четвер, 7 червня 2012 р.

Cвятість - зустріч людини з Господом Богом

Каппадокійські святителі
Святі отці та вчителі Церкви
Вірні Первісної церкви вживали поняття святості як участь у дарі синівства Божого, як повчає св. Климент Александрійський: Оскільки Дух Сина у нас перебуває, у Сині ми є синами Отця. Людині властиво применшувати ціну дару Христа, вбачаючи у Христі лише приклад до наслідування. Св. Августин говорив пелагіянам: «Страшна і велика помилка вашої єресі, що ви намагаєтесь переконати, що благодать Христа – в його прикладі, а не у дарі».
Дар Божої благодаті - Христос завдяки вірі і співпраці людини у ділі Спасіння приносить плід добрих діл – як навчає св. Тереза з Авіли Внутрішній замок, VII, 4,6. Дар Божої любові який горить у душі проникає людське єство: «Ціль духовного єднання: чинити діла, адже вони істинне знамення від Бога отриманої благодаті».
11, 17. 

Митрополит Андрей Шептицький про почитання Святих


“Йдучи дорогами, вказаними Церквою, – йдемо тудою, кудою йшли великі Апостоли: св. Петро, св. Павло, св. Андрей, св. Йоан, і всі вони – ті великі Вчителі, великі Святі, Христові Апостоли, а їх було 12. Тою дорогою йшли апостольські наслідники св. Богоносні Отці: Климентій, Ігнатій, Іриней, Кипріян, Василій, Йоан Золотоустий, Кирило один і другий, і багато – багато інших великих Святих і Учителів, що всі народи вели дорогою Божого Об’явлення до вічного спасення. Тою дорогою ішли св. Мученики, що свою кров проляли за святу віру, від первомученика великого Стефана [починаючи]. А в чергу через усі століття тисячі й мільйони їх проливали свою кров, щоб дати свідоцтво правді Євангелія і правді св. Церкви. Аж до нашого св. Священомученика Йосафата й безлічі тих наших селян, що на Холмщині терпіли за віру й за віру вмирали. Одним словом, тою дорогою ішли всі Святі й ми безпечні, що йдучи тою самою дорогою, зайдемо до тієї мети, де й вони зайшли – до вічного спасення.”
(1937 р.  До духовенства й вірних)