четвер, 31 січня 2013 р.

Слуга Божий о. Ісидор Дольницький (1830-1924) - приклад суголосності життя і навчання.
Книга о. др Йосифа Боцяна, О. Ісидор Дольницький духовний отець, літургіст і піснетворець, це  публікація  яка побачила світ у Львові у видавництві Бібльос у березні 1933 р. у серії Аскетична бібліотека гр.-кат. семінарії у Львові під редакцією о. др. Йосифа Сліпого. Публікація про о. Ісидора є  плодом вдячності Владик і членів братства "Введення в храм Пресвятої Богородиці" які в його особі бачили живе поєднання знавця літургічних практик і взірцевого духівника.

понеділок, 28 січня 2013 р.

Досвід Бога у св. Анжели з Фоліньо.

Свята назвала твір у якому описує досвід зустрічі з Богом "Прихований скарб". У новій редакції тексту яскраво видно що свята Анжела яка жила на межі XIII-XIV cт. зуміла живо передати скарб віри. Простий і не дуже логічний спосіб опису досвіду Бога науковці приписують св. Анжелі підкреслюючи що вона жила на порозі розвитку систематичного богослівя, яке будувалося на аскезі практики моральних чеснот, як способі "заслужити небо". Свята намагаючись описати досвід Бога наголошує що це дар ласки Божої у своєму Memoriale (51, 7-9): « Душа отримує  дар радості, і усвідомлює ким для неї є Христос, злука між нашою плоттю і Богом (unam sotietatem esset facta cum Deo). Така радість охоплює тіло що годі підібрати слова щоб її описати». Згодом свята описує що як справжній досвід  злуки з Богом є ризик його втрати. Плодом самотності є відчуття темряви і не-буття і нове розуміння Бога не як нагороди в кінці довгої дороги практики чеснот, а як дар радісного буття у присутності Бога.
о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ
За матеріалами Alvaro Cacсiotti, Moglie e mistica, L’OSSERVATORE ROMANO, 28-29 cічня 2013 р.

неділя, 20 січня 2013 р.

Покликання до святості - дорога до Бога у св. Томи


У рік Віри Святіший Отець Венедикт XVI звертає увагу спільноти вірних на 50-літній ювілей від початку ІІ Ватиканського Собору і закликає оцінити спадщину собору у ділянці богослівя. Богослов Гілле Рутьєр на сторінках часопису Оссерваторе Романо відкриває дискусію «Наскільки важко бути хорошими спадкоємцями». Відштовхуючись від тези що у сучасному світі багато нащадків не уміють оцінити вагу спадку подібно як слуга з Притчі про таланти. Богослов аналізує  у книзі (Gilles Routhier Un Concilio per il XXI secolo. Il Vaticano II cinquant’anni dopo) як від схематичного сприйняття тез св. Томи які були сформовані у компендіум з 24 питаннь богословом Матіусе, доктрина св. Томи була сакралізована і у 1914 р. отримала апробату Конгрегації студій, а у 1916 р. ці тези були ствердженні Конгрегацією семінарій і університетів як істинні основи доктрини Св. Томи для студентів богословів.

середа, 16 січня 2013 р.

Св. Василій – архиєпископ Кесарійський



Св. Василій – архиєпископ Кесарійський
Поряд із подією свята Стрітеня Господа нашого Ісуса Христа свята Церква в цей день вшановує пам’ять одного із Отців Церкви – св. Отця нашого Василія Великого. Святий, як відомо, походив із побожної та знатної і заможної родини. Батько, який теж називався Василій, був місцевим адвокатом. Молодий Василій після навчання у найславніших школах, під впливом своєї сестри Макрини, замість багатства та слави обирає убогість та простоту, а замість світського уряду адвоката і ритора – тихе чернече життя. Однак недовго судилося йому бути простим ченцем та жити у стінах монастиря, тому що Господь покликав його до служіння Церкві в сані архиєпископа християнської громади у Кесарії у провінції Каппадокії. Пасторальна праця на добро громади Кесарії над якою св. Василій опікувався як єпископ, обіймала і діла милосердя. Святитель опікувався  вбогими, допомогав чужинцям, недужим і людям похилого віку. Усі чини його серця освітлювала іскра невгасимої любові, якою він палав до всіх ближніх крізь ціле своє служіння в Церкві.

неділя, 13 січня 2013 р.

Книги джерела памяті про минулі події історії. До історії Церкви у катакомбах додається чергове, однак не пересічне свідчення віри о. Климентія Стасіва, ЧСВВ, Вартовий Господнього світильника. При зустрічі автор поділився своїм баченням книги. Спогади про о. Йосафата Лесіва дар вдячності молодого юнака який отримав дар покликання до монашого життя завдяки прикладу ревних душпастирів ісповідників віри.

понеділок, 7 січня 2013 р.

Святий архидиякон і первомученик Стефан



Святий архидиякон і первомученик Стефан
У третій день свят Різдва Христового, наша Східна Церква вшановує пам’ять св. Стефана, одного із перших семи дияконів поставлених апостолами. Ім’я Стефан означає – вінець. Саме він перший із християн був увінчаний мученицькою смертю, якою прославив Христа Господа. Якщо уважно придивитися до древніх ікон Різдва  побачимо що Христос спочиває не у яслах, а немов у могилі. Церква у цій іконі передає вірним новину що Воплочення Христове несе у собі вістку смерті Господа на хресті. У Різдві маємо провіщення смерті Господа: «Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає». (Йо. 15; 12-13). А  друзями є усі ми, які віруємо у Господа Бога. Св. Стефан як і Христос віддав своє життя, щоб церква жила. Свідчення св. Стефана це слідування дорогою Учителя якими навчав: «Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас» (Йо. 15, 20).