пʼятниця, 14 грудня 2012 р.

Святитель Миколай Чудотворець

У перші дні грудня які віють холодом Церква ставить нам до вшанування Святого Миколая, архиєпископа міста Мири у Лікії. Память про добрі вчинки Святого зігріває теплом дитячих спогадів, адже він вважається опікуном убогих, оборонцем покривджених, великим чудотворцем постать, якого шанує увесь світ. Безумовно, що найбільшою чеснотою св. Миколая була його милосердна любов до ближнього. Однак стрижнем цієї чесноти було – розуміння, розуміння  потреб бідних та нужденних. Св. Миколай хоча й походив із багатої родини, однак із дитинства плекав любов до ближніх, а особливо до тих, які жили у злиднях, бо саме у них він вбачав Христа. Існує відома всім приказка, що ситий голодного не розуміє, але як бачимо св. Миколай поступає цілком по-іншому. Саме завдяки чуйності до потреб інших він діяв за покликом свого серця. Ніколи не чекав, щоб хтось із нужденних до нього приходив та просив помочі, а сам випитував про потреби інших, шукав бідних, щоб їм допомогти.


В будь-кому суспільстві завжди існували явні чи неявні поділи на багатих та бідних. Очевидно, що у цьому промовляє Бог до багатих які мають нагоду щодо убогих практикувати заповідь Любові, заробляючи собі на Царство Небесне, це прекрасно розумів св. Миколай. Багатство, яке він успадкував по своїх батьках, Святий не вважав своєю власністю, а добром, що належить усім бідним і потребуючим. Роздавав і ділився, за що отримував велику радість, бо через це він служив самому Христові, який свого часу сказав: «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25, 40), а тими найменшими є усі бідні та нужденні, сироти та вдови, як також усі ті, які потребують допомоги, якраз ті, яким служив Святий.

Будь-яке добре діло св. Миколай робив цілком неординарно, бо робив це тайкома так, щоб згідно слів Христа: «…ліва рука не знала, що права робить». Ці слова стали кредом усього його життя. Цій справі він присвятив усе своє життя, хоча крім того мав багато інших справ, оскільки був єпископом Мир Лікійських. Але добрі діла, які він звичайно робив неявно, були завжди на першому місці. Через це Господь прославив його чудами, які той творив ще за свого життя на землі. Тому й не дивно, що св. Бонавентура про нього писав: «Між багатьма великими чудами, що їх він творив, найбільшим чудом був він сам». Як бачимо св. Миколай показав і довів, що творення добра не знає границь, ані меж, а навпаки кожне вчинене добро стає ще більшим поштовхом до його помноження. Хоча св. Миколай жив у IV ст. Однак його добрі вчинки, через які він прославився на ввесь світ ми наслідуємо по сьогодні, передаючи дарунки від св. Миколая усім від найменших до найстарших.
о. Климентій Грещак, ЧСВВ

Немає коментарів:

Дописати коментар