понеділок, 23 квітня 2018 р.

Молитва вдячності полеглим за свободу України

Молитва памяті, Личаків
В суботу 21 квітня 2018 р. відбулося урочиста академія молитовного вшанування «Памяті Героїв України» яка розпочалася о 9 00 год. молитвою Парастасу яку очолив о. Степан Сус та покладання квітів до могил полеглих Героїв АТО та Героїв Небесної Сотні на почесному полі поховань на Личаківському кладовищі. До зібраних побратимів та родин полеглих звернувся о. Полікарп, ЧСВВ

понеділок, 9 квітня 2018 р.

Папа Франциск «Радійте і веселіться» про святість

Воскресіння ГНІХ, худ. Іван Крислач
9 квітня 2018 р. опубліковано Апостольське Напоумлення «Gaudete et Exsultate» (Радійте і веселіться) Папа Франциска про покликання до святості в сучасному світі.

Святими стаємо, живучи Блаженствами, що є основною дорогою, оскільки прямує в протилежному від світу напрямку. Всі можуть стати святими, бо Церква завжди навчала, що це – загальне покликання, доступне для кожного, про що свідчать чимало святих, «що живуть по-сусідству». Життя в святості тісно пов’язане із життям милосердя, яке є «ключем до неба». Отож, святий – це той, хто вміє зворушуватися та зрушитися з місця, аби допомагати нужденним і зціляти злидні. Це той, хто ховається від замислів давніх, але завжди актуальних єресей, і той, хто, крім всього іншого, «здатен жити з радістю та почуттям гумору» в цьому агресивному й поспішному світі.
Саме дух радості Папа Франциск обрав як вступ до свого нового Апостольського напоумлення «Gaudete et exsultate» (Радійте й веселіться) на тему святості в сучасному світі. Воно розпочинається словами Ісуса, зверненими до тих, які через Нього зазнають переслідувань і принижень. У п’яти розділах, на які розподілені 177 пунктів документу, Папа слідує за провідною думкою всього свого навчання про Церкву, покликану бути близькою «до страждаючого Христового тіла». Він підкреслює, що це не «трактат про святість з багатьма визначеннями та розрізненнями», але спосіб причинитися до того, аби ще раз прозвучало покликання до святості, вказуючи на «його ризики, виклики й нагоди» (п. 2).

четвер, 29 березня 2018 р.

У Підбужі вшанували 100-літній ювілей з дня смерті Слуги Божого о. Кирила Селецького (1835-1918) у смт. Підбуж, Дрогобицького району вшанували 100-річчя від дня переходу до вічності о. Кирила Селецького. 29 березня 1835 р. народився  у цьому мальовничу містечку і був охрещений в греко-таколицькому храмі  собору св. Івана Хрестителя (нині православному). В греко-католицькому храмі Вознесіння Господнього відбулася подячна Літургія за дар життя і служіння о.Кирила Селецького, у якій взяли участь сестри згромадження св. Йосифа Опікуна Пречистої Діви Марії УГКЦ, яке заснував о. Кирило, як повідомили сестри св. Йосифа. Підбужани чисельно прийшли на недільне богослуження. Під час єктенії усильного благання отець-парох Тарас Сенюра виголосив прохання за прославу Слуги Божого о. Кирила Селецького.

понеділок, 26 березня 2018 р.

23-25 березня 2018 р. у храмі Пресв. Трійці, с. Чемеринці, Стрийської єпархії УГКЦ у час великопостних реколекцій на запрошення пароха о. Богдана Тимчишина про Святу Тайну Покаяння та покликання до святості на основі творів і життя Кир Андрея Шептицького та Кир Йосифа Сліпого розважали вірні науки о. Полікарпа Марцелюка, ЧСВВ. Реколектант на основі Святого Письма та прикладів святих розповів про шлях покаяння, як віднову Союзу між Богом і Людиною, шлях на якому людина покликана, підкреслив він, пізнати безмежну Божу Любов і через досвід навернення витривало стояти  перед лицем спокус і випробувань. Адже святість полягає у вірності у випробуванні очищуючи серце від пристрастей і гріхів, має бути випробуване в горнилі золото. Показуючи шлях випробувань отець часто звертався до прикладу мучеників та ісповідників віри стверджуючи з Кир Андреєм "Кров мучеників джерело свободи Церкви".
Вірні не зважаючи на холодну погоду численно приступали до святої тайни Покаяння і Пресвятої Євхаристії, молилися Хресну дорогу і ознайомлювались з життям Кир Йосифа, представленого виставкою банерів "Кир Йосиф - голос Мовчазної Церкви".

четвер, 15 березня 2018 р.

Кир Андрей, Степаненко Софія,
12 р., Нова Вологда, Харків. обл
п. Ольга Михайлюк
15 березня у залі ХХМ, у художньому музеї у Харковівул. Жон Мироносиць, 9 відкрито виставку "Золотого Мольберту - слідами Кир Андрея".
Надхненник і організатор форуму п. Ольга Михайлюк виступила з доповіддю "Роль митрополита Андея Шептицького у розвитку української культури".

субота, 3 березня 2018 р.

Атанасій Пекар - історик Церкви у Закарпатті




1 березня 2018 р., при Кафедрі історії України Ужгородського Національного Університету, відбувся семінар, присвячений отцю Атанасію Пекарю ЧСВВ та його «Нарисам історії Церкви Закарпаття».
Семінар був організований Василіянською Провінцією Св. Миколая в Україні, у співпраці з Кафедрою історії України Ужгородського Національного Університету та Інститутом історії Церкви Українського Католицького Університету.
Датою проведення семінару був день народження о. Атанасія Пекаря, який народився 1 березня 1922 р.
Модератором семінару, який складався з трьох доповідей та дискусії, був пан Олег Турій – директор Інституту історії Церкви УКУ.
На початку, Протоігумен Провінції Св. Миколая в Україні – о. Андрій Белеканич ЧСВВ, виступив перед учасниками з вітальним словом.

понеділок, 19 лютого 2018 р.

Пам'ять Небесної сотні

18 лютого у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, вшанували пам’ять Героя Небесної сотні Андрія Дигдаловича.
Меморіал Небесній Сотні, Сокільники
Вдова загиблого Героя Наталія Дигдалович під час відкриття і посвячення пам’ятника героям Небесної сотні розповіла «Андрій був дуже патріотичним. За часів Радянського союзу він хвилювався, що дітям у школі розказують брехливу історію України. А історію він знав, бо походив з родини греко-католицьких священників. А тому за свої кошти Андрій купляв підпільні брошури, де йшлося про справжню, героїчну історію нашої держави. Їх він роздавав школярам та дорослим, щоб знали свою історію. Він казав: «Вчіть історію, бо рано чи пізно наш справжній герб буде сяяти, буде справжній прапор, а не це, що є», - розповіла Наталія Дигдалович.
Вдова Героя згадує, що Андрій Дигдалович поїхав на Майдан одразу після того, як побили студентів.
Вдова Наталя Дигдалович
«Їдучи на Майдан, він сказав, що пора, годі терпіти це. Після того, як побили дітей – він просто не міг сидіти вдома. Одного разу він мені телефонує з Майдану і каже: «Приїхали ми з хлопцями, послухали мітинг, побули і дехто каже, що час повертатись додому: до родини та йти на роботу. А я не їду додому, я буду на Майдані, бо хто, як не я. Кожен має свої клопоти, а хтось же має захищати Україну. Вона в нас єдина». І знаєте, Андрій за три місяці перебування на Майдані не шукав собі якоїсь легкої роботи чи служби.