Книга не лише про долю окремої родини о. Северина Ґабрусевича, а й загалом про процес національно-визвольного руху в Галичині.
3 лютого 2023 р. у переддень 135 ліття ліття дня народження о. Августина Цебровського молитвою о. Сергій Стесенко у храмі Усікновення голови св. Івана Хрестителя, а згодом у домі Просвіти с. Старе Село відбувся вечір пам'яті
о. Августина Клемента Цебровського Постулятор процесу о. Тарас Бублик розповів про життєвий шлях отця та їмості Олександри. Отець зазначив що родина Цебровських була вірна гаслу яким керувалося духовенство "З Богом за церкву і Вітчину". У селах де отець душпастирював засновував товариства "Просвіти" театральний гурток, кооператив МаслоСоюзу дружина створила садочок Сонечко та провадила курси для жінок подружжя діяльно працювало над розвитком життя громади та церкви, як у Старому селі так і в Черепині та Давидові. Однак ця самовіддана праця отця задля Бога, Церкви і народу, викликають зависть ворогів християнства і українства. А в часи ІІ світової війни, коли процвітало насильство і кров лилася ріками, підштовхнуло сатанинського вчинку, вбивства подружжя душпастиря - змістом життя яких була жертвенна та діяльна любов до Бога, Церкви і людей.У вечері 21 березня 1944 р. отець як завжди перед сном читав вечірні молитви, а їмость поралася на кухні, а потім приєдналась до молитви. Саме в той час увійшла в село боївка АК і почала жорстоку розправу над невинними мирним християнським людом. Говорили по-польськи і по-російськи. В приміщення школи кинули гранати. Вбито 17 осіб і 15 поранено.
До о. Августина ввірвалися в дім, вивели його на двір, де і познущалися над ним і били, плювали, а потім прив’язали до воза. Ногами ззаду до фіри, де вже сидів на возі прив’язаний до фіри Василь Сорока. Так волокли його по мерзлій безсніжній землі (-8 морозу) 30 км до лісу на гору Тарасів. Там було декілька десятків фірманів з сіл з возами для нібито вивозу лісу, де їх всіх розстріляли. Коні з возами забрали. Особливо жорстоко зазнав катувань о. Августин. Розпороли живіт і рот напхали конячим послідом, вирвали язик і нігті з пальців, відрізали вуха, викололи очі, а вкінці - зрешетили все тіло кулями. Посікли тіла Василя Сороки і Івана Мухи, їх трьох кинули в пивницю. Ледве їх на другий день ввечір знайшли. Тіло отця було недопізнання, хіба що по одязі. Разом було вбито – 17 осіб. Молодь насипали коло церкви високу могилу, а на верху 4-х метровий березовий хрест а уже в 90-х роках на місці мучеництва було збудовано храм св. Ольги, деслужить громада УПЦ.
Продовжив вечір творчі виступи коляда та пісні організовані відділом культури Старого Села, які дарували теплі емоції учасникам вечора. Краєзнавча розвідка.
На завершення у подячному слові о. Полікарп, ЧСВВ подякував організаторам за плекання памяті полеглих за віру Христову. Зазначив що вже сам факт що час зустрічей пройшов без оголошення тривог і це вже є знак ласки заступництва заохотив учасників заходу складати свідчення слави життя і мучеництва та просити молитовного
заступництва Слуг Божих Августина та їмості Олександри Цебровських у цей час війни. Пам'ятати що християнин має бути витривалим у випробуваннях і свідчити Христа взоруючись на праведне життя ісповідників віри і мучеників Церкви. Буклет
Немає коментарів:
Дописати коментар