Слава во вишніх Богу, на землі мир людям доброї волі!

Євангелист Лука піснею ангельських хорів вітає родженого у Вифлеємі від Марії Діви - Ісуса Христа. Людей від світу ангелів до Воплочення розділяв гріх, у Воплочені люди звільненні від гріха радіють і піснею ангелів прославляють Дитя яке руйнує владу гріха щоб "об'єднати все у Христі: небесне й земне" Єф. 1, 10.  

У часи коли українське суспільство стоїть перед лицем агресії у Криму і на Сході України по новому розумієш подію Різдвяного перемир'я 1914 р. У першій світовій війні, яка забрала 9 мільйонів солдатських та 7 мільйонів цивільних життів, в передріздвяний час мала місце зворушлива подія, що трапилася на західному фронті цієї війни – Різдвяне перемир'я. У перше Різдво - «великої війни», 25 грудня 1914 року, трапилося щось немислимого й дуже особливого, перервавши жахливу щоденність жорстокого конфлікту: німецькі та британські солдати спонтанно перестали стріляти одні в одних, вийшли з окопів і почали брататися на так званій нейтральній території між лініями укріплень.

Ювілей 25 ліття храму закорінений у ісповіді віри мучеників

Кир Василій Семенюк

Св. Іван ХХІІІ і Кир Йосиф, Рим 1963

22 грудня на свято Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі відбулася Архиєрейська  Літургія з нагоди  празника храму Архикатедри у Тернополі та 25-ї річниці виходу УГКЦ з підпілля. Літургію_очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк, архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк, екзарх Луцький кир Йосафат Говера, єпарх Коломийсько-Чернівецький Василій Івасюк та єпископ-помічник Мукачівський Ніл Лущак. Митрополита Василія  вітали цього дня  із подвійним ювілеєм: 40-літтям священичих свячень та 10-тилліттям єпископської хіротонії. Поряд з цим ювілеєм Церква має 75 літній ювілей архиєрейського рукоположення сина Тернопільщини Слуги Божого, патріарха - Кир Йосифа Сліпого. 

Отець Климентій Шептицький - аристократ, монах, мученик

Свщмуч. Климентій

Дім Олександра Шептицького Лабуні

 11-12 грудня 2014 у Любліні, Польща у  Іституті журналістики і соціальної доктрини була конференція Отець Климентій Шептицький - аристократ, монах, мученик науковці говорили про Унійну Церкву у світлі життя і посвяти родини Шептицьких. Організаторами виступили Фундація роду Шептицьких, Інститут журналістики і суспільної комунікації Католицького університету Любліна, «Культура ліберальна» та Фундація духовної культури Пограниччя.  Доповіді висвітленні життя Церкви і постать свщмуч. Климентія Шептицького, як монаха - аристократа духу та вірного помічника практичної реалізації кроків Кир Андрея Шептицького у зміцненні Руської Церкви. На початку конференції зачитано привітальне слово Блаженішого Любомира (Гузара), а доповіді розпочав проф. Марек Бляза описав генезу розвитку Руської  церкви, її роль у збереженні  візантійської традиції та плеканні цінностей християнства у руському народі. Професор Анджей Ґіль у виступі про Берестейську унію (1596 року) та її наслідки, вказав що Церква вдало відповіла на виклики часу залишаючись вірною цінностям християнства, про УГКЦ та український національний визвольний рух розповів доктор Лукаш Адамський, вказуючи що Церква була виховною силою українського народу, але ієрархи завжди засуджувала терор і насилля. Були зачитані спогади врятованого в Уневі Адама Ротфельда, колишнього  міністра закордонних справ Польщі.

Прагнення єдності будується на ісповіді мучеників

30 листопада 2014 у Стамбулі під час зустрічі Папи Франциска та Вселенського Патріарха Вартоломея І з нагоди свята св. Андрія Первозванного, проголосили декларацію зусилль на дорозі пошуку єдності між католиками і православними. У декларації говориться: "Наше спогадування апостолів, що звіщали світові добру новину Євангелія через свою проповідь та свідчення мучеництва, скріпляє у нас прагнення й надалі разом прямувати вперед, до мети подолання з любов’ю та довір’ям перешкод, які нас розділяють... Висловлюємо свій щирий та рішучий намір у слухняності волі Господа нашого Ісуса Христа, посилити наші зусилля, спрямовані на сприяння повній єдності між християнами, а передусім - католиками і православними... 

Ювілей 25 ліття легалізації УГКЦ у м. Броди

Шкільна молодь з о. Матеєм

У храмі Воздвиження Чесного Хреста м.Броди з нагоди ювілею 25 ліття легалізації УГКЦ за чисельної присутності молодь з школи і педагогічного коледжу відслужили Святу Літургію, яку очолив о. Матей Гаврилів, який наприкінці молитви привітав молодь з даром свободи Церкви і поділився свідченням про диття у підпіллі. По закінченні Служби Божої священики проголошували молитви подяки за всі ласки і дари, отримані від Господа і вшануванням св. Йосафати Гордашевської. Після чого о. Матей Гаврилів, о. Віктор Батіг та о. Полікарп, ЧСВВ на запрошення о.Ярослава Царика, настоятеля храму Воздвиження Чесного Хреста, відвідували і зустрічалися з школярами і поділися досвідом життя у підпіллі та заохотили плекати чесноту віри та бути вірними Церкві і народу. Учні задавали питання про критерії якими священник керується при виборі життєвого шляху.

Доля священника устами свідків

Свідчення Гевко Анни

Краще пізнати життя людини нам дозволяє спілкування з його друзями і родиною. 16 листопада 2014 р. про життя о. Степана Чеховського, греко-католицького одруженого священника батька п'яти дітей розповіли старші люди з парафії Воздвиження Чесного Хреста у с. Біла біля Чорткова. У привітальному слові під час Літургії о. Володимир Заболотний запросив людей скласти свідчення про життя Слуги Божого. Родина о. Степана його внуки Ольга Новаківська (дочка Леонтини), Степан Чеховський (син Андрія) і Лідія Чеховська-Витвицька (дочка Андрія) подарували громаді фотопортрет Слуги Божого і подякували вірним за плекання памяті про о. Степана. Портрет Слуги Божого передали членам молодіжної організації при храмі ім. о. Степана Чеховського   Свідчення про о. Степана як ревного душпастиря який заснував захоронку, читальню Просвіта, церковний хор склали свідчення п. Гевко Анна, п. Пяскевич Іван, п. Папала Марія, п. Хмелик Анастасія.

Проща памяті блаженного Климентія Шептицького

Свщмуч. Климентій

15-17 ЛИСТОПАДА 2014 Р. Б. проща Львів-Івано-Франкове-Прилбичі.  

З нагоди 145-ї річниці з дня народження блаженного священномуч. Климентія Шептицького. Прочани розважатимуть слова Блаженного Климентія Шептицького “Хочу, щоби моїм заняттям в небі було творити людям добро” 

 15 листопада 2014 р. Б., субота (28 км)

7:30              Божественна Літургія (Храм Блаженного священномученика Климентія, вул.                                Кривоноса, 1 м. Львів)

8:25              Молитва за Україну (Храм Архистратига Михаїла)

9:00              Молитва за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького       (Крипта Собору Святого Юра)

9:45     Акафіст Священномученику Климентію Папі (Храм св. Климента Папи)

ЧИН СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО: ІЗ НАРОДУ – НАРОДОВІ

500 літній ювілей монастиря

8 листопада 2014 р.  Божественною Літургією яку очолив о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ розпочалася ХІ міжнародна наукова конференція присвячена 500-літньому ювілею існування монастиря Пресвятої Тройці у Вільнюсі.

У привітальному слові голова спілки культурної спадщини Литви п. Діана Варнайте зазначила що ювілей 25 ліття шляху до свободи і легалізації УГКЦ співпадає з ювілеєм початку Балтійського шляху Литви, для ювілею актуальні слова Слуги Божого Кир Йосифа Сліпого: Нас простих смертних на шляху  у Вічність несуть два крила нашої віри і розуму. Вона підкреслила важливість дослідження історії двох народів яких об'єднує спільне історичне коріння та християнські цінності.

Шлях до свободи - підсумкова конференція

6 листопада 2014 р.  о 9.00 год.
 в УКУ на Хуторівці, 35 а, розпочалася конференція вшанування ісповідників віри у річницю 25 ліття ювілею легалізації УГКЦ "Шлях до свободи". Молитву і слово привітання сказав Кир Ігор ВОЗЬНЯК, митрополит і архиєпископ Львівський зазначивши як приклад ісповідників віри давав сміливість жити вірою у атеїстичній державі. У слові привітання п. Олег ТУРІЙ, проректор, завідувач кафедри церковної історії УКУ вітав молоде гроно дослідників історії підпілля і заохотив до діалогу. На першому пленарному засіданні Збереження віри в Катакомбній Церкві  відкрив конференцію єрм. Полікарп МАРЦЕЛЮК, ЧСВВ, Пам'ять ісповідників віри – фундамент витривання

День пам'яті священномученика Олексія Зарицького

Свщмуч. Олексій

Мати Констанція

Біля Львова у с. Рясна Руська біля храму св. Димитрія Солунського є могила на яку вірні приносять живі квіти. Тут спочивають мощі свщмуч. Олексія. Народився 17 жовтня 1912 року в с. Більче на Львівщині. У 1931-1934 рр. навчався у Львівській богословській академії. Священичі свячення отримав у 1936 р. з рук Митрополита Андрея. Тривалий час душпастирював у с. Струтині біля Золочева. Після 1946 р. оскільки не підписав "возз'єднання" з РПЦ переїзджає у с. Рясна Руська, де підпільно катехизує дітей. Свідчить мати Констанція Сеник, ЧСВВ що у кожній науці наголошував: "Дітоньки тримайтесь віри ваших батьків". У 1948 р. на Рясній серед дітей, яких він встиг охрестити була п. Марія Валявка, на весні за відмову перейти на православ’я отець був арештований і засуджений на 8 років ув'язнення, яке відбував у таборі Карлагу, Казахстан. Після звільнення душпастирював у м. Караганді, м. Волгоград, на Уралі.

Проща подяки за дар життя Кир Андрея Шептицького.

28 жовтня о 8.00 год. у Добромилі на Божественній Літургії о. Симеон Манько, ЧСВВ ігумен монастиря поблагословив  чотириденну прощу з нагоди ювілею 70 ліття від дня смерті Кир Андрея. Втретє з монастиря Василіян  у м. Добромиля до Львова вирушила проща подяки за дар життя. Прочани завітали до музейної келії Кир Андрея і розваживши слова заклику Пс. 115: "Не нам не нам Господи, а імені Твоєму святому належить слава" - почали свій шлях. 

Молодь про Слугу Божого Кир Андрея

23 жовтня 2014р у лекційному залі Львівського музею історії релігії відбувся заключний етап конкурсу дослідницько-пошукових робіт  «Андрей  Шептицький - провідник української церкви і народу». На презентації  робіт учнів, Молодь поділилися плодом своїх дослідженнь письмової спадщини Кир Андрей Шептицького. Увагу молоді привернули постать матері Софії з Фредро, родинне життя та молоді роки Кир Андрея, його чернеча і харитативна праця, пасторальна опіка сиріт та хворих. Учасники конкурсу могли оглянути зали музею та послухати тематичну екскурсію про історію УГКЦ після презентацій було нагороджено призерів конкурсу.

Блаженний Павло VI - церква дім для усіх

Блаженний Павло VI 

19 жовтня у Ватикані на завершення синоду присвяченого ролі сім'ї папа Франциск проголосив блаженним папу Павла VІ, який повчав  "Христос бажає щоб Церква була домом з дверми відкритими для усіх". Папу який закликав єпископів чувати над життям суспільства: "уважно досліджуючи знаки часу, намагаймося пристосовувати шляхи і методи до зростаючих потреб наших днів та до змінних умов суспільства".

Папа Павло VІ довів до завершення ІІ Ватиканський собор, який привід до оновлення Церкви. Історична зустріч на березі Генезаретського озера у Святій Землі з патр. Атенагором, формулювання базового принципу екуменічного діалогу - Передусім звертати увагу на те що нас єднає ніж на те що нас розділяє (Ecclesiam Suam). Папа який визначив вчення про сім'ю у енцикліці (Humanae Vitae) говорячи про подружжя підкреслив що у даруванні один одному подруги досягають єдності життя удосконалюючи себе взаємно співпрацюють з Богом у ділі продовження роду виховання дітей. 

Подяка за дар свободи - молитва за мир

19 жовтня 2014 р. о 15.00 - молитовна хода у Львові від храму архистр. Михаїла, вул. Винниченка, 22 до собору св. Юра за дар миру та свободи для народів світу. Ця хода це подяка Господу Богу за ювілей свободи Церкви, адже ми святкуємо 25 ліття легалізації УГКЦ. Митрополит Кир Андрей Шептицький ще у 1913 р. повчав: Кров мучеників джерело свободи Церкви. Кир Андрей засудив комунізм і нацизм і готував Церкву до випробуваннь. Переслідування Церкви розпочалися з приходом на землі Галичини радянської влади у 1939 р. Правила сучасного душпастириства 1940 р. о. Йосифа Сліпого та архиєпархіальні синоди духовенства приготовляли УГКЦ до витривання у вірності Христові. Тиск репресивної машини органів НКВС супроводжувався дискредитацією духовенства, як "шпигунів Ватикану".

Покров Божої Матері

 14 жовтня у храмах УГКЦ після Святої Літургії молилися  молитву віддання України під Покров Богородиці. Покров Богородиці - свято яке являє як життя Божої Матері переплетено зі життям її Сина, від події Благовіщення аж до стояння Матері під хрестом. Ісус на хресті передає її в опіку Апостолу св. Iвану словами "ось мати твоя" (Iв.19:27). Іван додає останні слова про Богородицю у св. Письмі: "і від тієї хвилини взяв Її до себе". 
 Свято Покрови Богородиці пов'язане з чудесним заступництвом у 910 р. при облозі Константинополя мусульманами, коли явилася Богородиця під час Всенощної над Влахернським храмом, де збе­рігалася риза і пояс Богоматері, свя­тий Андрій Юродивий та його учень Епіфаній побачили, як в повітрі з’яви­лася Пресвята Діва в оточенні Проро­ків, Апостолів і Ангелів, осяяна со­нячним світлом, вона молилася за християн, покриваючи їх чесним сво­їм омофором, мусульмани відступили.

150 ліття о. Платоніда Філяса, ЧСВВ - місіонаря, публіциста, протоігумена

о. Платонід Філяс, ЧСВВ

6 жовтня у монастирі св. Онуфрія у Львові в рамках святкування 150-річчя від дня народження отця Платоніда Філяса, ЧСВВ, за участю о.  Генезія Віомара, Протоархимандрита,  о. Пантелеймона Саламахи, Протоігумена та просвітян, ченців і гостей бібліотеки відбувся круглий стіл присвячений особі і діяльності цього видатного церковного діяча. Редактор інтернет видання “Місіонар” Ігор Чава, представив особу отця Платоніда, як основника часопису “Місіонар”, який у час поширення соціалістичних і радикальних ідей зумів популяризувати серед вірних вчення Церкви. Завідувач бібліотеки Отців Василіян п. Олена Ковальська, розповіла про  місію о. Платоніда в Канаді. О. Філяс, знаючи про загрози впливу сект на вірних зумів розгорнути місійну працю серед українців у Канаді. Доповідь о. Єроніма Гріма, ЧСВВ про отця Платоніда як Протоігумен прочитала п. Олена.  Текст.

Пригадування памяті Слуги Божого

Вітання Кир Ярослава, Сколе 

   28 вересня у м. Сколе відбулось святкування з нагоди 25-ліття легалізації УГКЦ. Владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький на Божественній Літургії в храмі Різдва Пресвятої Богородиці під час проповіді зазначив: "Цей ювілей - це добра нагода вшанувати ісповідників віри та мучеників, які стали духовним фундаментом свободи Церкви і відновленням Української держави". Понад 40 років УГКЦ провела в катакомбах радянського режиму. Ювілей відродження Церкви - це, за словами архиєрея, можливість подякувати Господеві за тисячі страстотерпців й ісповідників, які прийняли смерть, переслідування з любові до Бога, Церкви та ближніх.

Русалка Дністрова, Підлисся та отець Маркіян Шашкевич

Маркіян - семінарист

Галичина на початку панування Австроугорщини на зламі ХІХ ст. перебувала у стані руїни, без шкіл, освіти, свідомого міщанства ширилося москвофільство. Духовенство покликане було піднімати народ через освіту. Одним із перших почав підносити народне шкільництво й освіту о. Іван Могильницький (1778–1831) –  крилошанин перемишльської капітули, філолог, носій ідеї національного відродження. За ним пішов галицький пророк «Будитель», письменник, поет, засновник літератури о. Маркіян Шашкевич, який у проповідях вживав виключно українську мову, займався культурно-громадською та освітною працею. Його проповіді та літературні твори, зокрема організація «Руської трійці» та видання альманаху «Русалка Дністрова» (1837), – перша вістка його освітньої діяльності.

У Лаврів шляхом прочанина

У суботу 20 вересня 2014 р. Божественною Літургією у храмі  св Параскеви с. Стара Сіль розпочалася проща за мир під покровом Блаженних Новомучеників до монастиря св. Онуфрія оо. Василіян у Лаврові. Прощу супроводили о. Атаназій Слободян,ЧСВВ ігумен монастиря і організатор прощі, о. Василь з с. Мурованого з вірними, о. Полікарп, ЧСВВ голосив духовні науки. Серед прочан яких зібралося понад три сотні були матері і батьки діти який зараз захищають східний кордон України. Журба за мир в Україні об'єднала прочан тому у час ходи розважали слова: "Мир в Україні розпочинається з примирення мого серця з Богом".

Cередній клас святих - сім'я

Минуло 100 років від смерті на полі І світової війни письменника француза Шарля Пеггі. На меморіалі полеглим воякам Папа вкотре засудив війну як безумство, адже мотивом війни є влада і гроші, за які платять людським життям. 4 вересня на проповіді у каплиці св. Марти Папа  сказав: "Привілейоване місце зустрічі з Ісусом Христом це власні гріхи. Сила Слова Божого у зустрічі  моїх гріхів з кров'ю Христа, яка мене спасає. І коли не має цієї зустрічі немає сили у серці". Це вислів Шарля з Орлеану який як доброволець пішов на війну, де 5 вересня у бою під Марна (Marna) його вразила куля І світової війни. Останні роки життя він жив згідно логіки зустрічі гріха і Христа і свої думки уклав у творі "Картезій і картезіянська філософія". Кілька цитат, які описують його світогляд: "Опіка, успіх і рятунок у небезпеці це чудово, адже ми бачимо перемогу спасіння того хто майже був загублений. А нужда, дрібязковість, ницість, злочини і також гріх, це немов пробоїни у броні людини, у його обладунках через які... благодать може проникнути у заскорузлу оболонку людини. Адже по броні щоденних звичаїв усе рикошетить скользить і притуплюється зброя, адже добрі люди це ті, які люблять щоб їх так називали не мають пробоїн у броні, не є поранені. Мораль для них це спосіб бути самодостатнім впевненим. Божа благодать не зцілює тих хто не має ран. Не піднімається той хто ніколи не падав. Не омиється з бруду хто ніколи не був брудним". 

Віра і слово підтримки України папи Франциска

Віра - прагнення свободи

Папа Франциск підчас молитви Ангел Господній у неділю 24 серпня звернув увагу вірних на визнання віри ап. Петра: Ти Христос - Син Бога живого (Мт. 16 20). Апостола Симона Петра Христос називає скелею не задля його людських якостей, а задля його щирої та міцної віри, яка є даром з висот. Ісус Христос відчуває у серці радість, адже у вірі Симона добачає руку Бога Отця і дію Святого Духа, які дарують Симону віру, яка випливає з переконання і на якій Христос може будувати Церкву. Спільноту вірних які уже не на зв'язку спадкоємства, а на вірі будуватимуть зв'язок любові і довіри з Христом. Наш зв'язок з Христом будує Церкву. Однак щоб почати будову спільноти Церкви Христос шукає щирої та міцної віри учнів. І віра є тим що він перевіряє розпочинаючи будову Церкви. Господь Бог  який готується як будівничий до творення дому називає визнання віри апостола - скелею, і виражає бажання будувати Церкву на його вірі. Папа наголосив що віра ап. Петра це видимий фундамент Церкви, а кожен охрещений є покликаний явити хоч бідну, але щиру віру, щоб Христос продовжив будувати Церкву у світі. Перед молитвою Папа закликав щиро визнати: Ти Христос Син Бога живого! А на завершення  молитви Папа звернувся до "улюбленої землі України, у день її незалежності, до всіх синів і дочок, які жадають миру і спокою, однак живуть у стані напруги і конфлікту, який породжує численні страждання мирних людей. Поручаємо Господу Богу і Пресвятій Богородиці, Цариці миру увесь народ України і молимося за жертв насилля, їх сімї та усіх хто страждає. 

Святі - посланці миру приклад для молоді

Вітання спільнот скаутів

3-10 серпня 2014 р. у лісах біля Лізє (Нормандія, Франція) понад 12 тис. католицької молоді з Федерації Скаутингу Європи зустрілися на таборі EuroJam  у Нормандії. На землях, де 100 років тому у 1914 р. розгорталася драма І світової війни, до молоді з закликом подолати страх і вийти на зустріч ближньому щоб зберегти мир звернувся Папа Франциск - Моліться за мир в Європі і не бійтеся захищати християнські цінності! Девізом зустрічі було обрано слова Христа у Євангелії від Йоана, 1, 35: Прийдіть і подивіться! 

Робоча зустріч істориків і богословів у Варшаві

Обговорення доповіді, Варшава 

22-24 липня 2014 р. відбулася робоча зустріч істориків Церкви та богословіву Свято-Успенському монастирі оо. Василіан  у Варшаві, в рамках приготування до Ювілею 400-ліття  затвердження Конституцій Конгрегації Пресв. Трійці у Литві, яка стала основою сучасного Василіанського Чину. Організатор зустрічі Протоігумен Свято-Покровської провінції у Польщі о. Ігор Гарасим, ЧСВВ, ознайомив учасників з фондами бібліотеки і архіву Василіан у Варшаві. 

У першій доповіді   Короткий нарис історії дому і церкви василіанської в Варшаві 1930–1964 рр. о. Павла Пушкарського як джерело до вивчення історії Василіанського Чину, проф. Ігор Галаґіда розповів про будні ченців і драму війни коли під час Варшавського повстання 1944 р. під руїнами монастиря загинули два ченця, а серед тих ченців, які посвятили труди і сили на його відбудову прикладом життя посвяти вирізнявся о. Павло Пушкарський, ісповідник віри, ігумен обителі, а згодом і Протоігумен Провінції. Отець засуджений за передачу матеріальної допомоги духовенству, опісля радо приймав та допомагав отцям і сестрам ризикуючи повторним арештом, та підтримував зв'язки як з ієрархією Чину у Римі так і з Примасом Польщі. У дискусії було зазначено що  життя окремих Василіян у радянській Польщі є повчальним прикладом і гідним до наслідування, зазначили що потрібно ретельно збирати документи для синтетичної праця про життя Василіян у період тоталітаризмів ХХ ст. з огляду на що є важливо наповнювати фонд документів і свідчень про життя Василіян у Провінціях. Якщо приклад їх життя буде промовистим і поширюватися серед вірних ці матеріали стануть основою матеріалів подання єпископу прохання про їх беатифікацію.  

Проща за мир в Україні під покровом Кир Андрея

Кир Андрей і пластуни

27 липня у неділю о 7.30 год. Божественною Літургією з собору св. Юра (Львів) прочани вшановуючи 149 річницю від дня народження Кир Андрея Шептицького вирушать  прощею до родинної оселі Шептицьких у Прилбичах. Маршрут прощі розрахований на 3 дні і пролягатиме через с. Рясна Руська де у храмі св. Димитрія помоляться молебень до Пресв. Богородиці за заступництвом препмуч. Олексія Зарицького. Далі вимощеною дорогою паралельно до траси Львів-Краковецю проща пройде через Солуки, Домажир, Ямельню де на місці гибелі блаженних  Миколи Конрада і Володимира Прийми помоляться молебень до Новомучеників, у Страдчі Хресну дорогу, і вечеря та нічліг (24 км). 

Верх. апп. Петро і Павло - перші пагони Церкви Риму

Верх. апп. Перо і Павло

30 червня 2014 р.  у свято Верх. апп. Петра і Павла папа Франциск  у проповіді на Літургії звернув увагу що сьогодні, як і за часів Нерона триває переслідування християн. Подумаймо про Ближній Схід, де християни втікають від утисків, про християн, яких вбивають переслідувачі. Подумаймо також про християн, яких виганяють элегантно "у білих рукавичках" і закликав до молитви за  переслідуваних. Словами Літургії: "Господи ти оплодотворив кров'ю мучеників перші пагони Церкви Риму".  Папа властиво вказує на потребу росту насінини, яка розростається у дерево Царства Небесного є осердям Благовісті, а цією насіниною є Слово Боже, яке росте і стає Царством Божим, стає Церквою завдяки силі Святого Духа і свідоцтву християн:"Мы знаємо, що не буває росту без Святого Духа: Він творить Церкву, це Він сприяє росту Церкви, Він збирає спільноту Церкви, але також потрібно свідчення християн.

Шляхом Слуг Божих отців Михайла Вовчика і Степана Венгриновича

о. Михайло, Торчиновичі

24 червня 2014 р. з Самбора вирушила проща до Лаврова, біля 200 прочан у дорозі проходячи селами Ваньовичі, Торчиновичі розважали життєвий шлях Слуг Божих о Степана Венгриновича та Михайла Вовчика, які ціле своє життя посвятили духовній опіці вірних Самбірщини. У с. Торчиновичі за ініціативи пароха о. Івана була приготована урочиста  академія, де вірним розповіли про долю юнака Михайла, з Старого Самбора, який вишколювався у семінарії у Львові а згодом у Перемишлі, одружився жінка Анна подарувала отцю двох синів Іларіона і Ореста та дочок Стефанію і Ірину. Душпастирював отець у с. Мшанець а згодом у у с. Лопушана Хомина. Зусиллями отця у селі була створена читальня «Просвіти». Він вчив катехизму в школі. У читальні люди гуртувалися і це допомагало у зрості  українського духа, до пробудження національної свідомості. Отця було обрано головою читальні, а дружину бібліотекарем.

Взірець чернечих чеснот

Cвідчення о. Миколи , Гніздичів

Свідчення о. Миколи Волосянко, 84-літнього духівника новіціату оо. Редемптористів св. Герарда у Гніздичеві біля м. Жидачева пролило нове світло на постать Слуги Божого о. Романа Бахталовського. Постать ченця редемпториста, вірного чернечим обітам, готового до місійної праці, заглибленого у молитві, а у побуті завжди уважного на потреи ближнього та жартівливого. Як свідчить о Микола Слуга Божий старався кожному приділити увагу, саме о. Роману отець завдячує покликанням до чернечого стану. Як розповідає о. Микола - У стосунках, я просив у нього про сповідь та молився з ним Св. Літургію.О. Роман між світовими війнами душпастирював на Волині разом з свщмуч. Миколаєм Чарнецьким свої спомини про місії та о. Миколая він уклав у творі «Апостол з’єдинення». 

Отець хворів на туберкульоз, але через молитву до Матері Божої, отримав ласку чудесного зцілення. З вдячності  написав акафіст до Богородиці. У них і  відображається його шана до Пресвятої Богородиці. 

Перед викликом радянських репресій у 1945 р. у Станіславові о. Роман  приймає участь у  заснуванні Згромадження Сестер Матері Божої Фатімської, які у часі підпілля допомагали отцю у душпастирстві. Репресії торкнулися і о. Романа з 1948 по 1956 р.  час його першого ув’язнення. А згодом у часі побуту у Коломиї він допомагав вишколювати семінаристів і один з його учнів під тиском страху розповів органам влади про його пасторальну працю що стало приводом до другого арешту на 3 р. та 5 р. заслання.

Семінар - ділення досвідом

Робоча зустріч опрацювання архівів

Вшанування і збереження пам'яті праведників вірними у суспільстві є ознакою морально здорового суспільства. Місія Постуляції 12 червня 2014 р. р. Б. о у василіянській семінарії у смт. Брюховичі, пройшов семінар Мученики -джерело свободи Церкви.  Спільну молитву очолив митрополит Кир Ігор (Возняк) голова синодальної комісії у справах беатифікації та канонізації в УГКЦ. Доповідач представник Конгрегації у справах святих монс. Роберт Сарно, представив богословські критерії якими Церква керується розпочинаючи процес беатифікації. Зазначив що слава святості про Слугу Божого має існувати серед ширшого кола вірних, виключним правом розпочати процес проголошення святим має єпископ який відчитує у його житті знак діяння Святого Духа у місцевій спільноті Церкви. Єпископ покликає богословів, істориків та каноністів завданням яких є дослідити згідно вимог Церкви його життя і зібрані матеріали єпископ подає у Конгрегацію для подальшого розгляду. 

Слідами віри Кир Андрея

Проща вирушає, с. Прилбичі

Могила о. Степана, капелана тюрми

У пятницю о 9.00 год.  Літургією у с. Прилбичі розпочалася піша проща присвячена 126 річниці вступу Кир Андрея на новіціат оо. Василіян. Початок прощі співпав з початком декади місійності від Вознесіння до Зіслання Св. Духа, яку проголосив Блаженніший Святослав,  Отець  і Глава УГКЦ. Отець Андрій Стадницкий призадумою про Дар Хрещення і Боже усиновлення звернув увагу прочан що їх апостольство полягає у житті свідчення Христа у колі сімї, серед рідних і знайомих.

Приклад праведника - дороговказ у житті

30 травня о 9.00 год. Літургією у Прилбичах, родинному селі Шептицьких почнеться проща Слідами віри Кир Андрея. Життя праведника немов маяк для моряка, який у бурхливому морі вказує безпечний фарватер, яким можна осягнути пристані Царства Божого. Могили мучеників ставали місцем культу, їх Житія укладені у формі біографій стали духовною поживою вірних. Римлянин Гален, який спостерігав за смертю мучеників у ІІ ст, з подивом говорив: Вони не бояться смерті і це видно неозброєним оком. А імператор Марк Аврелій: Християни йдуть на смерть як відважні вояки. Свідчення мучеників гомологія і їх смілива і переконлива постава паресія перед лицем смерті у поєднанні з публічністю цих страт стала для римлян доказом істинності віри християн. У 313 р. імператор Констянтин легалізував громади християн, однак кров мучеників у сучасному світі знову і знову стає свідченням слідування синів і дочок Церкви шляхом Христа - свідчення вираженого у Блаженствах: "Блаженні переслідуванні за правду бо їх є Царство Небесне".

Проща - пошук дороги Правди

Цариця Бескид, Рудки

Храм Пресв.Євхаристії, Рудки

Прочанин - для наших предків - людина, яка прибула з далека і перебуває у дорозі до святого місця. Місцеві люди виявляли гостинність і допомагали прочанам у їх потребах. Прочанин перебуває у пошуку, звичайно це пошук змін на краще, кращої долі, того чого немає у буднях життя. Християнин у прощі шукає  серед доріг світі одну-єдину стежку віри, яку пізнає серцем - шлях наслідування Христа. Після Воскресіння учні у дорозі до Емаусу зустріли Христа і пізнали Його на ламанні хліба. Віруюча людина шукає глибини віри у буднях життя і усі сили скеровує на зміну життя - навернення. Одною з можливостей призадуми над глибиною духовного життя була Проща Родин 10-11 травня 2014 р. З Рудок до Прилбич прочани  вшановуючи 70 річницю смерті Кир Андрея і 110-ті роковини смерті його матері Софії пройшли 40 км. шляху. 

Ісповідь віри родини Чемеринських минуле і сучасне

Андрій Корчак

До Місії завітав п. Мирослав Боровик, виходець священичої родини о. Якова з Борислава який 10 р. карався за віру на засланні в Сибірі. Він поділився спогадами про родича Слугу Божого о. Ярослава Чемеринського. Отець виріс у сім'ї вчителів батько Микола був директором школи у с. Товсте на Тернопільщині. Покликання до священства визріло у стінах семінарії у Львові після закінчення якої розпочав отець Ярослав Чемеринський  служіння як душпастир у Львові на парохії св. ап. Петра і Павла на Личакові, де користувався пошаною вірних. Образ отця як смиренного духівника, який мав дар промовити до серця каяника залишився у пам'яті вірних. Він був капеланом українських вояків в час першої радянської окупації і це стало підставою для арешту отця улітку 1940 р. згодом у червні 1941 р. його стратили у тюрмі на Лонцького.
У час Майдану у родину Чемеринських ще раз прийшло горе 18 лютого 2014 р. внук Слуги Божого п. Андрій Корчак, будівельник зі Стрия який від листопада 2013 приймав участь у Майдані загинув від побоїв та ран завданих силовиками. Як мученик Слуга Божий отець Ярослав життя віддав за вірність Церкві так сьогодні свідомий внук п. Андрій не міг бути байдужим і віддав життя як свідчення любові до власної Батьківщини.

1-4 травня Проща Прилбичі-Унів - від оселі до обителі

    Піша проща подяки за дар життя та покликання блаженного священомученика отця Климентія Шептицького, екзарха УГКЦ в Росії та Сибірі з нагоди 63-річниці відходу у вічність у в'язниці Владімірський централ (м. Владімір, Россія) 1 травня 1951 року. Прочани пройдуть біля 104 км. по маршруту:

1 травня 2014 р. Б., четвер:

               село Прилбичі Яворівського району(9.00 год. Служба Божа, вихід в 11 год.) до міста Новояворівськ (12 км. обід); Проща до Свято-Успенської Унівської Лаври, яка починалася як вшанування пам’яті блаженного Климентія і під його неустанним покровом, ми жертвували за мир і злагоду та ріст християнського благочестя в українському народі.Рік назад, 1 травня 2013 року Божого, проща була зі Львова до Унева, яку благословляв о.Йона Максім, а в Уневі нам допоміг брат Йов. Знаком для цього року було те, що о. Йона тепер на навчанні в університеті в Римі, а брат Йов прислуговував під час Божественної Літургії, яку служив о. Пантелеймон, в 11 год 4 травня 2014 року на яку ми й прийшли, здолавши 104 км паломницької дороги Прилбичі – Новояворівськ - Страдч – Рясне-Руське – Львів – Винники – Куровичі – Унів.  Цього разу пішу прощу Прилбичі-Унів благословив владика Венедикт, Львівський єпископ за зверненням отця Андрея Стадницького, пароха села Прилбичі.

                 Розпочалася проща святковою Божественною Літургією 1 травня 2014 р. Б., четвер, о 9 год, яку служив отець Андрей Стадницький. Після того були знамениті яворівські пироги з борщем, зустріч з Прилбицьким сільським головою Вороняк Романом Івановичем, недовге частування і в дорогу.               

Святі Іван ХХІІІ та Іван Павло ІІ - закорінені у молитві

У чому секрет почуття симпатії, яке викликав Папа Ронкаллі в людях різних країн, соціального стану, інших релігійних і політичних поглядів? Народився у малому італійському містечку Сотто-іль-Монте, Папа завжди гордився що походить з сім'ї селян і буквально роззброював великих і малих своєю добротою, яка виявлялася у його спонтанних жестах любові, як у вечері відкриття II Ватиканського Собору, коли він, звернувся до людей на площі св. Петра, і попросив їх, щоб вони, повернувшись додому, поцілували своїх дітей, і сказали їм, що це «ласка від Папи». Людство потребує доброти, любові, людського тепла, і коли бачить ці цінності, які Папа проявляв з властивою йому глибиною і щирістю, відповідає захопленням і симпатією.

Доброта, з якою Папа Іван XXIII завоював світ, сприяв його щасливий, спокійний і оптимістичний характер, але не можна забувати, що цей характер було результатом неперервних зусиль на дорозі чеснот у школі Євангелії. Іншими словами, його спосіб буття був плодом глибокої молитовного життя і аскези самовдосконалення, чого він навчився в сім'ї ще в дитинстві. В своє буття нунцієм в Болгарії він писав батькам: «З тих пір, як я пішов з дому, коли мені було біля десяти років, я прочитав багато книг і взнав багато речей, яким ви могли навчити меня. Але ті з небагатьох, що я взнав від вас, і є самим цінним, важливим, і підтримкою яка дає значення тому що я навчився пізніш».

Крім того, доброта Папи має великий вплив тому, що вона супроводжується мудрістю і здоровим змістом. Це була доброта, просвічена дальновидним розумом.