Христос народився! Славіте його! 

Колектив Місії Постуляції святих щиро складає усім читачам побажання миру і радості у Христі рожденному від Богородиці спасіння нашого ради!
Нехай у час лихоліття військової агресії рф проти народу України Господь Бог щедро обдаровує нас своїм милосердям у воплочені Бога, а світло зорі з Вифлеєму вкаже шлях до вертепу-яскині, де у яслах спочиває Дитя - Христос Спаситель який є нашою надією у час випробувань війною.
Нехай Господь Бог дарує Вам мужність пастушків і великодушність царів зі Сходу, наснаги до боротьби і витривалості ісповідників віри та мучеників Церкви Христової на шляху до перемоги вільного народу свобідної  України. 

Нехай Господь Бог дарує розуміння що у час війни ми повинні глибше вкорінитись у радість таїнства Воплочення Бога що став людиною задля нашого спасіння!  

Відійшов у вічність Папа-емерит Бенедикт XVI

 «Зі сумом повідомляємо, що Папа-емерит Бенедикт XVI помер сьогодні о 9:34 у монастирі Mater Ecclesiae у Ватикані.

Духовний заповіт Папа-емерит Бенедикт XVI

Мій духовний заповіт

Коли в цю пізню годину свого життя оглядаюся назад на десятиліття, які я прожив, перше, що бачу, як багато причин маю для того, щоби дякувати. Дякую, перше, ніж будь-кому іншому, Самому Богові, подателеві кожного доброго дару, що дарував мені життя та провадив мене через різні моменти розгубленості, завжди підводячи мене кожного разу, коли мені трапилося посковзнутися та завжди наново даруючи мені світло Свого обличчя. Оглядаючись, бачу й розумію, що також темні відрізки цієї дороги були для мого спасіння і саме в них Він мене добре провадив.

Дякую моїм батькам, які у важкий час дарували мені життя і які ціною великих жертв, своєю любов’ю приготували для мене чудовий дім, що немов ясне світло досі освітлює всі мої дні. Сяюча віра мого батька навчила нас, його дітей, вірити, і немов вказівник, була завжди міцною під час моїх наукових здобутків; глибока побожність і велика доброта моєї матері становлять спадщину, за яку я ніколи не зможу достатньо подякувати. Моя сестра протягом десятиліть безкорисливо та з великою турботою підтримувала мене; мій брат, завдяки ясності своїх суджень, своєю стійкою рішучістю та спокоєм серця завжди прокладав мені дорогу; без цього його постійного прямування попереду та супроводу я б ніколи не знайшов правильний шлях.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «Ґабрусевичі. Священича родина»

14 грудня 2022 р. о 15.30 год. у семінарській кімнаті Інституту Історії Церкви Львів, в. Свєнціцького 17.  Презентація книги Надії Мельник «Ґабрусевичі. Священича родина» про трагічну історію родини – Ґабрусевичів. Книга заповнює щеодну  “білу пляму” терору нацистського та радянського окупаційних режимів. У науково популярному жанрі представлено опрацьовані архівні джерела, підшивки часописів з наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, доступні епістолярії, записано спогади односельців родини, яка вела героїчну боротьбу за визволення з-під ярма окупантів. 

Книга не лише про долю окремої родини о. Северина Ґабрусевича, а й загалом про процес національно-визвольного руху в Галичині. 

ЕСТАФЕТА МИРУ слідами праведного Кир Андрея

Осінь час плодів! Не зважаючи на військову агресію рф в Україні діти України і світу надхненні прикладом праведного Кир Андрея - Доброго Самарянина і мецената культури у заснованому ним Національному музеї у Львові розпочали творчу молитву і через лики ангелів виразили своє прагення миру. 

Плодами їх праці є творчі роботи Естафети миру ХХ Міжнародного форуму “ЗОЛОТИЙ МОЛЬБЕРТ” дітей України в основному це лик ангела хоронителя України які малювали діти з міст України, які переживають досвід війни і у малюнку ангелів охоронців України виражають своє молитву за перемогу України та щасливе жити в мирі. Незалежно від того, де діти перебувають кожна може прийняти участі в Естафеті Миру, яка нині відкривається виставками дитячих шедеврів на всіх континентах світу щоб малюнками дітей України заявити їх право на щастя і мир у вільній і незалежній Україні.  

Вечір памяті преосв. Никанора Дейнеги

6 листопада 2022 року,у храмі святого Архистратига Михаїла УГКЦ у Львові відбувся вечір пам’яті приурочений 40-літтю відходу до вічності. преосвященного владики Никанора (Дейнеги) – єпископа Української Греко-Католицької Церкви, архимандрита Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу, Праведника народів світу 

Почав зустріч молитвою і архиєрейським благословенням Впреосв. Кир Ігор Возьняк, митрополит Львівський  Нажаль, я ніколи не перетинався з владикою Никанором і навіть не знав, що він був єпископом. І це зрозуміло, адже радянські часи були дуже складні і задля безпеки причетних до служіння в нашій Церкві не розголошували такої інформації. До прикладу, коли мене висвятили 23 листопада 1980 року в квартирі владики Володимира Стернюка, про це не знали навіть мої батьки… Тому мені дуже цікаво почути про життя цього Праведника,

 У вступному слові ієрм. Аліпій (Федун), настоятель Святомихайлівського монастиря визнав «Єпископ Никанор ― один зі стовпів Cтудійського монашества, адже він став архимандритом після смерті блаженного Климентія Шептицького. Також владика Никанор є ісповідником віри: у радянський час зберіг свою віру і був підпільним єпископом Львівської архиєпархії».

Склав свідчення про владику Никанора ієрм. Петро (Гладій). «Із владикоюНиканором мене познайомили лише за декілька років мого перебування в монастирі. Це був особливий чоловік. Пригадую його останні слова: „якби мені дали можливість ще раз прожити життя, я би пройшов тими самими кроками“. Він був дуже добрим. Досі пам’ятаю відчуття, коли зайшов у кімнату, де жив єпископ, ― особливий спокій і мир. Було розуміння, що владика перебував понад усі ті надскладні обставини і переслідування. Він був оптимістом!» ― підкресив отець Петро.

Ієромонах поділився спогадами дивовижних історій із життя єпископа Никанора. «Під час навчання на бухгалтера у владики помер його товариш, тож він приїхав до села, у якому той жив, щоб віддати останню шану. Батьки померлого запропонували переночувати. Та посеред ночі владиці з’явився померлий товариш ― пройшов повз ліжко, стіл і вийшов через двері. До ранку владика Никанор не спав, сидів при свічці і лише під ранок заснув, аж свічка пропалила стіл».

Лекцію «Владика Никанор – рятівник, в’язень, єпископ» для учасників провів д-р Юрій Скіра, директор ГО «Центр дослідження історії Східних Католицьких Церков». «Досі владика Никанор маловідомий, про нього є обмаль інформації, хоча він є надзвичайно вагомою постаттю в історії Церкви ХХ століття. Майбутній підпільний єпископ народився 8 грудня 1907 року у с. Свистільники, що на Рогатинщині, у родині залізничника Петра Дейнеги. Свою долю на початку він пов’язав із професією бухгалтера. Працював у Станіславові (тепер ― Івано-Франківськ)».

Творчий вечір памяті Слуги Божого Кир Йосифа

Минає 105 років коли 30 вересня 1917 р. праведний Кир Андрей в монастирі в Уневі уділив священичих свячень Слузі Божому Йосифу Сліпому - ісповіднику віри і Патріарху Катакомбної УГКЦ. Вшановуючи подвиг його життя відбувся мистецький вечір у Львівській національній філармонії ім. Мирослава Скорика. Прекрасні солісти світового рівня Софія Соловій, Лілія Нікітчук створили незабутню атмосферу під інструментальний супровід академічного камерного оркестру "Віртуози Львова" під батутою генерального директора філармонії Володимира Сивохіпа подарували слухачам твір Джовані Перголезі "Stabat Mater". На відкриття вечора отець Орест Фредина розповів що дійсно доля Слуги Божого Йосифа Сліпого відповідала його девізу: "Через терни до зірок" і дивним чином переплелась з життям праведного Андрея Шептцького уже з юнацьких літ Кир Андрей на візитації у Заздрості побачив як юнак прислуговує на Літургії і заохотив його до навчання.

Усмішка душі - блаженний Іван Павло І

У Ватикані в неділю вранці, 4 вересня папа Франциск проголосив блаженним свого попередника папу Івана Павла І . «Усмішкою Папа Лучані зумів передати доброту Господа. Папа Лучані явив Церкву зі щасливим, прекрасним спокійним, усміхненим обличчям. Церкву яка ніколи не зачиняє своїх дверей, яка не закриває серця, яка не скаржиться і не ненавидить, прощає образи, не сердиться, не є нетерпимою, не представляє себе похмурою, не страждає від ностальгії за минулим, впадаючи у спогади».  Папа Франциск заохочує нас молитися «за цього отця і брата», щоб «він здобув для нас «усмішку душі», прозору, ту, що не обманює», «Господи, візьми мене таким, який я є, з моїми вадами, з моїми недоліками, але дозволь мені стати таким, яким ти хочеш» цим закликом Папа Франциск завершив проповідь на Літургії за беатифікацію блаж. Івана Павла І, яка була відслужена на площі Святого Петра.