27 травня 2022 р. в монастирі сестер Матері Божої з Фатіми у Тернополі  Місія Постуляції святих УГКЦ та духовенство Тернопільської митрополії УГКЦ провели науково практичний семінар "У горнилі віри - свідчення основа прослави святих"

Семінар посвячено вшануванню ювілею дня  130 ліття народження Слуги Божого Йосифа Сліпого і 125 ліття  народження о. Романа Бахталовського

Розпочав молитвою і благословенням вл. Теодор Мартинюк, єп. пом. Тернопільської митрополії УГКЦ. Владика зазначив що наразі не справляємося з завданням прослави святих, яких Господь Бог  багатий милосердям дарує Церкві. Плекання їх пам’яті є благословенням і джерелом росту у вірі родин і спільнот у Церкві. Владика заохотив усіх молилися і пізнавати духовність святих і популяризувати їх як взори до наслідування у вірі.

У доповіді Прослава святих збір - усних і документальних свідчень, о. Полікарп, ЧСВВ заохотив до усвідомлення скарб віри який ми отримали у родині та поглибили у християнській спільноті завдяки прикладу вірних і духовенства маємо розвивати і бути вдячним. Пам'ять праведників з якими ми жили поряд це насправді цей приклад святості з сусідніх дверей який закликає розпізнати папа Франциск у посланні про святість "Радійте і веселіться". Звичайно Церква не усіх вірних канонізує тому поширена та засвідчена численними християнами слава святості Слуги Божого є підставою до початку процесу прослави святим. Описавши шлях хбору свідчень і документів та ключових урядовців Процесу отець зазначив що відповідальним за початок і ведення процесу є єпископ єпархії на території якого жив і помер Слуга Божий.

У форматі ZOOM до семінару з темою "Мучеництво від Півдня світу до Півдня Італії", проф.Серджо Танзарелла, Рим, університет Грегоріанум. Який описав як християни у античності так і у сучасності відповіли прикладом християнського життя на виклики секулярного суспільства. Серед прикладів святості професор навів приклади душпастиря Піно Пульізі, францишканських мучеників з Тігібріну (Алжир), які були за паспортом французами але серцем чулися алжирцями. Як отці єзуїти з університету у Сальвадорі, які хоч  і знали що можуть бути переслідувані не залишили студентів і терористи їх закатували.  Мучеництво завдає рани ближнім і особливо рідним, але теж є джерелом дії Святого Духа і їх кров є немов свіжа лімфа в анемічному тілі Церкви. Доповідь

Про історичний контекст доби тоталітаризмів і деякі постаті Катакомбної Церкви які вплинули на формування покликання як от приклад свшмуч. Івана Слезюка, розповів о. др. Іван Говера, синкел справ мирян у Тернопільській митрополії. Отець Іван зазначив що досвід віри закорінений з дитячих літ скліпляється у випробуваннях викликів спецслужб і звинуваченнях у антирадянській діяльності потрібно особливої Божої благодаті щоб свідчити Христа, який здобувається у молитві а зокрема у жертві Євхаристії, яка була центром життя вірних і душпастирів Катакомбної Церкви. 

Про память у родині про свідчення віри  Слуги Божого о. Степана Венгриновича розповів племінник Олександр Венгринович, голова всеукраїнського товариста Лемківщина, який пояснив що родина о. Степана походила з Угорщини, з Венгрів, у родині плекали спомин про нього як свідомого українця який у 1915 р. був січовим стрільцем в УГА і потрапив в полон під Одесою, опісля закінчує семінарію у Львові повернувшись у Сянок вчителює як катехит. Отця Степана міг зустріти Олександр у м. Криниця, де навчався у українській школі  з синами о. Степана Тирсом і Оріоном. У 1946 р. з Лемківщини лемків було депортовано в Радянську Україну і він бажаючи залишитись з вірними був депортований у Дрогобич. Коли прийшли часи переходу в православя о. Степана визивали на допити, спілкувався з священиками які прийняли православя щоб "зберегти віру" отець залишався вірним греко-католицькій Церкві у злуці з Папою, що власне і стало причиною його переслідувань, арешту і смерті. Аудіо

47

Про пам'ять свідчення мучеництва у родині Слуги Божого о. Івана Слюзара поділилися племінники Степан і Володимир, які розповіли що прикладом отця Івана батьки заохочували дітей до молитви і добрих діл. Аудіо

Мати Романа Петрущак розповіла що харизма Згромадження сестер Пресв. Богородиці з Фатіми молитва на вервиці за навернення грішників будується на заповіті пам’яті о. Романа Бахталовського засновника Згромадженя. Аудіо

Свідченням про память мучеництва у родині Слуги Божого Мар’яна Кашуби поділився родич о. др. Василь Корендій. Отець зазначив що хоч був дитиною але памятає добре і тепле ставлення о. Маряна. А зі спогадів матері свідчить що отця Івана НКВДсти щоб зламати волю отця кілька раз затримували, катували і відпускали, а на третій раз коли він відмовився співпрацювати його заарештували і засудили. Лідія Чичула сестра о. Маряна у з Любліна тремтячим почерком писала що ще у 1976 р. Червоний Хрест на запит про долю о. Маряна дали відповідь що він був розстріляний, може він і не був вбитий, у мене слабке здоровя прошу мене на цю тему не турбувати. А мені дали у 1990 р. відповідь що ув'язнення отець відбував у таборах Воркути. Помер о. Марян у таборі  від виснажливої праці і був похований на табірному кладовищі.  Бабця згадувала що під час слідства Марян повертався побитий і казав родині Мене забють за те що я священик. А бабця його підтримувала: Марянцю та за що ми тішимося що ти є священиком. А він відповідав Ти менше балакай а молися і ще в родині буде священик! А я памятаю що бабця заставляла мене молитись, а я відповідав А що я священиком буду? А бабця відповідала: Ні не будеш ти не вчися. А тоді я відповідав Та чого а може буду? Бабця відповідала Борони Боже, бо тебе забють як Марянця! А коли я вже вчився в Любліні я цікавився курсами канонізаційного права та практика канонізації у первісній Церкві полягала у піднесені їх мощей на престоли і єпископ проголошував їх святим. Курс який вартує в семінарії читати щоб священики знали як по крупинках память мучеників збирати адже це великий скарб віри. Я опинився у Славську і там у церкві я зустрів інформацію що тут священиком був о. Марян Кашуба. Свщмуч. Яким Сеньківський був з В. Гаїв а його батько був господарем і приятелем кир Андрея Шептицького, а Кашуби теж були господарі. Про о. Маряна можна сказати що він був людяний простий, а тіла о. Маряна так і не знайшли у вязниці. Багато справ і труднощів поручаю о. Маряну і ось у мене втратив багато матеріалу на компютері і ось йому я поручив цю справу і мені один фахівець відновив цей матеріал. Вважаю моє покликання до священства як його заслугу. Просім заступництва Слуг Божих у час війни просім миру і вони нам допоможуть. Аудіо

Тоталітаризм і свобода думки дисидентів 60-ків. Свідчення родини Мороз, к. філ. н. Ярина Мороз-Сарно, яка зазначила що свідчення страстотерпців Бориса і Гліба вказали на світло євангельського вибору християн у суспільстві, яке ще не прийняло Христа і увінчані вінцем мучеництва у їх жертві черпало сили до переміни. У рівноапостольних св. Володимира і Ольги варта подивляти вірність загально людським цінностям, їх надію у Христа. Святі сучасності ті які в звичайних обставинах життя вірно виконують рутинні щоденні обов'язки, але у момент кризи їх вірність допоможе зберегти їх серце чистим і міцно триматися Господа тоді коли більшість деградує і пристосовується щоб тільки вижити. Саме приклад ісповіді віри у родині Зваричевських, де студентка стала перед ректором ЛНУ на захист дівчат, які повернувшись з таборів пробували поновитись в університеті. З початком репресій мати вірно і послідовно обстоювала право на освіту і свободу думки за що і була арештована та звинувачена у антирадянській праці та підриві соціалізму.

 Зустріч української і європейської культури у Швейцарії очима очевидця, к. філософ. н., Оля Смольницька. Швейцарія країна яка перенесла багато конфесійних конфліктів і навчилася бути у діалозі з усіма культурами і дійсно ті музеї, які тут є говорять про багатогранність життя людини, і про життя у його поліфонії. Аудіо

Завершився семінар молитвою до Богородиці "Світися світися новий Єрусалиме..."

У Дискусії учасники окреслили що життєвий шлях душпастирів Тернопільщини має бути вивчений, як на основі свідчень так і архівів як родинних так і силових структур влади.