У музеї історії релігії - виставка «Йосафат Кунцевич: феномен пам’яті»

 13 листопада у Львівському музеї історії релігії представили виставку «Йосафат Кунцевич: феномен пам’яті». Виставка присвячена 400-річчю його мученицької смерті. Партнер проєкту ― Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Виставка триватиме до середини січня 2024 року. 

Кураторка – Наталія Матлашенко, зав. експозиційного відділу «Історія УГКЦ» Музею історії релігії у Львові.

Ювілейні дати завжди створюють особливий інтерес, спонукають до роздумів і діалогів. Виставковий проєкт пропонує подивитися на постать Йосафата Кунцевича в історичному контексті, сформувати власну неупереджену думку про складні, але важливі періоди нашої історії, які в подальшому вплинули на формування української нації, її ідентичності. Експозиція презентує постать святого священномученика Йосафата, уродженця українського міста Володимира (сьогодні Володимир-Волинський), ченця Чину святого Василія Великого, архиєпископа Полоцького, Київської Унійної митрополії. Він був прихильником союзу православних і католиків і за девіз вибрав слова Євангелії Да всі будуть одно. Брав активну участь у полеміці щодо унії. Внаслідок міжконфесійного конфлікту загинув 12 листопада 1623 року, а 1643 року був беатифікований а у 1867-го Папа Пій IX проголосив його святим.

В основі виставки – оригінальні пам’ятки з фондів Музею з груп металу, живопису, фотографії, нумізматики, тканини. Відвідувачі побачать ікону «Богородиця-Заступниця Львова» (початок XVII століття), де серед святих-покровителів міста є зображення Йосафата Кунцевича, хоругву, релікварії, покрівець на чашу з мощами святого, стародруки: «Апокрисис» (1598 рік), «Служебник» (1740 рік), «Богогласник» (1805 рік). Виставка представляє як формувався культ св. Йосафата Кунцевича: він протягом наступних століть визначав репертуар друкарень та книгозбірень. Інтелектуальні еліти писали на честь святого панегірики, реляції, життєписи, поезію та створювали піснеспіви. Неодмінною частиною культу була і поява мистецьких творів: книжкових ілюстрацій, ікон, образів, стінописів, скульптури тощо. Виставка також знайомить з світоглядними позиціями й ідеями священномученика, показує їхній вплив на сучасників і нащадків.

На виставці представлені документи, стародруки, ікони, графічні твори, фотографії з колекції Львівського музею історії релігії. Серед унікальних – ікона «Богородиця-Заступниця Львова» початку XVII століття, на якій поміж святих-покровителів міста бачимо раннє живописне зображення Йосафата Кунцевича. Іконографія ХХ століття представлена роботами Антіна Монастирського, Олени Кульчицької, Василя Конаш-Конашевича, інспірації на іконографію Модеста Сосенка. Серед оригінальних експонатів демонструються стародруки: «Апокрисис» Христофора Філалета (1598 рік, Острог), «Служебник» (1740 рік, Унів), «Богогласник» (1805 рік, Почаїв). Експонуються також предмети культу св. Йосафата: хрести-релікварії та покрівець на чашу з мощами святого. З Червоноградського філіалу нашого музею представлені дві оригінальні ікони святого.

До виставки залучені матеріали й інших установ та приватних колекцій. Центральний державний історичний архів України у Львові надав комплекс матеріалів, пов’язаний з відзначенням 300-річчя мученицької смерті св. Йосафата на початку ХХ століття, а також рідкісні історичні фотографії періоду Першої світової війни із церкви Св. Варвари у Відні. Виставка доповнена матеріалами про ранні життєписи святого XVII століття, які містять перші графічні портрети Кунцевича з Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. 

З приватної колекції бл. п. о. Ростислава Гладяка – ескіз стінопису для храму свщмуч. Йосафата (Львів) художника Любомира Медведя (90-ті роки ХХ ст.). Генезу іконографії св. Йосафата та її розвиток до XXI століття подано у відео презентації Богдана Зятика – викладача кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Виставка до 400-річчя від дня мученицької смерті св. Йосафата Кунцевича спонукає відвідувачів до глибшого осмислення нашої складної історії, коли з кінця ХVІІ століття Російська імперія стала поглинати білорусько-українські землі в кордонах канонічної території Київської митрополії і насаджувати московський варіант православ’я, розпочала цілеспрямовану боротьбу проти культу українського священномученика, переслідуючи навіть його прах. У  минулому ми намагаємося знайти відповіді на питання про ґенезу державності, про досвід боротьби за право жити на своїй землі, про формування нашої нації та самобутньої культури.

Виставковий проєкт є внеском у інформаційну протидію російській агресії, яка, окрім фізичного знищення українського народу, спрямована на розкол суспільства за конфесійною чи релігійною ознакою через фальсифікацію тенденційно поданих фактів історії.

Виставка триватиме до середини січня 2024 року.

Олена Малюга, наукова співробітниця ЛМІР