Пастирське послання Блаженнішого Святослава про церковний календар

Оновлюючи літургійний календар, церква втілює в життя реформу, що назріла давно. Про це йдеться у Пастирському посланні Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ про оновлення церковного календаря.

«УГКЦ в Україні, починаючи з 1 вересня 2023 року Божого, у відповідь на знаки часу дотримуватиметься григоріанського стилю у відзначенні нерухомих свят, які ми обчислюємо за астрономічним сонячним календарем. Дні рухомих свят, які підраховують за місячним календарем, зберігаються згідно з теперішньою Пасхалією — ми очікуємо на те, що невдовзі всі християнські Церкви встановлять спільний осучаснений спосіб визначення дати Пасхи", — наголошується в посланні.

Блаженніший Святослав зазначає, що календарна реформа сприятиме єднанню вірних в Україні та за її межами, адже більшість закордонних єпархій та екзархатів уже раніше впровадили новий стиль.

"Завдяки тимчасовому збереженню старої Пасхалії, принаймні для наших потреб в Україні, ми зможемо переживати і надалі Святу Пасху та пов’язані з нею літургійні ритми одночасно з православними братами", — йдеться у посланні.

Календарні дискусії вирували в Україні ще в XVI—XVII ст. На початку ХХ ст. почався процес переходу на григоріанський календар поодиноких громад нашої Церкви за кордоном, але в Україні він з різних причин був зупинений. І ось в останні роки полеміка відновилася. Стало очевидним, що юліанський календар втратив свою роль виразника нашої ідентичності та запобіжника асиміляції, натомість становить у цій царині перешкоду і проблему.

"Щоб зберегти самобутність Київського християнства в сучасному світі, його богословську і літургійну, духовну і канонічну традиції, ми потребуємо їх справжнього і всеохопного оновлення та оживлення, а не імітації та закостеніння", — наголошує Блаженніший Святослав.

Саме з цією метою, відзначається в документі, Архиєрейський Синод УГКЦ в Україні вирішив у лютому 2023 року запровадити з 1 вересня 2023 року календарну реформу.

"Саме зараз настав слушний історичний момент для нашого літургійного навернення, для осучаснення нашої проповіді і обнови життя з віри в Христове Євангеліє через богослужбовий вимір нашого церковного буття", — сказано в документі.

Предстоятель нагадує, що в літочисленні церква не створювала власних систем і методів, а послуговувалася досягненнями науки. Водночас оновлення церковного календаря не повинно стати лише механічним зміщенням дат на 13 днів. Церква бажає, щоб разом зі зміною календаря змінювалися і люди.

"Постійний заклик Христа до покаяння — переосмислення всього свого життя — актуальний тепер, як ніколи. Не біймося вдосконалюватися, особливо коли йдеться про зростання у вірі! Бо лише в такий спосіб ми зможемо стати справжніми християнами, покликанням яких є щоразу краще втілювати свою віру в сьогодення", — переконує Блаженніший Святослав.

Відповідно із оновленням літургійного календаря змінюються дати почитання святих у молитовній практиці, що вкрай важливо для духовного зросту вірних. У своєму листі «До духовества» у 1934 році митрополит Андрей Шептицький зазначає: «“Святими” називають люди велетнів святості, людей необмеженої перед Богом сили, жертвенности, іншим людям непонятної; людей любови, що горить дійсно небесним світлом, людей полум’яної любови Божої, людей ревности, що всі перепони переломлює; людей покори, що каже їм завжди на себе забувати; людей терпеливости, невичерпної, бездонної…

Вони є тими героями любови ближнього, героями жертви і праці для них з любови до Бога; вони є “голодні, і жаждущі, і нагі, і биті в лице, і тиняються, трудяться, працюючи своїми руками; їх лають, а вони благословляють, їх переслідують, а вони терплять, їх лихословлять, а вони моляться, вони стали мов сміттям цього світу, ометицею всіх».