Історична ґенеза процесу прослави святих

Уже у античності святою вважали людину, аскета який живе праведно практикує чесноти. Латинське слово, sanctus означає санкціонувати, визнавати законним через обряд, має спільне коріння з дієсловом sacer, тобто те, що санкціоновано, гарантовано, таким чином – святе у цьому сенсі означає недоторкане. Святі люди викликають повагу і почитання, вони недоторкані, і хто підійме руку на них – порушує закон чинить святотатство sacrileggio. З іншої сторони, прикметник sancto для римлян, - те над чим був виконаний обряд посвячення - sanctio. Sancte – речі, або особи які проголошені згідно обряду святими: консули, трибуни, сенатори тобто урядовці, як також: алтарі, кладовища, мури міста. Отож, як особи так і місця, які у житті суспільства відіграють вагому роль проголошуються «взірцевими» і тому недоторканими.

Проголошено Папою декрети визнання блаженних і чуда

В суботу, 13 квітня 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції в Апостольському палаці у Ватикані кардинала Марчелло Семераро, Префекта Дикастерії в справах визнання святих. Під час зустрічі Святіший Отець уповноважив це відомство проголосити три декрети:

-        -  визнання чуда за заступництвом блаженної Елени Ґверри, засновниці Згромадження Сестер Облаток Святого Духа, відомих як Сестри святої Зіти що дозволить проголосити її святою. Блаженна Елена Ґверра народилася 22 червня 1835 р. в Луцці на півдні Італії, де й померла 110 років тому 11 квітня 1914 р. В 1882 р. заснувала світську жіночу спільноту з метою виховання дівчат, посвятивши її святій Зіті, Небесній покровительці міста, яка стала в чернече згромадження. В 1959 р. її проголосив блаженною святий Папа Іван ХХІІІ.

«Молімося за світичів УГКЦ, що в час переслідування залишалися вірними», — владика Гліб Лончина в соборі Святої Софії

У четвер, 11 квітня, у прокатедральному соборі Святої Софії помолилися Панахиду за патріархом Йосифом Сліпим та єпископами УГКЦ: Миколаєм Чарнецьким, Никитою Будкою, Григорієм Хомишиним та Іваном Лятишевським, яких цього дня 1945 року ув’язнила радянська влада.

Чування за місіонерами-мучениками

У базиліці Сан-Бартоломео на острові Тибр у Римі, 26 березня, відбулася молитви в пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Євангеліє в останні роки. Церемонію очолив Кевін Фаррелл кардинал-префект Дикастерії у справах мирян, сім’ї та життя. Також серед інших були присутні отець Джуліо Альбанезе, директор Управління місіонерської співпраці між Церквами Римської єпархії, та отець Анджело Романо, парох Сан-Бартоломео.

Допомагає на полі бою: триває беатифікаційний процес о. Єремії Ломницького

5 квітня 2024 року минуло 15 років від початку відкриття беатифікаційного процесу Слуги Божого отця Єремії Ломницького, ЧСВВ. За цей період багато людей мали можливість ближче ознайомитись з життям і діяльністю цього видатного діяча Греко-католицької церкви, і просити його заступництва перед Богом.

Про випадки заступництва Слуги Божого розповіли Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії.

«Вінець нетлінний блаженному Миколаю» - духовно-мистецька програма присвячена блаженнома Миколаю Чарнецькому

17 квітня 2024, о 16:00, у Львівській національній філармонії відбудеться Духовно-мистецька програма «Вінець нетлінний блаженному Миколаю», присвячена блаженному Миколаю Чарнецькому у 140-річницю від дня народження та 65-ті роковини від упокоєння. З огляду на це, Провінційний Уряд Львівської провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя проголосив 2024 рік ― роком блаженно Миколая Чарнецького.

Віднайдена книга свщмуч. Василя (Величковського), яка налякала комуністів

Греко-католицький священник-редемпторист із Канади Іван Сіянчук розповів, як була віднайдена книга, яку написав у Львові блаженний священномученик Василь (Величковський). Мова йде про «Історію Чудотворної Ікони Матері Божої Неустанної Помочі». Саме написання цієї книги стало головною підставою для другого ув’язнення владики Василя комуністичною владою в 1969 році.

О. Іван Сіянчук нагадав про те, чому владика Василій (Величковський) вирішив написати саме таку книгу. Річ у тім, що в 866 році Папа Пій IX подарував Редемптористам ікону Матері Божої Неустанної Помочі, кажучи: «Йдіть і поширюйте Її велич по всьому світу». В 1966 році випадав 100-літній ювілей цієї події. Тому блаженний Василій задумав зробити щось, аби вшанувати цю дату. Це був час підпілля Греко-католицької церкви в Україні, тому будь-яка подібна діяльність була забороненою.