора, або прокуратора, який не втручався у стадії ведення процесу, а опікувався усім включно з економічно. складовою підтримки процесу. Цей уряд він поручав адвокату який мав довіру Конгрегації. Постать Прокуратора походить від традиції Генеральних прокураторів, які були постійними представниками монаших Чинів чи великих єпархій при Апостольській столиці, і представляти справи прослави Слуги Божого у Конгрегації обрядів. 

Реформа 1983 р. скасувала уряд адвоката, а його функції виконував Постулятор, але в праві це питання не було унормовано, що створило замішання. Папа Франциск новою нормою бажає внормувати цю ділянку і внести  адміністративно-правову прозорість, яка буде адекватно відображати синодальність і принцип взаємодопомоги. У такій перспективі локальні церкви покликані взяти на себе відповідальність за майнову підтримку процесів. Такі принципи відповідають еклезіології сопричастя ІІ Ватиканського собору та намірам Римських Архиєреїв.  

Норми підкреслюють важливість створення фонду дібр для кожного процесу, а новизна полягає у номінуванні адміністратора дібр, який має точно слідкувати щоб пожертви були використані згідно наміру, вести, періодично оновлювати і подавати актору звіт з стану фонду дібр. В справах монаших Чинів і Згромаджень зважаючи на їх особливість генеральний постулятор може бути і адміністратором дібр фонду. Єпископи  та генеральні настоятелі у медах компетенції можуть інспектувати фонди процесів, як єпархіальної так і римської стадії, а копію актів висилають у Конгрегацію святих. 

Новизною є те що Конгрегація, як найвищий наглядовий орган має право вимагати звіт, в т. ч. фінансовий і дисциплінарно втручатися у випадку не виконання норм або недбалості. Щоб запобігти надмірному росту витрат на процес і відповідно його ускладення. На римській стадії враховуючи публічну значимість постатей ісповідників віри Святий Престіл підтримує процеси, а кожна місцева Церква та актор у дусі сопричастя, мають долучатися періодичними внесками. 

У дусі сопричастя заохочується підтримка фонду солідарності для подолання матеріальних труднощів у деяких процесах. У випадку реальних труднощів підтримки кошти якогось з Процесів на римському етапі, Актор може просити внесок Конгрегації у справах святих через компетентного Ординарія. Вони перед тим як надіслати відповідний запит, перевірять економічно-фінансовий стан фонду і неможливість живити його іншими вкладами. 

Норма спрощує і робить прозорою справу адміністрування коштів процесів, з метою їх ефективного провадження у дусі сопричастя.

За матеріалами L Osservatore Romano, № 90 (47225) 20 квітня 2016 р.