У світлі святих жінок

У Святому Письмі знаходимо звернення Творця до людей: «Бо Я Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я…» (Левіт 11, 44). Аналізуючи, слова Небесного Отця до своїх дітей, приходимо до твердого переконання, що дорога святості відкрита для всіх та ніхто не виключений із цього заклику. Стремління до святості – прогресивне прагнення тих, хто бажає вдосконалюватись у спілкуванні з Богом.

Уся Католицька Церква з нетерпінням готується до Святого Ювілейного 2025 року, щоб у черговий раз спільно пережити рік Божого милосердя. Святий Іван Павло ІІ, після останнього Ювілейного 2000 року, підсумував, що необхідно знову відкрити у всій його програмній цінності розділ V Догматичної Конституції про Церкву «Світло народів» (Lumen gentium), присвячений «універсальному поклику до святості», яке стосується не лише деяких християн, але «усі вірні будь-якого стану чи рівня покликані до повноти християнського життя та досконалості милосердя».

У цих словах вбачається чітке спростування, безпідставного упередження, яке доволі часто існує у світських колах про слабкість жінок та їхню «тендітність». Святіший Отець Франциск заохочує нас спрямувати свій погляд на приклад святих жінок, які бути свідками Божої любові до світу та людства. Його Святість закликає жінок до відданості потребам інших, «бути Божими жінками» та співвідповідальними в місії Церкви в сучасному світі. Святий  Іван Павло ІІ подарував у 2001 р. нашій Українській Греко Католицькій Церкві преподобну мати Йосафату Гордашевську, першу сестру служебницю, яка під дквізом Слава Богу, честь Марії, Нам мир при монастирях створювала осередки милосердя, як захоронки, школи крю та шиття, сестри працювали в шпиталях і аптеках,  разом з нею було визнано 25 Новомучеників з свщмуч. Миколаєм Чарнецьким визнано  мученицею Тарсикію Мацьків, служебницю яку вбив радянський вояк на фірті обителі у Кристинополі, бо вона монахиня, а сестер Згромадження св. Йосифа Лаврентію Гарасимів та Олімпію Біду у Хирові, було заслано у Сибір через донесення агента, який придбав у сестер хрестик.

За час десятилітнього Понтифікату Папи Франциска, було розглянуто 493 справи беатифікації та канонізації жінок: 26 були канонізовані, 130 були беатифіковані. В той самий період, 186 жінок отримали титул «Праведних» і 151 справа провадиться у різних єпархіях, щодо ствердження святості жінок.

Папа Франциск учасникам конференції "Святість сьогодні"

 Святі «не походять з «паралельного світу»; вони віруючі, які належать до вірного народу Божого і є введені в повсякденне життя – сказав Папа Франциск до учасників конференції  «Святість сьогодні» на аудієнції у четвер, 6 жовтня 2022 р. у залі Клементина у Ватикані.

Дорогі брати і сестри,

Добрий ранок! Я радий зустрітися з вами наприкінці конференції «Святість сьогодні», організованої Дикастерією у справах святих. Вітаю і дякую кардиналу Марчелло Семераро та настоятелям, урядовцям, постуляторам та співробітникам. Вітаю всіх вас, що прибули з різних частин світу, які брали участь у цих днях дослідження та роздуми спікерів, представників богословського, наукового, культурного та медійного світу. 

Тема, обрана для конференції, узгоджується з Апостольським повчанням Gaudete et exsultate, яке має на меті «змусити знову прозвучати заклик до святості, прагнучи втілити його в сучасному контексті, з його ризиками, викликами та його можливості» (п. 2). Цей заклик лежить в основі ІІ Ватиканського Собору, який присвятив цілий розділ Lumen gentium Про загальне покликання до святості і в якому сказано: «Всі вірні кожного стану і умови називаються Господи, кожен своєю дорогою, до святості, чия досконалість є Отця Небесного" (№ 11). І сьогодні важливо відкривати в людях святість, святих Божих: у батьків, які виховують з любов'ю дітей, у чоловіків і жінок, які з віддачею виконують свою щоденну роботу, в людях які хворі, у людей похилого віку, але які мають усмішку на обличчі і діляться мудрістю. Свідчення чеснотливої християнської поведінки, яким живуть сьогодні багато учнів Господа, є для всіх нас запрошенням відповісти особисто на заклик бути святим. Вони святі «по сусідству», і всіх їх ми знаємо.

Поруч, вірніше, поміж цієї множини віруючих, яких я визначив як «святих поруч» (Gaudete et exsultate, 7), є такі, які Церква вказує як взірці, заступники і вчителі. Це стосується беатифікованих і канонізованих святих, які нагадують усім що повноцінно жити за Євангелієм можливо і чудово. Так насправді святість – це не програма зусиль і зречень, це не «духовна гімнастика», ні, це щось інше; І перш за все досвід бути любимими Богом, вільно приймати Його любов, його милосердя.

Цей божественний дар відкриває нас для вдячності та дозволяє нам відчути велику радість, яка не є емоцією миттєвої або простим людським оптимізмом, але впевненість у можливості зустріти все з готовністю та зухвалістю що походить від Бога. Без цієї радості — віра зводить до гнітючої і сумної вправи; але святими з «сумним лицем» не стають: адже Господь Бог хоче бачити радісні і відкриті серця дітей Божих. Про цю святість повний доброго гумору, новий блаженний Іван Павло І подає нам приклад. Для дітей та молоді це взірець християнської радості є блаженний Карло Акутіс, і сама «досконала радість» св. Франциска Ассізького завжди навчає нас своєю євангельською парадоксальністю.

Святість випливає з конкретного життя християнських громад. Святі походять не з «паралельного світу»; це віруючі, які належать до вірного народу Божого і є частиною повсякденного життя життя яке складається з сім'ї, навчання, роботи, соціального, економічного та політичного сегменту. У всіх цих контекстах Свята або Святий ходить і діє без страху чи обмежень, виконуючи Божу волю за будь-яких обставин. Важливо, щоб кожна спільнота Церкви була уважною, щоб зрозуміти і побачити ці взірці святості. Цінуйте життєві приклади християн які дорослішади усередині народу Божого, який завжди має особливе «чуття» щоб розпізнати ці закони святості, надзвичайних свідків Євангелія. Тому необхідно належним чином враховувати згоду народу навколо цих взірців християнської праведності. Справді, вірні наділені Божою благодаттю мають автеничне духовне сприйняття, знаходять і практикують, наслідують святість праведних через героїчну практику християнських чеснот.