29 листопада  у головному корпусі національного університету "Львівська Політехніка", відбулася наукова конференція «Ідеї о. Маркіяна Шашкевича та собор руських вчених» до 170-річчя собору Руських вчених (1848) у стінах Львівської семінарії. 

 Доповідачі розповіли про одну з сторінок подій Весни народів у Львові діяльність З'їзду руських учених 19-26 жовтня 1848 р.

ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ІДЕЇ о.МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА ТА СОБОР РУСЬКИХ ВЧЕНИХ
п. Галина Корнєєва, керівник Інституту-заповідника ім. Маркіяна Шашкевича, к.іст.наук, представила концепцію науково-експозиційної  виставки " Невідомий Шашкевич. Одкровення", і запросила на її відкриття.

Олександр Седляр, к.іст.н., Наукова бібліотека ЛНУ ім .І.Франка, представив доповідь "Просвітницька стратегія собору Руських вчених". Аудіо Після доповіді відповів на запитання учасників. Аудіо

Ірина Лапицька, педагог,  музей ім. о. І. Могильницького (с. Міженець Старосамбірського р-ну) розклила тему "Отець Іван Могильницький - визначний український учений - філолог, культурно - освітній і церковний діяч у Галичині - предтеча "Руської Трійці.". Презентація

Олег Огірко, др. філософії, доцент кафедри філософії та педагогіки, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького - «Митрополит Григорій Яхимович і Собор руських учених». Аудіо

Для коментаря про митролита Григорія Яхимовича взяв слово п. Ігор Калинець, політвязень і письменник, який вказав що Степан Шах, публіцист ще у 1930 р. зазначав що якщо українці мають комус поставити памятник так це Кир Григорію Яхимовичу. Аудіо

Ольга Збожна, Член НТШ, Член товариства "Слово Світ - "Лампаду одні другим передадуть". Аудіо

ІІ пленарне засідання

ПОСТАТІ ТА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

ДУШПАСТИРІВ-ПРОСВІТИТЕЛІВ ХІХ ст.

о. Єронім Грім, ЧСВВ, віце-ректор ВІФБС, «Забутий місіонар» отець Рафаїл Роман Криницький, ЧСВВ (1881-1955) Аудіо

с. Євстахія Романчук, ЧСВВ, історик Місії Постуляції святих УГКЦ, - “Освітньо-виховна діяльність сестер Василіянок у ХІХ – поч. ХХ ст.”. Аудіо

Іван Покотило, магістр історії, зав. історико-публіцистичним відділом Радіо-Радехів  ФМ. Радехівщина і о. Маркіян Шашкевич. Душпастирська праця о. Маркіяна Шашкевича у храмі Різдва Богородиці с. Нестаничі. У с. Вузлове у храмі Покрову Богородиці на плебанії о. Івана Морозовського, де юнак Маркіян познайомився з майбутньою дружиною Юлією Крушинською. Про душпастирство, навчання грамоти юнацтва біля плебанії і господарську працю та написання Маркіяном коментаря Євангелії від Йоана та праця над Читанкою. Аудіо

Відповідь Олександра Седляра на питання про роль русинів українців у долі імперії під час Весни народів Аудіо та доповідь с. Стефанії Марко, Згромадження сестер св. Йосифа, доцента кафедри богослов’я УКУ - "Читанка та Катехизм слуги Божого о. Кирила Селецького – душпастиря ідейника народної освіти". 

Мирослава Мандрик,  зав. Народним домом та Ольга Мандрик, директор Народного музею о. Маркіяна Шашкевича в с. Деревня. Історія створення Народного музею о. Маркіяна Шашкевича в с. Деревня, Жовківського р-ну, Львівської обл. У доповіді автор звернула увагу на одруження о. Маркіяна Шашкевича з Юлією Крушинською у с. Деревня у храмі Різдва Пресвятої Богородиці та збір експозиції, відкриття музею та працю Народного музею о. Маркіяна Шашкевича. Аудіо

Підсумок. У Австороугорській імперії  у час Весни народів 1848 р. була сформована Руська рада у Львові, яка відстоювала права русинів-українців на власну освіту і культуру, закликала зберігати віру і закликала до миру. У відозві до братів русинів, учасники Руського ради у Львові, повідомляли братів русинів  що написали лист цісарю Фердинанду І: преконалисмо ся, яко правдиве рускоє вЪ ВасЪ клаче сердце, желающеє хвали Бога и мира миру, даби народоность наша зЪ долголҍтной дримоти

повстати и красно розцвитати ся могла... дабисти друг другу подавали руки не забували при каждои способности упоминати до супокою, працҍ и тверезости, яко тїи цноти сутЪ найсильнійшомЪ оружиємЪ  правдивой свободи. 

Собор руських учених 19-26 жовтня скликаний у стінах Львівської семінарії зібрав 117 учасників здебільш душпастирів, викладачів та лікарів, які у секціях виробили концепцію  культурно-політичного та соціально-економічного розвитку руського народу. Галицько-руська матиця - культурно-освітнє та літературно-видавниче товариство, яке покликав зїзд до життя над просвітою народу. 

У 1911 р. на перепохованні о. Маркіяна Шашкевича на кладовищі у Личакові  Кир Андрей звернеться до вірних розкриваючи задум ідеї Маркіяна: "Нас зібрала днесь велика могуча ідея, котрої Маркіян був неначе прапором… Єго апостольський дух, єго священика ревність всказовала єму, що душпастир мусить трафити до сердець вірних. А щоби трафити до сердець  вірних своєю проповідію, треба до них промовляти їх бесідою Гадка скромненька, без шуму, без претензій, а однак ся гадка стала підставою нашого народного відродження. Першою школою доброї проповіди для нас суть розговори, казки, оповідання, передання підслухані від простих і не письменних, поміж котрими, однак, частіше знайдуться великі артисти в уживаннях слова, чим поміж нами, що мали щастє чи нещастє школи скінчити…»[1].

Після конференції учасники прийняли участь у відкритті виставки - "Незнайний Маркіян Шашкевич. Одкровення" авторства п. Галини Корнєєвої.

---

[1] Чернетка промови Митрополита Андрея на могилі о. Маркіяна Шашкевича про обов’язки й завдання духовенства, 5/ХІ.1911, том І, Львів 2007, 782-783." 

о. Полікарп, ЧСВВ