середа, 17 листопада 2021 р.

Священомученик Климентій Шептицький архимандрит Унівського монастиря

Вшановуючи память 152 років від дня народження свщмуч. Климентій Шептицький подаємо його життєпис. Народився 17.11. 1869 в селі Прилбичі. Яворівського повіту. Львівщина, як шоста дитина графа Івана Кантія і Софії з Фредрів Шептицьких. Хрещення новонародженій дитині уділив о. Мартин Узарський в костелі у с. Брухналь. Хресне ім'я - Казимир - Марія. Початкову освіту отримав вдома, від найманих вчителів під наглядом матері. Катихизму й молитов вчила сама мати. Перший раз прийняв св. Тайни Сповіді і Причастя 9 і 10 квітня 1881р. Гімназійну освіту (1882-1887) одержав в гімназії св. Анни в Кракові. Іспит зрілості здав
з відзначенням. У 1887-1888 рр. - вивчав право у Краківському Університеті. У 1888-1890 - продовжував студії права по одному році в Мюнхені і Парижі.

Студії права закінчив академічним ступенем доктора в Краківському Університеті (1890-1892). Казимир активно допомагав батькові у зарядженні родинними посілостями, які знаходилися в трьох різних державах. Багато часу присвячував для хворої матері, з якою часто їздив на лікування до Італії, аж до її смерті у 1904 році. З тих років маємо багату кореспонденцію між мамою і сином, в якій відбивається внутрішня боротьба Казимира за своє покликання до монастиря (дослівно: щоб піти шляхом назначеним Богом.

У 1900 р. він був вибраний послом до віденського парламенту і кандидатом до Державної Ради, якої став повним членом у 1901 р. З тих часів походять його виступи в різних соціальних справах. Не зважаючи на такі важливі політичні зобов'язання, не переставав піклуватися матір'ю та допомагати батькові. Зі сторони Казимира це дуже виразний крок, щоб батькові надолужити за "страту" Романа, який став монахом. 

У 1907 р. з розв'язанням австрійського парламенту Казимир закинув політичну діяльність і зайнявся вже виключно господаркою родинних дібр, також свого в фільварку в Дев'ятниках (який йому передав 1903 р. його батько), де для місцевого населення, католиків східного обряду, збудував муровану парафіяльну церкву. Рішення вступити в монастир і то східного обряду, як його брат Роман— Андрей, дозріло у 1910 р. В наступному році Казимир радився в цій справі з Архієпископом Більчевським (Львів) та Єпископом Пельчаром (Перемишль), обидва латинського обряду, які його благословили і підтримали його намір. 

Життя в монастирі (1911 -1947) 

Коли його брат Леон зі своєю родиною був готовий перебрати головну посілість родини в Прилбичах та зайнятися стареньким батьком, у 1911 р. Казимир передає свій фільварок своєму племінникові Янові. а сам починає здійснювати своє покликання до монашества. яке відчував з ранніх років. Його покликання було вже дозріло раніше, але він відкладав поступлення до монастиря, щоб не повторити батькові болів, які той зазнав, коли його найстарший син Роман  вступив до Чину св. Василія Великого всупереч планам  батька.

середа, 10 листопада 2021 р.

Ювілей 20 ліття Новомучеників у Струтині

 6 листопада 2021 р. у с. Струтин відбулася академія вшанування ювілею 20-ліття проголошення  св. Іваном Павлом ІІ блаженними мучеників свщмуч. Миколая Чарнецького і 24 тих що з ним  постраждали від комуністичної влади та свщмуч. Омеляна Ковча що постраждав від нацизму і преподобної Йосафати Гордашевської. У храмі після Божественної Літургії о. Полікарп, ЧСВВ виголосив доповідь Життєвий шлях та мучеництво свщмуч. Олексія Зарицького та провів презентацію ікон Новомучеників.
Опісля о. Іван Медвідь та о. Роман Гордій продовжили вечір молитовними чуваннями.

 7 листопада у неділю у с. Тростянець с. Лука і Струтин на Божественній Літургії о. Полікарп у проповіді заохотив до молитви за заступництвом святих, адже мученики уподібнюючись до Учителя Ісуса Христа у свідченні віри і жертві життя являють лик єдності Церкви Христа. А як навчав праведний Кир Андрей у Посланні про єдність Церкви, 1938 р. Єдність усіх святих у Христі - це велика правда віри, яка має безпосередню зав'язь із нашим життям і з нашою надією, бо у благодаті Христа Спасителя ми, хоч ще живемо на цьому світі, вже злучені з ними - святими в небі

Учасники академії приступили до Святих Тайн Сповіді та Євхаристії та отримали на память ікони Нововмучеників та образки Кир Андрея  з молитвами за їх прославу. Отець Полікарп заохотив вірних з довірям звертатись до їх заступництва, а про отримані ласки повідомляти єпископа та Місію Постуляції святих УГКЦ.  

Свідчення с. Марії Фікс, Згромадження сестер Воплоченого Слова про о Олексія Зарицького:

четвер, 4 листопада 2021 р.

Конференція ювілею 210 ліття Маркіяна Шашкевича

 5 листопада відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Маркіян Шашкевич – священник, поет, пророк, громадський діяч, невтомний борець за українську мову»  до 210-річниці від дня народження Маркіяна Шашкевича. 
Учасників конфренції привітав др. філос. н. Кремень Василь президент НАПН словами подяки за дар життя Маркіяна його талант і заохотив досліджувати спадщину і донести і усвідомити геній Маркіяна та голова Радехова Коханчук Степан
Доповіді учасників конференції

Маркіян Шашкевич – життєвий і творчий шлях.
- Маркіян Шашкевич і українське національне відродження.
- «Руська Трійця» у контексті національно-визвольних змагань.
- «Русалка Дністрова» у всеукраїнському вимірі.
Організатор конференції др. пед. н. Петро Сікорський відкрив конференцію розкривши тему Маркіян Шашкевич - видатна постать України де розкрив багатство талантів і генія Маркіяна, як душпастиря який умів простою мовою народу донести слова Євангелії, а високим словом поезії оспівати віру культуру і побут русько-української родини.


Пані Марія Людкевич, лауреат літературних премій віршами Маркіяна привітала учасників.
Споминаймо браття милі, може спомин спосіб дасть Воскресити в новій силі, Руску славу, руску власть цими словами Маркіяна  о. Полікарп ЧСВВ торкнувся теми Ідеї Маркіяна та діяння Головної руської ради акцентуючи на потребі вивчення творів Маркіяна з ідей якого немов з джерела користала Головна руська рада для формулювання вимог до АвстроУгорщини щодо права українців на шкільництво, плекання української культури та її захист. Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві; Зависть най нас не спиняє, Разом к світлу, други жваві!