УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ «БОГ І УКРАЇНА»

о. Севастян Сабол, ЧСВВ

о. Августин Волошин

16-17 березня 2019 р., у м. Хусті та Ужгороді відбулася урочиста академія, присвячена о. Севастіяну Саболу, ЧСВВ (Зореславу) та 80-ій річниці Карпатської України, під назвою «Бог і Україна». В рамках Академії, відбулося також покладення квітів захисникам Карпатської України на Красному Полі (Хуст) та о. Августину Волошину президенту Карпатської України (Ужгород). Відео

  У доповіді о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ розповів про роль духовенства і зокрема о. Августина Волошина та о. Севастяна Сабола, ЧСВВ у плеканні віри, культури і шкільництва як вкладі у змагання українців до державності.  Відео Детальніше
Урочиста академія була організована Отцями Василіянами Провінції Св. Миколая в Україні у співпраці з Інститутом історії Церкви УКУ. 

Августин Волошин: від учителя до президента. Він був особистістю багатогранною: педагог, просвітитель, журналіст, громадсько-

о. Августин Волошин, Прага, квітень 1945 р.

політичний і церковно-релігійний діяч. Народився Августин Волошин в селі Келечин, нині Міжгірського району Закарпатської області, у сім’ї греко-католицького священика. Навчався в ужгородській гімназії, на теологічному факультеті Будапештського університету, який закінчив 1896-го, у Вищій педагогічній школі в Будапешті (1899–1900). Після останньої здобув звання професора математики й фізики для горожанських шкіл, а 1897 року отримав диплом учителя народних шкіл. Того ж року був висвячений на священика і став капеланом Цегольнянської церкви в Ужгороді. Боронив інтереси греко-католицької церкви, її традиційний обряд, відіграв провідну роль в акції збереження церковнослов’янської мови в богослужінні та кирилиці в друку.

Тривалий час працював професором Ужгородської вчительської семінарії, а згодом став її директором. Підготував і видав 63 підручники. Редагував єдину на той час у краї руську газету «Наука», а також газету «Свобода» та перший український щоденник «Нова свобода». У 1920–1930-х був засновником, співзасновником, співпрацівником низки газет і журналів, зокрема; «Підкарпатська Русь», «Учительський голос», «Науковий збірник товариства "Просвіта" в Ужгороді», «Благовісник», «Місяцеслов».
Належав також до засновників акціонерного товариства «Уніо», що мало свою друкарню та книгарню. Був одним із основоположників товариства «Просвіта», засновником Педагогічного товариства, Учительської громади. Він був серед ініціаторів створення Підкарпатського банку, низки кооперативів.

Політикою Августин Волошин почав займатися у 1918-1919-му. Спочатку входив до Ужгородської ради, а згодом став заступником Центральної Руської Народної Ради, що 8 травня 1919 року ухвалила рішення про входження Закарпаття до складу ЧСР. У 1919–1921-му був членом тимчасового урядового утворення – Директорії. У міжвоєнний період чітко дотримувався прочехословацької орієнтації. Був організатором і керівником Народно-християнської партії, обирався від неї послом чехословацького парламенту (1925-1929), обіймав посаду державного секретаря в уряді Андрія Бродія (11-26 жовтня 1938-го).

26 жовтня 1938 року чехословацький уряд призначив його прем’єр-міністром автономного уряду Карпатської України. Під час виборів до її Сойму 12 лютого 1939-го обраний послом. 14 березня проголосив незалежність Карпатської України, а наступного дня її затверджено Соймом. На тому ж його засіданні 15 березня 1939-го обраний президентом Карпатської України. Після окупації краю військами гортистської Угорщини з членами свого уряду змушений був залишити край, осів у Празі.

На еміграції займався науковою та педагогічною роботою в Українському вільному університеті. Пройшов шлях від завідувача кафедри педагогіки до продекана філософського факультету та ректора. 15 травня 1945-го заарештований радянською військовою контррозвідкою «СМЕРШ», вивезений до Москви. Того ж року помер там у Бутирській в’язниці. Реабiлiтований у вересні 1991-го.

2002-го Августинові Волошину присвоєно звання Героя України посмертно.

Матеріали з Facebook сторінки Український інститут національної пам'яті 

Історія Закарпаття до 80-річчя Карпатської України.