Слава во вишніх Богу! На землі мир, в людях благовоління!

Різдво Христове, худ. Маряна Фляк

Дорогі у Христі! Прийміть побажання миру і радості у цей час Різдва. Вітаємо словами праведного Андрея Шептицького з наук священикам 1917 р. роздуми Різдва ...Загальний порядок Божої мудрости, як Його дари і тайни Його мудрости не однаково доходили до всіх, але безпосередньо до декого, а через них до інших. Тому і при самому 'Христовому Рождестві хотіла Божа мудрість явити Його деяким вибраним поза Пречистою Його Матірю та св. її Обручником. Потреба було Христові свідків. Пречиста Діва й св.Йосиф були Йому так близькими, коли були чи називалися Його родителями. їхнє свідоцтво було б видалося людям підозрілим. Тому при самому Христовому Рождестві являється Христос і чужим. В сам день народження через ангелів являється пастирям. Відтак царям чи мудрецям зі Сходу, через чудесну звізду. Вкінці Симеонові й Анні у єрусалимському храмі через надтхнення Святого Духа.

Передусім треба нам спостеречи як то Божа мудрість вибирає відповідну дорогу до того, щоб датися людям пізнати. Пастирі були цілою історією ізраїльського народа приготовані на це, щоб від ангелів з неба дістати відомости про Божі справи.-Тому Бог промовляє до них через ангелів.

Мудреці зі Сходу, як їх євангелист називає волхвами, що були ученими людьми, що досліджували біг небесних звізд. Не знаємо про них нічого більше як це, що Євангеліє оповідає. Навіть не знаємо напевно, що їх було трьох, то виходить тільки з трьох різних дарунків, якими були: золото, кадило і смирна. - Отці уважають їх за учених астрольогів, чи астрономів, яких у халдейчиків і персів магами називали. До нас промовляє Божа мудрість через знак, їм знаний чи відповідаючий їх прикметам чи досвідам - через звізду .

До праведників і пророків, якими були Симеон й Анна промовляє сам Святий Дух внутрішнім надтхненням. І так являється Христос різними дорогами різним родам людей, щоб від першої хвилі показати, що Христос Своєю благодаттю хотів би обняти весь світ, усіх людей. Являється жидам й поганам, грішникам й праведним, мущинам і невістам.

У тому першому явленню Христа є і якийсь таємничий прообраз того явленняся людству, яке сталося через Апостолів та Церкву. У тому другому явленнюся Христа пізнали його передусім жиди, відтак погани, а вкінці мають пізнати його й ті жиди, що Його зразу не приняли. - Пастирі представляють неначе перших жидів, що Христа приняли. Мудреці представляють усі поганські народи. Симеон й Анна представляють повноту ізраїльського народу, що колись має навернутися до Христа. Історично у такому порядкові люди пізнавали та принимали Христа. Зразу вибрані лише зі жидівського народу відтак повнота поган, якої навернення сталося можливим лише завдяки допущеної через Боже провидіння невірности жидів, а на третьому місці доперва в останніх часах навернеться повнота ізраїльського народу.

Христос являється через знаки з неба. З неба являються пастирям ангели, звізда показується на небі. Щоби від першої хвилі людей взносити до пізнання Його небесного походження й Його небесного предвічного родження від Отця.

У тому явленню Христа є ще й це дивне, що Симеон, який віддавна очікував потіху Ізраїля / Луки, 25,1 що був пророком, повним Святого Духа і мав від Святого Духа видіти Христа - побачив його і пізнав по пастирях і мудрецях зі Сходу, хоч вони ані так бажали, ані на пізнання Христа не заслужили так як Симеон. У тій дивній обставині видять Отці доказ на те, що Симеон представляв ту повноту жидів, що доперва колись має навернутися. Це є неначе потвердженням тих слів св. апостола Павла «Що погани, котрі не гонилися за праведністю доступили праведности й то праведности, що є з віри, а Ізраїль, що гонив за законом праведности, закона праведности не дійшов Рим. 9,9-31. На самому вступі Христового життя на цьому світі мусів ясно бути поставлений принцип: »Помилую, кого помилую, й милосерджуся над ким змилосерджуся тому є це річ не того що хоче ані того що біжить а Бога, що милує” Рим. 9,15-16.

Не для заслуг ані пастирів, ані мудрців, ані Симеона - вони вибрані до тої великої благодати й великого достоїнства бути поміж ( першими Христовими свідками. - Це благодать тому і не заслуги,] бо як заслуги то вже не благодать. Одначе не без причин Божа мудрість таких вибирає, не фарисеям, не книжникам, не архієреям а простим пастирям і грішникам і поганам являється. Тамті були горді зіпсуті, зависні. Ті були прості, щирі, покірні й убогі. Являється й грішникам, щоб від першої хвилі сказати, що прийшов грішників спасти, що буде з уподобанням шукати тих, що їм більше потреба лікаря. Митрополит Андрей Шептицький, Духовні вправи для священиків, 1917 р.