понеділок, 15 липня 2019 р.

Василіянин о.Павло свідок віри з Грусятич

14 липня у селі Грусятичі біля Ходорова відбулася урочиста академія вшанування памяті Слуги Божого Павла Петра Олінського. Божественну Літургію на запрошення пароха о. Романа Ставяжа, декана Новострілищанського у храмі св. Миколая очолив о. Віктор Квасній, секретар Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні. Співслужили Літургію з отцем парохом Романом та о. Петром Басарабом  з Івано Франківська та оо. Василіянами о. Іваном Майковичем  ігуменом у Крехові, о. Власієм Фуцом ігуменом в Улашківцях, о. Йосифом Кралькою, ігуменом у Дрогобича та о. Полікарпом Марцелюком, головою Постуляції святих УГКЦ. До святкування долучився о. Андрій Мігулка, римох-католицьий душпастир з Ходорова. На проповіді о. Віктор зазначив що у свято всіх святих українського народу ми вшановуємо визначних святих які формували світлу сторінку історії українсього народу св. Володимира і Ольгу, св. Антонія і Теодосія, але і ближчих часів як свщмуч. Йосафата і мучеників Пратулинських які засвідчили вірність Аопстольському Престолу у ХVІ-ХVII cт. так і ближчих до сучасності Новомучеників ХХ ст. які для нас є прикладом життя чеснот і діл милосердя. Святі які жили і освячувалися на нашій землі для вірних є в особливий спосіб близькими- рідними до яких маємо мати особливу довіру і звертаємося по допомогу у наших потребах і труднощах. Після Літургії отці посвятили таблицю памяті о. Павла Петра Олінського на стіні храму, а вірним було роздано образки з портетом Слуги Божого Павла та молитвою до Господа Бога, які було виготовлено з ініціативи о. Петра Басараба, душпастиря вихідця з Грусятич, який подякував отцям за спільну молитву і розповів про власний шлях пізнання постаті Слуги Божого. 
На завершення о. Полікарп, ЧСВВ розповів про вишкіл та працю о. Павла Петро Олінського який у монашому, священичому стані, а згодом цілопальною мученицькою жертвою життя відповів  на виклик доби тоталітаризмів ХХ ст. та заохотив до молитви до Господа Бога за посередництвом Слуги Божого о. Павла Петра Олінського.
Слуга Божий Павла Петро Олінський народився 18 червня 1887 р. в с. в сім’ї селянина Ігнатія Олінського. До 1900 р. навчався в Рідній школі в селі та вступив у Львівську академічну гімназію.
11 березня 1905 р. Петро пішов на новіціят до оо. Василіян у Крехівський монастир. Під час облечин у монашу рясу прийняв монаше ім’я Павло. 9 грудня 1906 р. склав перші монаші обіти і продовжив вишкіл у Крехові: два роки гуманістики (1906-1908) і рік риторики (1908-1909). Філософські студії проходив у монастирі св. Онуфрія у Лаврові (1909-1911), де 21 вересня 1910 року склав професію довічних монаших обітів. Богослов’я вивчав у Кристинополі в 1911-1914 рр. і під час завершального року студій 26 жовтня 1913 р. отримав священичі свячення з рук праведного митрополита Андрея Шептицького. На початку Першої світової війни близько 30 василіян, з яких більшість були студенти, виїхали до Хорватії і замешкали у францисканців та єзуїтів. У листопаді 1914 р. до них приєднався із кількома отцями також о. Павло Олінський і замешкав у отців францисканців у м. Ястребарсько. Наприкінці 1915 р. повернувся в Галичину і був призначений до монастиря в Гошеві. З Гошева в 1916 р. направлений до  монастиря у Крехові, як викладач грецької мови для клириків гуманістики.
У 1919-1921 р. душпастирював у Дрогобичі, де в 1920-1921 році був катехитом в українсько-польсько-єврейській гімназії. З 1921 до 1929 року в Місійному інституті ім. святого Йосафата при монастирі отців Василіян в Бучачі навчав латинської, грецької і німецької мов (1923-1924 рр.), сповідав, проповідував і служив у храмі, виїжджав з проповідями на народні місії. У 1929 році отця Павла Олінського призначили на місійну працю за океаном – до Канади, де викладав латину і греку для кліриків-василіян у Мондері, Альберта, потім у 1932-1934 р. працював у Едмонтоні, звідки обслуговував місцевості Peace River та Grant Praire, а з 1934 р. служив як душпастир і місіонер у Вінніпезі. У листі до Риму  1932 р. він писав «за цілий час мого побуту в Канаді не дав найменше згіршеня ні вдома ні на кольоніях, не допустився жадного нетакту, на своїх кольоніях працював як найкрасше та всюди їздив лагодити справи по других.»
 На початку 1937 р. повернувся в Галичину, де отримав призначення на віце-ігумена Свято-Іванівського монастиря в Улашківціях на півдні Тернопільщини, а 10 травня 1937 р. на завідателя парафiї в с. Милiвцi i Юридиці Василіянській. 12 червня 1937 року став ігуменом Улашківської обителі. Серед ченців видатною постаттю був отець Ігумен Павло, чоловік статечний з сивим волосям і добрими очима. Хоч не часто він провадив науку для дітей однак уже сам його вигляд і молитовна постава, навчала більше ніж слова. В монастирі на щодень ченці віправляли церковне правило Утреню й Вечірню, ченців зобов’язувала клявзура, коли люди приходили до монастиря по справах, то як правило, виходив сам отець Ігумен.
Спокійне і плідне священиче служіння перервала Друга світова війна. Перед радянською окупацією 1939 р. на храмове свято Івана Хрестителя, отець у передчутті близької небезпеки на проповіді закликав людей: «Моліться, люди, моліться, бо підходять червоні язики, вже чорна хмара над нами». За перших совітів отець Олінський змушений був залишити монастир і перейшов на адміністратора парафії в с. Буряківка, повіт Заліщики. З приходом німців повернувся до обителі і продовжував служіння. Флекей Іванна яка дитиною була очевидцем згадувала що плач, страх і голод опанували село і лише ченці, хоч і стривожені, як і усі люди, але з неземним миром вселяли в селян надію на Божу опіку. Люди тягнулися до Церкви та заносили палкі молитви за спокій і мир. Передбачаючи що німці можуть конфіскувати дзвони о. Павло з господарями вночі зняв і закопав їх. Чужа мова німецьких солдат, і військова форма стали предметом сільських гутірок. Отець Павло, незмінний опікун селян дораджував: „Все так не буде. Війна почалася і мусить закінчитись. А нам на цій землі треба жити, і триматися Христової заповіді «Не убий»“. 
Отець Павло боронив місцевих поляків, яким через протистояння українців і поляків погрожували.  Отець терпів від німців, та й від поліцаїв і місцевих городян, за поставу миротворця. З господарства, щомісяця забирали коней та збіжжя. А ченці множили молитви та працювали. Отець в Улашківцях ніс душпастирську варту і першу військову чоту більшовиків зустрів у сповідальниці. Більшовики на конях намагалися ввійти в церкву, однак старші селяни перепинили їм дорогу. Слугу Божого Павла Олінського арештували більшовики 30 грудня 1945 р. і засудили 25 квітня 1946 р. Військовим Трибуналом МВС Тернопільської області за ст. 20 − 54-1”а”, 54 − 11 КК УРСР на 10 р. позбавлення волі «з поразкою в правах на 5 років та конфіскацією майна». Покарання відбував у Комі АРСР в концтаборі «Мінлаг» і там «оставив свої кості, а сам пішов до Бога по вічну винагороду» 2 березня 1955 року. Похоронений о. Павло на кладовищі с. Абезь, Комі АССР під номером гробівця Э-47.
Вірним отець Павло запам’ятався як чоловік кріпкий, кремезної статури, світло-русявий, середнього зросту. Досить педантичний і точний, спокійний і водночас веселий, повний, однак рухливий. На скронях проглядалася сивина. По ході було видно, що отець не піддавався хворобам.

«Людей не потрібно було заставляти йти до церкви, коли вони чули голос дзвонів, то самі поспішали, бо знали, що їх там чекає Добрий Пастир. Отець любив людей і люди отця любили».

неділя, 7 липня 2019 р.

Папа Франциск до ієрархів УГКЦ Мученики засів надії

5 липня 2019 р. у Ватикані на зустрічі Святішого Отця з проводом УГКЦ та очільників дикастерій Римської Курії. Папа звернувся до ієрархів: Головним завданням Церкви перед обличчям ситуацій, викликаних конфліктами, є давати свідчення християнської надії. Не надії світу, яка спирається на проминаючі речі, що приходять та відходять, часто вносячи поділи, але ту надію, яка ніколи не розчаровує, яка не поступається знеохоченню, вміє долати всі випробування лагідною силою Святого Духа (пор Рм 5,2-5). Християнська надія, підтримувана Христовим світлом, причиняється до сяяння воскресіння та життя також і серед найтемніших ночей світу. Тому, дорогі браття, вважаю, що у важкі хвилини, ще більше, ніж у хвилини миру, пріоритетом для віруючих є перебувати в єдності з Ісусом, нашою надією. Йдеться про те, щоб відновлювати ту єдність, що ґрунтується на Хрещенні та вкорінена у вірі, в історії наших спільнот, у великих свідках: маю на думці шерегу героїв повсякдення, тих численних святих по-сусідству, які серед вашого народу з простотою відповіли на зло добром (Рим. 12,21). Вони є прикладом, на який слід споглядати: ті, які в лагідності Блаженств проявили християнську мужність, що полягає в тому, аби не противитися злому, любити ворогів і молитися за переслідувачів (Мт. 5,39.44). На сповненому насилля полі історії, вони посадили Христовий хрест. І принесли плід. Ці ваші брати й сестри, які перенесли переслідування та мучеництво, горнучись лише до Господа Ісуса, відкинули логіку світу, згідно з якою на насильство відповідається насильством, написали своїм життям найсвітліші сторінки віри: вони є плідним засівом християнської надії.

неділя, 30 червня 2019 р.

Пам'ять Новомучеників основа свободи Церкви


Похід с. Ямельня місця мучеництва свящмуч. Миколи і Володимира
26 червня 2019 р.  вшановуючи память Блаженних Новомучеників у Страдчі відбулася проща до Дня мирянина під покровом препмуч. Володимира Прийми. Архиєрейську Літургію очолив Блаженіший Святослав, Глава і Отець УГКЦ, який звернувся до прочан: «Ми дякуємо Всевишньому за наших підпільних єпископів, священників, монахів і монахинь... Вміння робити добро та здійснювати Божу  волю навіть ціною власного життя – це те, що найбільше єднає людину з Творцем. Саме це не боялися робити духовенство, монашество та віряни у період підпілля УГКЦ, адже вони ставали на захист віри в Бога. Тому зараз важливо не вдаватися до «християнської декорації», а плекати задум Творця». Прощу присвятили пам’яті 30-ліття виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля. У спільній молитві взялиучасть тисячі паломників із різних куточків України.

пʼятниця, 31 травня 2019 р.

Золотий мольберт - пошук гармонії у кольорі і формі

Вітання митрополита Кир Ігоря
27 травня 2019 року розпочався фінал Міжнародного конкурсу дитячої творчості “Золотий мольберт” у темі "Світ навколо нас". Учасників форуму привітав і поблагословив Кир Ігор Возьняк митрополит Львівський.  90 фіналістів з України, Білорусії, Молдови та Болгарії напротязі трьох днів передавали власне бачення світу. Відеозвіт 
1 червня  у Львові свято дитячої творчості розпочалося о 10.15 год. молебнем до Христа Чоловіколюбця у соборі св. Юра. 

Урочистий похід учасників арт-форуму "Золотого мольберту"  вулицями Львова милував музикою оркестр "Львівські фанфари" аж до палацу мистецтв вул. Коперника 17, де буде нагороджено усіх фіналістів дипломами і медалями форуму, а переможці отримали путівки в Діснейленд у Парижі, на пленери у Рим поїде п. Наталя Фляк з учнем. 


Запрошуємо на виставку дитячих шедеврів та підтримати переможців фіналу.

середа, 22 травня 2019 р.

Семінар «Збір свідчень – основа прослави святих»

Учасники семінару, УКУ Львів
7 червня 2019 р. Б. відбувся навчально-практичний семінар «Збір свідчень – основа прослави святих» у м. Львів, в Українському Католицькому Університеті, вул. Свенціцького, 17 у семінарійній кімнаті ім. Ірини Шипули. Програма
Привітав учасників від імені митрополита Кир Ігоря о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ вказуючи що святкуючи ювілей 30 ліття легалізації Церкви УГКЦ як громада закоріненна у жертві мучеників і память їх жертви свідчення завдячує їх стійкості сучасну свободу Церкви але не лише вдячність, але й переконання що завдяки їх посередництву ми скріплюємо нашу вірність свідченню Христа у сучасному світі.

понеділок, 20 травня 2019 р.

Покірне, свобідне і сміливе служіння Правді

Покірне, свобідне і сміливе служіння Правді має бути служіння журналіста так Папа Франциск 18 травня 2019 р. звернувся до 400 учасників Асоціації міжнародних журналістів. Подивляю і шаную вашу працю якою ви вказуєте на рани суспільства і Церкви у служінні правді, адже лише правда дарує нам свободу. Значення вашої роботи зобовязує Вас бути відповідальними за кожне слово інформації, яку поширюєте у часописах чи соціальних мережах. Папа Венедикт скоріше звертав увагу  що мас-медіа роблять з людей "глядачів", яким пропонуються новини якими повниться світ, тоді як ми покликанні бути "творцями" і чи у поганих чи добрих справах ми впливаємо на ближніх, Зверення Папи Венедикта XVI, 8 грудня 2009.
Закликаю Вас працювати у правді і справедливості, щоб засоби комунікації служили для побудови, а не руйнування, для зустрічі а не сутички, для діалогу, а не монологу, для орієнтуваня, а не дезорієнтації, для порозуміння, а не непорозумінню, для руху до миру, а не сіяння ненависті, щоб дати голос тим кого голосу не чути, а не бути мегафоном крикунів.
Ваш офіс знаходиться на вулиці Умільта (з італ. покора), чесноти яка має бути основною у Вашій праці, адже професійність, компетентність, історична память, цікавість, здатність писати і уміння досліджувати, швидкість синтезу і здатність подати у доступний спосіб загалу, мають сенс якщо виконуються у покорі, у служінні сенсу і логіці правди життя. Пригадую що покора це не посередність, а розуміння що через новину можна творити добро, але й через брак збалансованості і завдати шкоди як окремій людині так і цілій спільноті. Тому вміння подати факт у контексті логіки життя, має бути скероване для творення суспільного добра. Існують поверхові і узагальнюючі "резонансні" новини, які завдають шкоди особі чи громаді через припущення чи неперевірені факти, тоді потрібна поправа, вибачення щоб не деформувати дійсність. Текст італійською.

понеділок, 6 травня 2019 р.

Проща Родин

Прочани у палаці Фредро, Вишня
11 травня о 9.00 год. Літургією у храмі Пресвятої Євхаристії у м. Рудки розпочалася Проща Родин було уділено благословення на прощу та посвячено хусти прочан. Паломники вшановуючи з нагоди Дня Матері пам’ять Софії з Фредрів Шептицької почали дводенну мандрівку з родинного міста Рудки що на Самбірщині до села Прилбичі на Яворівщині подолавши 40 кілометрів шляху.
Перший короткий етап до храму Успіння Богородиці у Рудках, де прочани відвідали крипту де спочиває Олександр і Софія Фредро батьки Софії у музеї отець Вальдемар розповів про літературну спадщину відомого письменника Олександра. У храмі вшановується з 1612 р. ікона Богородиці покровительки Бескид.  Наступний етап був до с. Вишні, де у палаці Фредро розважали уривки з листів Софії з Фредро до синів, які стали духовною поживою прочан: "Моя дорога, моя мужня, моя любима дитино.  Я довго чекала, майже тиждень, на твого листа, дорогенький Мітусю. Але ось моє чекання стало винагороджене прекрасним дорогим листом ...., що пошта принесла мені сьогодні.  Це справило мені таку велику приємність, що ти не можеш навіть собі уявити, але може колись зрозумієш...  Чи ти знаєш, що тих кілька слів вдячности за нашу добру волю робити добро навели мені сльози до очей... 

четвер, 2 травня 2019 р.

Христос Воскрес!

У світлий празник Христового Воскресення бажаю українському народові і українській родині, тут і там, того здоров'я і сили, від яких здоров'я і сила народу залежить. Якщо маємо дійти до часів, в яких український народ буде розвивати здорово і свобідно всі, Богом дані йому сили, - треба нам між собою і в праці для нашого народу чи над нашим народом дуже дбайливо та ревно плекати родинне християнське життя. Тільки ті народи могутні і здорові, в яких здорова християнська родина. Бо родина - це клітина, з яких складається цілий організм, що його називаємо народом. Коли інфекція недуги затроїть цю клітину, цілий організм наражений на недугу. Святе, чисте, здорове і щасливе родинне життя - це наймогугніша сила кожної держави, але це й найбільше, а може й єдине дочасне щастя людини.

пʼятниця, 19 квітня 2019 р.

Ювілей свщмуч. Омеляна проща монашества

Свщмуч. Омелян і братство, 1930-ті р. Перемишляни
17 квітня вшановуючи пам’ять блаженного свщмч. Омеляна Ковча, патріарша комісія у
справах монашества УГКЦ у співпраці з Місією Постуляції святих УГКЦ організували мандрівку новиків та новичок Чинів і Згромаджень УГКЦ до м. Перемишлян, де душпастирював блаженний свщмуч. Омелян Ковч.
Метою паломництва було познайомити новиків та новичок із життям, діяльністю та мученицьким подвигом цього праведника і подвижника УГКЦ.
Учасники прощі новиків відвідали монастир Вознесіння Господнього оо. Василіян у м.Золочеві. У храмі св. Миколая Чудотворця Божественну Літургію відслужив о.Полікарп Марцелюк, ЧСВВ

понеділок, 8 квітня 2019 р.

Про Кир Андрея школярам


5 квітня 2019 р. Б. у с. Березина та с. Дем’янка-Наддністрянська, Жидачівського району на Львівщині у час візитації парафій владикою Стрийської Єпархії УГКЦ - Тарасом Сеньківим. В рамках цієї візитації с.Євстахією Романчук, ЧСВВ (працівник Постуляційного центру) та с.Вікторією Навроцькою, ЧСВВ проведено презентацію для дітей місцевої школи про життя, діяльність та геройські чесноти праведного митрополита Андрея Шептицького. У школі с.Березина імені А. Марунчака зібрались школярі 1-9 класів. Діти з цікавістю слухали розповідь про родину, виховання і покликання великого Митрополита Андрея, який також був дитиною і навчався у школі.

четвер, 4 квітня 2019 р.

6 квітня о  Архиєрейською Літургією у храмі св. апп. Петра і Павла у Львові розпочалася міжнародна наукова конференція вшанування ювілею 150 ліття з дня народження і 100 ліття переставлення до вічності преподобної матері Йосафати Гордашеської, яку організовували Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії.
 «Життя блаженної Йосафати не було довгим, але було сповнене геройських духовних подвигів, блаженна спішилася жити і за короткий час здобула досконалість. Вона є співзасновницею Згромадження Сестер Служебниць України. Сестри займалися опущеними особами, відкинутими суспільство людьми. І Михайлина Гордашевська від дитинства плекала покликання до чернечого стану, бо Господь дарував їй духа молитви, людяності, любов до самотності», — підкреслив у своїй промові на початок конференції архиєпископ і митрополит Львіський Ігор Возьняк.
«Конференція має статус міжнародної і наукової, та має два первинні завдання: за допомогою цих 5 основних доповідей, які будуть озвучені, заслухані, ми сподіваємося показати роль і значення конкретної історичної особи, громадянки цього міста у якому ми живемо, виходячи з того, що історію пишуть особистості, а не маси. А друга мета — показати цей зв’язок та певні історичні і суспільно-історичні паралелі зламу ХІХ і ХХ століть, і вже того періоду, у якому ми живемо. У певних аспектах, але також пошук паралелей, певних труднощів які проходять українці», — поділилася с. Мирослава Яхимець, провінційна Настоятелька Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Україні. Блаженну Йосафату часто називають жінкою з великим серцем, бо вона не мала страху почати щось нове, що раніше ніхто не робив.


четвер, 28 березня 2019 р.

Отець Северіян - "тихий мученик"

 Новоієрей о. Северіян (другий зліва) Перемишль, 27.12.1942
У суботу 23 березня 2019 року в храмі  василіянського монастиря святого Онуфрія в м. Добромиль зібралася громада вірних і 12 священиків, щоб вшанувати пам’ять ісповідника віри і «тихого мученика» о. Северіяна Семена Гнатюка, ЧСВВ у ювілей 100 ліття з дня народження *28 грудня 1918 і 25 ліття з дня його упокоєння в Бозі †23 березня 1994.
Цьогоріч Божественну Літургію очолив о. Никодим Гуралюк, ЧСВВ ігумен у Погоні, вихованець отця Cеверіяна. Отець Єронім Грім, ЧСВВ у проповіді розповів про життя о. Северіяна звернув увагу що увесь період підпілля УГКЦ о. Гнатюк проживав у домі п. Ольги Волошин у с. П’ятниця, в її домі служив Літургії, сповідав, хрестив дітей, готував до першої Сповіді і Причастя, вінчав. Отець Северіян, як духовний батько вірністю і ревністю заслужив собі повагу і вдячні спомини у людей. 

вівторок, 19 березня 2019 р.

УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ «БОГ І УКРАЇНА»

о. Севастян Сабол, ЧСВВ
о. Августин Волошин
16-17 березня 2019 р., у м. Хусті та Ужгороді відбулася урочиста академія, присвячена о. Севастіяну Саболу, ЧСВВ (Зореславу) та 80-ій річниці Карпатської України, під назвою «Бог і Україна». В рамках Академії, відбулося також покладення квітів захисникам Карпатської України на Красному Полі (Хуст) та о. Августину Волошину президенту Карпатської України (Ужгород). Відео
  У доповіді о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ розповів про роль духовенства і зокрема о. Августина Волошина та о. Севастяна Сабола, ЧСВВ у плеканні віри, культури і шкільництва як вкладі у змагання українців до державності.  Відео Детальніше
Урочиста академія була організована Отцями Василіянами Провінції Св. Миколая в Україні у співпраці з Інститутом історії Церкви УКУ. 

середа, 13 березня 2019 р.

Прощання з провідним знавцем Кир Андрея

З сумом повідомляємо що 11 березня 2019 року відійшла до вічності велика дослідниця і популяризаторка спадщини Праведного  Митрополита Андрея і блаженного священомученика Климентія (Шептицького) 

Оксана Василівна Гайова.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійної.
Нехай Милосердний Господь  прийме її у свої обійми та дарує вічний упокій у Царстві Небесному!
Парастас за п. Оксаною Гайовою відбувся 13 березня 2019 року о 17 00 год. в церкві (каплиця біля фірти) св. Архистратига Михаїла монахів Студійського Уставу (м. Львів, вул. Винниченка, 22) Парастас очолить Високопреосвященний Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор.
Похоронять усопшу у її рідних сторонах в с. Нижній Вербіж, Коломийського району, Івано-Франківської області. Похоронні Богослуження відбулися о 13.00 год. в с. Нижній Вербіж, Коломийського району Івано-Франківської області.

неділя, 10 березня 2019 р.

Кир Андрей і митці - презентація видання

 Прав. Кир Андрей і свщмуч. Климентій Шептицькі і
духовенство та миряни. 1920-ті рр., Підлюте
12 березня 2019 року об 14.00 год. у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького відбувся науковий семінар "Митрополит Андрей Шептицький у творчих долях українських художників".  
В рамках семінару презентувалися три томи книги п. Любов Волошиної "Митрополит Андрей Шептицький у творчих долях українських художників", видані на базі всеукраїнського освітньо-мистецького часопису "Артклас".
Про видання та роль Митрополита Андрея Шептицького у розвитку української культури п. Роман Яців, проректор Національної Академії Мистецтв, професор, заначив що видання виповнює прогалину про роль Кир Андрея як мецената митців який не лише підтримував митців але й сам малював і викладав семінаристам історію мистецтва підкреслюючи роль

четвер, 7 березня 2019 р.

Ювілей 80-ліття Карпатської України і о. Августина Волошин.

Слуга Божий о. Августин Волошин
До ювілею 80-тиліття Карпатської України 1939-2019 р. 15 березня у м. Хуст буде проведена молитва і урочиста академія вшанування полеглих захисників і провідників Карпатської України.
При цій нагоді публікуємо розвідку о. Василя Носи, знавця і дослідника спадщини о. Августина.
«…я трудився не для себе самого, а й для тих усіх, що освіти шукають.» (Сирах 33,18).                 Кожен, хто цікавився минувшиною русинів-українців Закарпаття засвідчив: колоніальне минуле цього народу впродовж століть відкинуло його на узбіччя цивілізаційних процесів Європи. Поневолювачі намірено тримали тут його в суцільній бідності та неграмотності, феодальні відносини тісно переплели в цьому краї із рабовласницькими, і дали лихварям висмоктувати останні соки із вимираючого народу. Про це детально описано в книжці науковців історичного факультету УжНУ Й. Кобаля та В. Худанича: «До історії національних меншин  Австро-Угорщини (XIX-поч.XX ст.)» на стор.28-54.  Вона заслуговує на перевидання та вивчення в школі. Рятівником народу від його остаточної загибелі виступила тоді Христова Церква. Серед пильнованого владою духовенства, що в значній частині перейняло культуру поневолювачів та збайдужіло до людського горя, знайшлися мужні, справді Божі священики Мукачівської греко-католицької єпархії, які 20 липня 1897р. звернулися до єпископа Юлія Фірцака із проханням зробити доступною освіту селянським дітям та полегшити життя селян.

пʼятниця, 22 лютого 2019 р.

"Священномученик Петро Вергун. Архівні документи. Свідчення. Спогади".


21 лютого 2019 р. у виставковому залі музею історії релігії у Львові відбулася презентація книги о. Тараса Пошивака "Священномученик Петро Вергун. Архівні документи. Свідчення. Спогади".
О. Тарас Пошивак
Книга про українського патріота, воїна Австрійської і Української Галицької Армій, військовополоненого Тухольського, Альдамського, Німецьке-Яблонського та Рейхенберзького таборів, греко-католицького священика-місіонара, мітрата, прелата Його Святості Папи Пія ХІІ, доктора філософії, працівника Берлінського українського наукового інституту і української еміграційної організації "Громада" в Берліні, Апостольського Візитатора для українців в Німеччині, в'язня Інтинського, Боїмського, Маріїнського і особливого режимного сибірського "Озерлага".

пʼятниця, 15 лютого 2019 р.

Пам'ять блаженних - шлях до Творця

Господь Бог створив всесвіт у гармонії поєднання протилежностей дня і ночі, стихій повітря, води, вогню, а вінець створення людину наділив сводобою і розумом на образ і подобу Божу. Однак упадок у гріх людини зруйнував первісну гармонію Всесвіту, що спричинило упадок і втрату первісної благодаті. У тілесній плоті підданій пристрастям людина змушена була  розпочати духовну боротьбу. Пророки, царі і праведні Старого Завіту осягали цю перемогу шляхом аскези і зречення. Однак остаточно людину з Господом Богом примирив у Воплоченні Господь і Бог наш Ісус Христос Син Божий який прибив гріх до хреста і через воскресіння смертю смерть переміг. Саме цією благовістю Воплочення і Відкуплення керується кожен вірний хто вибирає шлях Христа і через власний хрест повертає собі гідність синівства Божого, а у світ приносить первісну гармонію сотворення. Прикладом досконалого наслідування Христа які немов зорі на небі вказують нам шлях вірності правді Євангеліє є святі. 

понеділок, 4 лютого 2019 р.

Проща монашества під покровом свщмуч. Омеляна

Літургія прочан у храмі св. Василія Великого, Луцьк
9 лютого 2019 р. у м. Луцьку відбулася Всеукраїнська проща монашества УГКЦ з нагоди святкування Дня богопосвячених осіб. У прощі монашества взяло участь понад 300 богопосвячених осіб, які після Архиєрейської Літургії вирушили з монастиря св. Василія Великого до музею української ікони де молилися Молебнень до Богородиці перед  чудотворною іконою Пресвятої Богородиці з Холма, яка знаходилася у кафедральному соборі  міста Холм (тепер Хелм, Республіка Польща), у час Другої світової війни її врятувала родина православного священика Гавриїла Коробчука і вона опинилася в Луцьку.
Завідувач  Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва каже, що паломництвом розпочата нова сторінка у  вшануванні чудотворного Холмської Богородиці. Ікона в музеї  є з 1996 року, і  відтоді  кількість людей, які приходять вклонитися іконі все зростає. У перші ж  місяці пішли одинокі відвідувачі, які  молилися перед образом, потім йшли групи, далі почалися хресні ходи (і це єдиний  музей у світі, до якого ідуть хресні ходи), хресну  ходу започаткував владика Ніфонт, єпископ Волинський УПЦ. Учасники чисельної монашої проща висловили побажання, аби для Холмської чудотворної ікони спорудили каплицю в якій би могли молитися віруючі усіх конфесій, Холмська ікона Богородиці є святинею, яка усіх об єднує. Нема дня, каже Тетяна Єлісєєва,  аби у музей не прийшла  людина, котра хоче просто помолитися біля ікони, і ніхто тут не запитує про її конфесійну належність.

пʼятниця, 4 січня 2019 р.

Кир Йосиф сучасний взірець ісповіді віри Христової

Учасники зустрічі, Бахмут
Поширення пам’яті про слуг Божих важливий етап ведення процесу прослави святим, адже щоб зібрати усі свідчення і документи потрібно людям довести інформацію про харизму життя і заохотити вірних до вшанування Слуги Божого зробивши своїми його чесноти. 
4 січня о. Полікарп, ЧСВВ провів у м. Бахмут тематичну зустріч  «Кир Йосиф Сліпий – видатний син українського народу», де розповів про виховання, посвяту Церкві у священичому стані, виховну працю, як ректора семінарії у Львові, здобутки у науковій ділянці доктора богослов’я о. Йосифа, який створив у Львові Богословську академію. У 1935 році Кир Андрей Шептицький поставляє о. Йосифа на уряд радника крилошанина катедри св. Юра, а з початком радянської окупації у
Ознайомлення з публікаціями Місії
1939 р. висвячує єпископом з правом наступництва уряд Кир Йосиф приймає з розумінням що відповідальність яку бере на себе буде хрестом який він повинен витривало нести, Кир Йосиф як єпископ вибирає девіз: "Через терни до зірок". Після смерті Кир Андрея 1 листопада 1944 р. Кир Йосиф очолює УГКЦ і розпочинає свій шлях скорбот і випробувань разом з усією УГКЦ яку чекають репресії держави, яка проводить операцію «возєднання УГКЦ з РПЦ»