Молитва і місія - Василіяни у Кристинополі

Зачитує грамоту відпусту о. Ігнатій

Cвятo Непорочного Зачаття Діви Марії у монастирі оо. Василіян св. Юра у м. Червонограді (Кристинопіль) Архиєрейською Літургією яку очолив Кир Михаїл Колтун, розпочалися ювілейні святкування 400-ліття реформи Чину святого Василія Великого; 150-ліття канонізації святого священномученика Йосафата Кунцевича; та 380-ліття блаженної кончини Йосифа Велямина Рутського, митрополита Київського. Владика Михаїл закликав вірних за прикладом св. Анни, матері Богородиці жити надією та бути витривалими у боротьбі з гріхом, адже витривалість ознака твердої віри. Після Літургії до вірних звернувся о. Ігнатій Мокалюк, ЧСВВ ігумен обителі заохотивши користати з відпусту уділеного Апостольським Престолом храмам і каплицям оо. Василіян. Кир Михаїл до вірних сказав: «Цей декрет стосується нас усіх! 400 років від заснування Чину і тих 400 років створюють передумови завдяки яким Святіший Отець надав нагоду скористатися Отцям Василіянам і людям з цього ювілею.
Рік повного відпусту, щедрого виявлення Божого милосердя явився для нас, як окрема ласка, яку Отці Василіяни протягом тих століть плекали в Церкві. Вони в своєму покликанні були вірними, зостаються такими і за цю вірність ми маємо їх наслідувати, приймати на себе обов’язок вірності Греко-Католицькій Церкві, вірності рішенням Синоду, Главі нашої Церкви, єпископові, який є і який буде. Ця вірність повинна дотримуватися, бо це тяглість з Апостольською Столицею. Ця вірність оплачується для нас таким Декретом, що ми всі можемо користати з Божого милосердя, з прощення дочасних кар за наші гріхи». У палаці Потоцьких відбулася конференція присвячена  400 літтю реформи Чину, де про витоки монашества і генезу чернецтва від часів Русі і до ХХ ст. розповів о. Єронім Грім, ЧСВВ який вказав що вірність Правил св. Василія Євангелії джерело їх "живучості" та популярності на Сході і на Заході. Життя монахів у спільнотах св. Василія, поєднує молитву і харитативну місію як сплав двох Заповідей любові Бога і ближнього. Спільноти Василіян у Середні віки поширюють місію молитви і несення Слова Божого на всі країни Європи, де вони переконливо свідчать Христа перед викликами у кожній історичній епосі. Про постать митрополита Кир Йосифа Велямина Рутського розповів о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ підкресливши що учнівство Івана Велямина у школах кальвіністів і прагнення пізнання Христа як Дорогу, Правду і Життя проходило під знаком глибокого захоплення молитвою, яка привела його до навернення у Католицьку Церкву.  Шлях вишколу богословя юний Іван розпочав глибоким наверненням та пішою прощею до Апостольського Престолу у Римі, де він крім студій богослівя

Вітання академії Кир Михаїла 

вивчає твори Отців та історію Соборів та Церкви. Проживає в грецькій колегії св. Атаназія де відповідає на заклик папи Климента VIII і присягає на вірність Унійній Церкві. Ціле його життя повне полеміки з незєдиненими, обстоювання прав Унійної Церкви, розвитку шкільництва, реформи руського монашества у Чин св. Василія Вел. проходило під знаком аскези, яка була джерелом його чинів, які він жертвував на більшу славу Божу у Тройці Святій Єдиній. Директор музею представила виставку реліквій  Василіян звернувши увагу на богослівя монашого одягу, унікальні ікони авторства малярів Василіян, фото монахів і документи розповідає про духовне багатство Василіян. Директор звернулася з закликом запрошувати молодь і вірних поглибити знання духовності оо. Василіян та поділилася свідченням про брата Бориса, ЧСВВ префекта колегії, який виховував молодь при монастирі у Кристинополі та загинув трагічно у 1990-х роках від вибуху балону з пропаном. Брат Борис бачив свою місію в Чині, як продовження праці митр. Велямина над вихованням "душі народу" - виховання молоді у колегіях оо. Василіян. Отець Полікарп запропонував розпочати збір свідчень і документів про брата Бориса для початоку процесу його беатифікації шляхом чеснот.

о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ 
Деталі http://sokaleparchy.org.ua/index.php/2009-06-02-08-03-45/vita/76-2009-06-29-22-19-48/2401-u-chervonohradi-vidznachyly-400-littia-chynu-sviatoho-vasyliia-velykoho