Ікони - Євангеліє у кольорі

Іконостас храму архистр. Михаїла

21 грудня 2018 р. відбувся круглий стіл «Український іконостас. Дослідження, реставрація, тенденції розвитку» з ініціативи п. Ореста Мальця, директора Львівського музею історії релігії  та  п. Софії Каськун, голови ГО "Екологія. Культура. Мистецтво", ст. наукового працівника ІКЗ "Стільське городище".  Метою було обговорити актуальні питання, пов’язані із дослідженням, збереженням, реставрацією, музеєфікацією та сучасними тенденціями розвитку українського іконостасу. Зустріч розпочав молитвою і благословення уділив владика Петро (Лоза) єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії. Владика зазначив що збереження культури народу умова витривання у час випробувань, питома риса якою відзначалися вірні Скваряви у час підпілля УГКЦ в радянський час. Привітав учасників і заохотив до обміну досвідом п. Орест Малець.

Вітання єпископа-помічника Кир Петра Лози

Доповідь про богословські основи вшанування святих у іконах та початки іконописної традиції виголосив о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ. Зазначив на початку що у практиці портретних зображень і скульптур святих християни донікейської доби перейняли традицію образу у елліністичної культури Середземноморя. Богослівя ікони було розвинуте св. Григорієм Ніським у ІІІ ст. на основі біблійної традиції вшанування праведників, як образу Божого, а дискусії та іконоборчі єресі привели до кристалізації вчення про вшанування ікон Господа нашого Ісуса Христа, Богородиці і святих.

Доповідь о. Полікарп, ЧСВВ 

Сформульовий св. Йоаном Дамаскином принцип розрізнення у вшануванні між поклонінням (adoratio), яке належить одному Господу Богу і почитанням (veneratio), яке належить Пресвятій Богородиці, пророкам, апостолам і святим. Ікона святого покликана була передавати іпостасну єдність образу святого з первообразом, тому ікони виконувались згідно іконописного канону, зображення святого містило підпис імені святого у німбі. Мистецтво ікони стало засобом передачі Доброї Новини вірним у формі образу, що  важливим є не лише для вірних з числа неписьменних і дітей, але і для неофітів у вірі. 
У доповіді СТАРОСКВАРЯВСЬКИЙ ІКОНОСТАС – МИСТЕЦТВО ЛЬВІВСЬКОГО КОЛА СЕРЕДИНИ XVI СТОЛІТТЯ. проф. Володимир Александрович, зав. відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, зупинився на дослідженні генези походження іконостасу зі Старої Скваряви, одразу зазначивши що він потрапив у Скваряву з деревяного храму городища Щекотин (с. Глинсько) характерний "високий стиль" написаних ікон дозволяє припущення про його походження з львівської школи іконописців. Аудіо.

Учасники круглого столу

Про традицію іконописання у митецькій школі "риботицьких майстрів" Лемківщини ТЕМАТИКА ЗОБРАЖЕННЯ ЦОКОЛЬНИХ ІКОН ІКОНОСТАСІВ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ  (1670—1760-ТІ РР.)розповіла Роксолана Косів, канд. мистецтвознавства, ст. науковий працівник Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, доцент кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв. зазначивши що іконостаси XVII - XVIII cт. з  латеральними престолами у солеї та розвинутими іконами цокольного ряду майстрів Якова з Ліська та Якова з Риботич, Івана Креницького, які хоч належать до традиції народної ікони у виконані ікон майстри передавали традиційні біблійні сюжети свята чи житія святого, у поєднанні з насиченою експресією яскравих кольорової палітри що відображає місцевий колорит Лемківщини. Аудіо

 Ряд Апостолів і моління, Ст. Скварява

Кость Маркович, доцент Львівської національної академії мистецтв, Заслужений художник України. Представив доповідь СПРОБА АТРИБУЦІЇ ІНШИХ ТВОРІВ МАЙСТРА СКВАРЯВСЬКОГО ІКОНОСТАСУ АВТОРА РЯДУ «МОЛІННЯ З ПРАЗНИКАМИ».

У доповіді Наталії Гупало історик, гід-екскурсовод У доповіді ІКОНОСТАС ЦЕРКВИ СВ. МИКОЛАЯ В ЗОЛОЧЕВІ. ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ, висвітлила тему генези створення і долі барокового іконостасу церкви св. Миколая Мирлікійського у Золочеві. Аудіо 

Доповідачі і організатори круглого столу

У доповідь п. Галина Корнєєва, к.і.н., заслужений працівник культури України, керівник Інституту-заповідника ім. Маркіяна Шашкевича. ПИТАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ САКРАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ О. МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧ розповіла про спадщину памяті о. Маркіяна Шашкевича збережену у музеях Львівщини. Аудіо
Доповідь Бориса Іваніва, зав. відділу реставрації темперного і олійного живопису Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, реставратора. ІКОНОСТАС ЦЕРКВИ УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ В СТРИЮ про збереження, реставрацію іконостасу 1933-37 р. різьби Михайла Наконечного з іконами Василя Дадинюка. Доповідач наголосив на важливості музеєфікації культурної спадщини сакрального мистецтва, як основи для гармонійного розвитку українського малярства іконостасу для творення сучасної школи майстрів. Аудіо

 Ірина Коваль, науковий працівник Червоноградської філії Музею Історії Релігії у Львові розповіла про ВОЛИНСЬКІ ІКОНИ В ЗБІРЦІ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОЇ ФІЛІЇ ЛМІР.

Співорганізатор круглого столу п. Софія Каськун виступила із повідомленням про мистецький доробок в галузі сучасного сакрального мистецтва жовківського художника Стефана Скіри, члена Національної спілки художників України та спілки дизайнерів України, завідувача Музею «Староскварявський іконостас XVI – XVIII cт.». В доробку художника більше ста творів сакрального мистецтва серед яких важливе місце займають іконостаси, серед яких іконостас храму Пресвятого Серця Христового у Жовкві, вівтар ікони Зарваницької Чудотворної Богоматері, іконостас каплиці єпископа Іринея Білика в Римі, іконостаси церков св. Лазаря в Жовкві, в селах Майдан, Синьковичі, Глинсько, Стара Скварява Жовківського району та багато інших робіт.

Організаторам подякували за теплий прийом учасники конфренції, а в свою чергу п. Софія радо запрошує відвідати музей сакрального мистецтва «Старосквяврівський іконостас XVI – XVIII cт.» у с. Стара Скварява, Жовківського району на Львівщині.

Оглядова стаття про техніку іконопису та іконописні осередки України Осадчої Олени - http://artisthelen.com/publications/ikonopysni-oseredky-ta-osnovni-mistsja-zbutu-hatnoji-ikony