У світлі святих жінок

У Святому Письмі знаходимо звернення Творця до людей: «Бо Я Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я…» (Левіт 11, 44). Аналізуючи, слова Небесного Отця до своїх дітей, приходимо до твердого переконання, що дорога святості відкрита для всіх та ніхто не виключений із цього заклику. Стремління до святості – прогресивне прагнення тих, хто бажає вдосконалюватись у спілкуванні з Богом.

Уся Католицька Церква з нетерпінням готується до Святого Ювілейного 2025 року, щоб у черговий раз спільно пережити рік Божого милосердя. Святий Іван Павло ІІ, після останнього Ювілейного 2000 року, підсумував, що необхідно знову відкрити у всій його програмній цінності розділ V Догматичної Конституції про Церкву «Світло народів» (Lumen gentium), присвячений «універсальному поклику до святості», яке стосується не лише деяких християн, але «усі вірні будь-якого стану чи рівня покликані до повноти християнського життя та досконалості милосердя».

У цих словах вбачається чітке спростування, безпідставного упередження, яке доволі часто існує у світських колах про слабкість жінок та їхню «тендітність». Святіший Отець Франциск заохочує нас спрямувати свій погляд на приклад святих жінок, які бути свідками Божої любові до світу та людства. Його Святість закликає жінок до відданості потребам інших, «бути Божими жінками» та співвідповідальними в місії Церкви в сучасному світі. Святий  Іван Павло ІІ подарував у 2001 р. нашій Українській Греко Католицькій Церкві разом з свщмуч. Миколаєм Чарнецьким теж мучениць з Згромадження св. Йосифа Лаврентію Гарасимів та Олімпію Біду, преподобну мати Йосафату Гордашевську, першу сестру служебницю та мученицю Тарсикію Мацьків. 

За час десятилітнього Понтифікату Папи Франциска, було розглянуто 493 справи беатифікації та канонізації жінок: 26 були канонізовані, 130 були беатифіковані. В той самий період, 186 жінок отримали титул «Праведних» і 151 справа провадиться у різних єпархіях, щодо ствердження святості жінок.

Папа Франциск учасникам конференції "Святість сьогодні"

 Святі «не походять з «паралельного світу»; вони віруючі, які належать до вірного народу Божого і є введені в повсякденне життя – сказав Папа Франциск, звертаючись до учасників конференції  «Святість сьогодні», прийнятих на аудієнції у четвер, 6 жовтня, у залі Клементина.

Дорогі брати і сестри,

Добрий ранок! Я радий зустрітися з вами наприкінці конференції «Святість сьогодні», організованої Дикастерією у справах святих. Вітаю і дякую кардиналу Марчелло Семераро та настоятелям, урядовцям, постуляторам та співробітникам. Вітаю всіх вас, що прибули з різних частин світу, які брали участь у цих днях дослідження та роздуми спікерів, представників богословського, наукового, культурного та медійного світу. 

Тема, обрана для конференції, узгоджується з Апостольським повчанням Gaudete et exsultate, яке має на меті «змусити знову прозвучати заклик до святості, прагнучи втілити його в сучасному контексті, з його ризиками, викликами та його можливості» (п. 2). Цей заклик лежить в основі ІІ Ватиканського Собору, який присвятив цілий розділ Lumen gentium Про загальне покликання до святості і в якому сказано: «Всі вірні кожного стану і умови називаються Господи, кожен своєю дорогою, до святості, чия досконалість є Отця Небесного" (№ 11). І сьогодні важливо відкривати в людях святість, святих Божих: у батьків, які виховують з любов'ю дітей, у чоловіків і жінок, які з віддачею виконують свою щоденну роботу, в людях які хворі, у людей похилого віку, але які мають усмішку на обличчі і діляться мудрістю. Свідчення чеснотливої християнської поведінки, яким живуть сьогодні багато учнів Господа, є для всіх нас запрошенням відповісти особисто на заклик бути святим. Вони святі «по сусідству», і всіх їх ми знаємо.

Поруч, вірніше, поміж цієї множини віруючих, яких я визначив як «святих поруч» (Gaudete et exsultate, 7), є такі, які Церква вказує як взірці, заступники і вчителі. Це стосується беатифікованих і канонізованих святих, які нагадують усім що повноцінно жити за Євангелієм можливо і чудово. Так насправді святість – це не програма зусиль і зречень, це не «духовна гімнастика», ні, це щось інше; І перш за все досвід бути любимими Богом, вільно приймати Його любов, його милосердя.

Цей божественний дар відкриває нас для вдячності та дозволяє нам відчути велику радість, яка не є емоцією миттєвої або простим людським оптимізмом, але впевненість у можливості зустріти все з готовністю та зухвалістю що походить від Бога. Без цієї радості — віра зводить до гнітючої і сумної вправи; але святими з «сумним лицем» не стають: адже Господь Бог хоче бачити радісні і відкриті серця дітей Божих. Про цю святість повний доброго гумору, новий блаженний Іван Павло І подає нам приклад. Для дітей та молоді це взірець християнської радості є блаженний Карло Акутіс, і сама «досконала радість» св. Франциска Ассізького завжди навчає нас своєю євангельською парадоксальністю.

Святість випливає з конкретного життя християнських громад. Святі походять не з «паралельного світу»; це віруючі, які належать до вірного народу Божого і є частиною повсякденного життя життя який складається з сім'ї, навчання, роботи, соціального, економічного та політичного життя. У всіх цих контекстах Свята або Святий ходить і діє без страху чи обмежень, виконуючи Божу волю за будь-яких обставин. Важливо, щоб кожна спільнота Церкви була уважною, щоб зрозуміти і побачити ці взірці святості. Цінуйте життєві приклади християн які дорослішади усередині народу Божого, який завжди має особливе «чуття» щоб розпізнати ці закони святості, надзвичайних свідків Євангелія. Тому необхідно належним чином враховувати згоду народу навколо цих взірцевих християнських праведників. Справді, вірні наділені Божою благодаттю мають автеничне духовне сприйняття, знаходять і практикують, наслідують святість праведних через героїчну практику християнських чеснот.

Мученики свідки віри учителі і приклади до наслідування

 25 лютого у Новояворівську і Ярославі відбулася VIII Всецерковна проща монашества УГКЦ її гаслом стали слова ап. Павла «Ось чому, мавши це служіння, ми не втрачаємо відваги (ІІ Кор. 4, 1), щоб захищати невинних, боронити правду, обстоювати Богом

0

священну людську гідність».

«Сьогодні монашество нашої Церкви, переймає естафету вчорашнього марафону, коли наша Церква, з різних куточків світу і України молилася за мир в Україні, за завершення війни і за перемогу» так розпочав проповідь владика Михаїл Бубній. Головний акцент проповіді було зроблено на гасло прощі – християнське служіння. Владика наголосив, що першим, хто служить і служить нам, це сам Христос. Преосвященний владика Михаїл підкреслив служіння монаших спільнот, військових, медиків, суспільства і заохотив присутніх такими словами: «Всі служать сьогодні для перемоги, тому в цій молитві просімо в Бога помочі: Господи, вислухай молитву Твоєї Церкви, Боже, почуй молитву богопосвячених осіб».

Мученики та ісповідники віри взірець до наслідування у час війни

 У 1035-річчя Свято-Володимирового Хрещення Русі-України єпископи Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні звернулися до вірних зі Зверненням щодо важливості прохань про молитовне заступництво подвижників, мучеників, ісповідників і праведників УГКЦ.

У зверненні єпископи висловили прохання передавати письмові чи усні свідчення про українських духовних подвижників, мучеників та ісповідників до Постуляційного центру беатифікації і канонізації святих Української Греко-Католицької Церкви чи до його представництв у єпархіях та екзархатах.

«Особливо близькими українським християнам є святі нашої Церкви Свято-Володимирового Хрещення, — зазначено у зверненні. — Рівноапостольні Володимир і Ольга, києво-печерські подвижники, святий Йосафат, уманські та пратулинські мученики і праведний митрополит Андрей Шептицький, патріарх Йосиф Сліпий, священномученик Миколай Чернецький та інші подвижники, мученики та ісповідники ХХ століття».

Владики особливо закликали звертатися із проханнями про молитовне заступництво до праведного митрополита Андрея Шептицького, адже у 2023 році виповнюється 65 років від початку його канонічного процесу беатифікації, а також до патріарха Йосифа Сліпого, процес беатифікації якого почався у 2007 р.

«Складайте свідчення про приклади плодів такого молитовного заступництва, яких удостоїлися ви або ваші родичі чи друзі», — попросили архиєреї у зверненні.

А відтак доручили отцям-душпастирям зачитати вірним звернення після кожної Божественної Літургії в неділю Блудного сина — 12 лютого.

Владики також подали приклад прохання на єктенії: «Ще молимось, щоб триєдиний Бог прославив славою святих вірних своїх слуг — праведного митрополита Андрея і патріарха Йосифа та всіх подвижників й ісповідників віри нашої Церкви та народу, молимось Тобі, Господи, вислухай і помилуй». 

Нижче повний текст звернення.

Христос народився! Славіте його! 

Колектив Місії Постуляції святих щиро складає усім читачам побажання миру і радості у Христі рожденному від Богородиці спасіння нашого ради!
Нехай у час лихоліття військової агресії рф проти народу України Господь Бог щедро обдаровує нас своїм милосердям у воплочені Бога, а світло зорі з Вифлеєму вкаже шлях до вертепу-яскині, де у яслах спочиває Дитя - Христос Спаситель який є нашою надією у час випробувань війною.
Нехай Господь Бог дарує Вам мужність пастушків і великодушність царів зі Сходу, наснаги до боротьби і витривалості ісповідників віри та мучеників Церкви Христової на шляху до перемоги вільного народу свобідної  України. 

Нехай Господь Бог дарує розуміння що у час війни ми повинні глибше вкорінитись у радість таїнства Воплочення Бога що став людиною задля нашого спасіння!  

Відійшов у вічність Папа-емерит Бенедикт XVI

 «Зі сумом повідомляємо, що Папа-емерит Бенедикт XVI помер сьогодні о 9:34 у монастирі Mater Ecclesiae у Ватикані.

Духовний заповіт Папа-емерит Бенедикт XVI

Мій духовний заповіт

Коли в цю пізню годину свого життя оглядаюся назад на десятиліття, які я прожив, перше, що бачу, як багато причин маю для того, щоби дякувати. Дякую, перше, ніж будь-кому іншому, Самому Богові, подателеві кожного доброго дару, що дарував мені життя та провадив мене через різні моменти розгубленості, завжди підводячи мене кожного разу, коли мені трапилося посковзнутися та завжди наново даруючи мені світло Свого обличчя. Оглядаючись, бачу й розумію, що також темні відрізки цієї дороги були для мого спасіння і саме в них Він мене добре провадив.

Дякую моїм батькам, які у важкий час дарували мені життя і які ціною великих жертв, своєю любов’ю приготували для мене чудовий дім, що немов ясне світло досі освітлює всі мої дні. Сяюча віра мого батька навчила нас, його дітей, вірити, і немов вказівник, була завжди міцною під час моїх наукових здобутків; глибока побожність і велика доброта моєї матері становлять спадщину, за яку я ніколи не зможу достатньо подякувати. Моя сестра протягом десятиліть безкорисливо та з великою турботою підтримувала мене; мій брат, завдяки ясності своїх суджень, своєю стійкою рішучістю та спокоєм серця завжди прокладав мені дорогу; без цього його постійного прямування попереду та супроводу я б ніколи не знайшов правильний шлях.

Презентація «Ґабрусевичі. Священича родина» та вечір памяті родини Цебровських

14 грудня 2022 р. о 15.30 год. у семінарській кімнаті Інституту Історії Церкви Львів, в. Свєнціцького 17.  Презентація книги Надії Мельник «Ґабрусевичі. Священича родина» про трагічну історію родини – Ґабрусевичів. Книга заповнює щеодну  “білу пляму” терору нацистського та радянського окупаційних режимів. У науково популярному жанрі представлено опрацьовані архівні джерела, підшивки часописів з наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, доступні епістолярії, записано спогади односельців родини, яка вела героїчну боротьбу за визволення з-під ярма окупантів. 

Книга не лише про долю окремої родини о. Северина Ґабрусевича, а й загалом про процес національно-визвольного руху в Галичині. 

3 лютого 2023 р. у переддень 135 ліття ліття дня народження о. Августина Цебровського молитвою о. Сергій Стесенко у храмі Усікновення голови св. Івана Хрестителя, а згодом у домі Просвіти с. Старе Село відбувся вечір пам'яті 

 о. Августина Клемента Цебровського Постулятор процесу о. Тарас Бублик розповів про  життєвий шлях отця та їмості Олександри. Отець зазначив що родина Цебровських була вірна гаслу яким керувалося духовенство "З Богом за церкву і Вітчину". У селах де отець душпастирював засновував товариства "Просвіти" театральний гурток, кооператив МаслоСоюзу дружина створила садочок Сонечко та провадила курси для жінок подружжя діяльно працювало над розвитком життя громади та церкви, як у Старому селі так і в Черепині та Давидові. Однак ця самовіддана праця отця задля Бога, Церкви і народу, викликають зависть ворогів християнства і українства. А в часи ІІ світової війни, коли процвітало насильство і кров лилася ріками, підштовхнуло сатанинського вчинку, вбивства подружжя душпастиря - змістом життя яких була жертвенна та діяльна любов до Бога, Церкви і людей.