Святість – можлива, Ісус навчив нас дороги до неї

Шукайте миру і біжіть за ним, Пс. 34,15

Як будувати мир і ставати святими? Як привести однолітків до Христа і чому віра є важливою? На ці та інші запитання відповідав Папа Франциск, зустрічаючись 31 липня з учасниками ХІІ Міжнародного паломництва вівтарників до Риму. Понад 60 тисяч хлопців і дівчат, віком від 13 до 23 р., які прислуговують під час богослужінь, що прибули з 19 країн світу і з України, відвідали базиліки та храми, мали спільні молитви, і богослужіння та приступили до Святих Тайн, ділилися свідченнями та знайомилися з культурною спадщиною Риму. 

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Папа Франциск поділився з юними  паломниками думкою що ми маємо робити зусиля у чинені добра і ставати святими, а Ісус залишив нам «просту програму» того, як прямувати дорогою до святості: заповідь любові Бога та ближнього. 

Літургія вівтарників з Папою, собор св. Петра, Ватикан

Приєднавшись до молоді, Папа спочатку проїхав між секторами, вітаючись з юними прочанами. Коли ж він прибув на подіум, до нього з привітальним словом звернувся єпископ Ласло Немет, Ординарій Зренянський із Сербії, що очолює Міжнародний союз міністрантів, який є організатором прощі. Опісля троє вівтарників – представники України, США та Німеччини – вручили Святішому Отцю подарунки – атрибути паломництва – білу хустку-фулард, виготовлену спеціально для нього. 

Далі розпочалося спілкування Глави Католицької Церкви з прочанами, під час якого він відповів на 5 запитань, які поставили представники різних мовних груп. Як ставати будівничими миру? Представник Люксембургу та франкомовної групи запитував про те, як нести назовні той мир, знаком якого вони обмінюються в храмі під час Святої Меси.

Відповідаючи, Папа звернув увагу на те, що перед тим, як обмінятися знаком миру, ми просимо про цей дар у Господа. «Мир, – сказав він, – це Його дар, який перемінює нас, аби ми, як члени Його тіла, могли відчувати ті самі почуття, що й Ісус, думати як Він, любити так, як Він». А наприкінці Святої Меси всіх відпускається з побажанням миру. Як зауважив Святіший Отець, «конкретні старання на користь миру – це підтвердження того, що ми дійсно є учнями Ісуса». А шукання миру «починається з малих речей». Наприклад, після сварки з братом чи сестричкою, замикаємося в собі чи пробуємо зробити крок назустріч? «Чи я готовий в кожній ситуації запитувати себе: Що зробив би Ісус на моєму місці? Якщо так чинитимемо і намагатимемося рішуче впроваджувати це в життя, вноситимемо у щоденне життя Христовий мир», – сказав він.

Служіння Марти та контемпляція Марії

«Святіший Отче, ми є міністрантами: служимо Господеві при вівтарі та споглядаємо Його в Пресвятій Євхаристії», – зауважила представниця Португалії, запитуючи про те, як поєднати духовну контепляцію біблійної Марії з практичним служінням її сестри Марти?

Глава Католицької Церкви зауважив, що крім «виконання своєї черги літургійного служіння», варто вміти, з одного боку, анґажуватися в парафіяльне життя, а з іншого – перебувати в молитовній тиші в присутності Господа. «І в цьому поєднанні дії та споглядання також розпізнаємо Божий задум щодо нас: бачимо, які таланти й зацікавлення Бог вкладає в наше серце і те, як їх розвивати, але також смиренно стаємо перед ним, такими, якими ми є», – сказав Святіший Отець, заохочуючи не боятися просити про пораду, коли задумуємося про те, як служити Богові та ближнім, пам’ятаючи про те, що чим більше даруємо іншим, тим щасливішими стаємо.

Привести однолітків до Христа

Представник англомовної групи, що прибув із Антигуа і Барбуда, ділився досвідом того, що його засмучує бачити те, як мало однолітків беруть участь у Святій Месі та в парафіяльному житті. Як досягнути цих людей і спонукати повернутися до Христа і Церкви?

Спів Літургії хор

Папа наголосив, що молодь спроможна бути «апостолами, що притягають інших до Ісуса». А це стається, коли ми самі «сповнені ентузіазму зустрічі з Ним». Насамперед, слід самому зростати в пізнанні і близькості з Господом, зустрічаючись з Ним «на молитві, в читанні Євангелії та в обличчях бідних». Далі, слід старатися бути безкорисливими з друзями та оточуючими, щоб «до них міг дійти промінь Ісусового світла через ваші серця, закохані в Нього». «Непотрібно багато слів, важливішими є діла, близькість, служіння», – підкреслив Наступник святого Петра, додаючи, що молодь потребує друзів, «що дають гарний приклад» і свідків того, «як прекрасно належати до спільноти віруючих».

Про важливість віри

Що спонукає прийняти віру в світі, де багато людей стверджують, що не потребують Бога? Чому віра є важливою для Вас? Такі запитання прозвучали від німецького підлітка.

«Віра є суттєвою, завдяки вірі я живу. Я б сказав, що віра є немовби повітрям, яким ми дихаємо», – відповів Папа, звернувши увагу на те, що ми не задумуємося над кожним подихом, коли дихаємо, але коли повітря забруднене або його не вистачає, тоді зауважуємо, що йдеться про щось важливе. Віра також допомагає «збагнути сенс життя», тобто, що «існує хтось, хто мене безмежно любить і цим кимось є Бог».

Як стати святими?

Останнє запитання, що прозвучало від представника Сербії, було: «Наше служіння нам дуже подобається. Ми хочемо служити Богові та ближнім. Але робити добро не є завжди легко, ми ще не святі. Як перетворювати наше служіння в конкретне життя, в конкретні діла любові та шлях до святості?».

«О так, потрібно зусиль для того, щоб завжди робити добро та ставати святими… Дорога святості – не для лінивих. І бачу що ви, вівтарники, докладаєте зусилля на цій дорозі», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що Ісус залишив нам просту програму того, «як прямувати до святості: заповідь любові до Бога і до ближнього». Потрібно намагатися «бути добре вкоріненими в дружбі з Богом», а щоб «конкретизувати» заповідь любові, Ісус залишив нам діла милосердя.

Вівтарники Німеччини

«Вони є зобов’язуючою дорогою доступною для всіх. Щоб робити діла милосердя, непотрібно закінчувати університети. Їх можуть робити всі. Вистачить, аби кожен з нас почав запитувати себе: Що я сьогодні можу зробити для того, щоб виходити назустріч потребам свого ближнього? (…) І немає значення, чи це мій друг, незнайомець, співгромадянин чи чужинець, він – ближній. Повірте мені, так чинячи, зможете дійсно стати святими, людьми, які перемінюють світ, живучи Христовою любов’ю», – сказав Папа, а далі розпочалася Літургія Слова. 

Шукай миру…

Найбільшу групу становили вівтарники з Німеччини: приблизно 50 тисяч хлопців і дівчат в супроводі єпископа Штефана Остера, Ординарія Пассау, Голови Комісії в справах молоді Німецької Єпископської Конференції, та інших ієрархів. Були паломники з Антигуа і Барбуда, Бельгії, Франції, Великобританії, Хорватії, Люксембургу, Австрії, Португалії, Румунії, України, Росії, Швейцарії, Сербії, Словаччини, Чеської Республіки, Угорщини та США.

Проща під гаслом «Шукай миру та тримайся його» з Пс.34  – пісня убогого, який висловлює свою радість та складає вдячність за досвід Господньої допомоги, отриманої в чудесний і несподіваний спосіб. Тепер же, коли прийшов час принести подячну жертву, він не хоче залишатися самотнім, бо радість вимагає взаємоподілу. Тому він запрошує на жнива всіх бідних своєї землі. З таким самим духом підлітки та молодь, що братимуть участь в паломництві, прагнуть висловити своє прагнення нести службу Христові, творячи спільноту, що виходить за межі кордонів.

Хто такі вівтарники?

Слово «ministrare» латинською мовою означає «служити», «міністранс» – це той, хто служить. Отож, міністранти-вівтарники прислуговують священикові під час відправи Євхаристії та інших богослужінь. В Італії юних міністрантів називають к’єрікетті, (chierichetti), що є здрібнілою формою слова «chierici», тобто, «клир» або духовенство.

Міністрантами їх називають в Римо-Католицькій Церкві, а в Українській Греко-Католицькій Церкві поширена назва «вівтарні дружинники» або «вівтарники», й вони об’єднуються у «Вівтарні Дружини». Вживається також назва «церковні прислужники», а в країнах української діаспори їх найчастіше називають «Євхаристійним Лицарством», бо, в переважній більшості, вони є членами однойменної молодіжної католицької організації.

В обов’язки міністрантів входить прислуговування при богослужіннях: вони допомагають священикові одягати ризи, беруть участь у процесійному поході перед відправою, допомагають вмивати руки, служать при уділенні вірним Причастя та виконують інші чинності. Вівтарні дружинники мають власний літургійний одяг. 

Зазвичай, вівтарниками, після належного приготування, є хлопчики та підлітки, але в багатьох країнах за дозволом місцевих єпископів це служіння виконують також і дівчата. Склад вівтарників часто змінюється – рік за роком приходять молодші члени, але й ті, що відійшли, не поривають своїх зв’язків і прислуговують під час урочистих відправ.