Мандрівка скаутів на малу батьківщину блаженн. Петра і Романа

Поклін мощам блаж. Петра Вергуна 

У суботу 26 січня, дівчата скаутки зі  Львова та Золочева незважаючи на снігову заметіль вирушили в дорогу...  Розпочали мандрівку з молитви  в храмі  Преображення Господнього,  до блаженних о. Романа Лиска і о. Петра Вергуна, котрі є вихідцями з Городоччини. Життя блаженних є  яскравим прикладом відданого і жертовного життя для Бога і Батьківщини.  Вірні пам'ятають і вшановують обох блаженних. Як о. Романа, який народився жив і душпастирював у Городку, так і о. Петра, який був  вихідцем  з цього містечка проте пасторальне служіння виконував у Німеччині, де він опікувався українцями греко-католиками, сумлінно виконуючи обов'язки і як добрий пастир вірних залишився з ними до кінця і потерпів за  віру Христову.

Радість бути вільною людиною

Несподівано приємними є зустрічі з людьми на Майдані. Офіційні новини подають стрічку "гарячих" і тривожних новин, однак коли людина потрапляє сюди перспектива міняється. Як не дивно, але на Майдані немає атмосфери тривоги, закритості, подавленості хоч і йде третій місяць боротьби. Люди радо йдуть назустріч один одному, а саме спілкування, проходить під знаком довіри і піднесення. Вчора спілкувався з людьми з Миронівки біля Києва про правильний догляд за садом, вечором з стурбованою п. Ніною Нянчук з Умані, яка як кожна матір у її випадку буде з тривогою розшукувати сина Максима заарештованого 22 січня на Грушевського, а сьогодні зустрівся з п. Іваном з Волині який ділиться наболілим, які переливає у вірші.

Молитва біля собору св. Юра у Львові 22 січня 1989 р.

У день Соборності України пригадаймо слова Кир Андрея: "Ідеалом нашого національного життя є наша рідна національна Хата Батьківщина... Рідна Хата не повстане якщо не буде українського моноліту, мимо всіх різниць, які нас ділять, завести поміж собою найбільше єдності".  Отож пошук злагоди-єдності це шлях яким йшли до єдності українці у ХХ ст. Бачимо що внутрішні непорозуміння  між лідерами були причиною їх поразки. Важливо що люди, які шукають єдності повинні мати одну ціль і сповідувати християнські цінності. 
Дивлячись у минуле  бачимо що репресії радянської системи Сталіна не залякали людей.  У 1951 р. коли арештовували отців монастиря у Гошеві, зокрема о. Ігнатія (Янтуха) звинуватили у тому що він зберігав символ української державності - синьо-жовтий стяг. У спогадах отець пригадує:"Слідчий Свистун задав питання: Візьми, стань на прапор, потопчи його і я тебе зараз же відпущу до монастиря. Перед моїми очима немовби стала на прапорі вся Україна, зболіла сплюндрована, зневажена, заплакана мов рідна мати над своїми дітьми. Трупом впаду, а не потопчу - відказав я". Отець визнав що він як українець шанує цей стяг, і за це поплатився арештом на 10 р. Пам'ять про подвиг ченця жила у часи правління Хрущова і 22 січня 1962 р.  над Гошевом один з дисидентів п. Михайло Дяк знову підняв синьо жовтий стяг. 

Богоявління - вийти на зустріч Істині

Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою! Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з'явилась над тобою. Народи йдуть до твого світла, царі до сяйва твого блиску. Ісая, 60, 1-3.

Євангелист Матей розповідаючи про поклоніння мудреців та пастухів у Різдві  і людей, які йдуть до св. Івана Христителя на Йордані за прообраз мандрівки людей до Христа, має видіння пророка Ісаї який описує прощу Вибраного народу на гору Сіон. Тобто прощу, яка являє собою духовну мандрівку життя, яку проходить кожна людина від темряви до світла, від гріха до життя у Божій благодаті, у Богоявлінні, сам Христос вказує людині шлях до світла життя у благодаті. Христос у день Хрещення на Йордані упокоряє себе до рівня людини яка кається, адже на Йордані Іван Предтеча закликав: "Покайтеся бо наблизилося Небесне Царство".

4 лютого організаційна зустріч святкувань 25-ліття легалізації УГКЦ

На зустрічі представники монаших Чинів та Згромаджень у Гошеві 26 грудня 2013 р. Б. Блаженнійший Святослав наголосив на важливості збереження і переданні пам'яті Катакомбної Церкви в СРСР. У 2014 р. УГКЦ відзначає  25 -ліття легалізації в СРСР і під час інтерв'ю журналістам 13 січня  Блаженнійший ствердив: Ні в часи Незалежності, ні в часи підпілля - перед Церквою не стояло питання, з ким бути. «Бути зі своїм народом – це наче закарбовано у  церковній пам'яті». Цього року Церква вшанує пам'ять вірних, які причинилися до  легалізації УГКЦ. Місія Постуляції 4 лютого 2014 р. о 10:00 у монастирі св. Онуфрія (вул. Б. Хмельницького, 36 м. Львів) проводить зустріч координаторів від інститутів богопосвяченого життя та єпархій УГКЦ.

Обрізання Господнє

Каплиця Різдва, Вифлеєм

У час Різдва Христового вірні просвічені правдою про Воплочення Господа Бога, подивляють Його велич, яка являється в сходженні Господа Бога до людини: "не посоромився прийняти признаку законного всиновлення, як Законодець який здійснює закон, Господь який підтримує Всесвіт долонею, дає себе пелюшками повити" стихира з Вечірні свята Обрізання Господнього. Церква у цьому святі вшановує звершення старозавітньої обітниці Месії і святкує зустріч Старого Завіту - св. Симеона і Анни з Христом який приймає імя Ісус "восьмиденний по матері і безначальний по Отцеві дав себе вповити пеленами і не відмовився прийняти тілесне обрізання". Христос підлягає Старозавітнім приписам,  стає у всьому як людина щоб увійти у світ і сповнити місію Відкуплення «нести Добру Новину вбогим, проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк. 4, 18).