Євангелист Лука піснею ангельських хорів вітає родженого у Вифлеємі від Марії Діви - Ісуса Христа. Людей від світу ангелів до Воплочення розділяв гріх, у Воплочені люди звільненні від гріха радіють і піснею ангелів прославляють Дитя яке руйнує владу гріха щоб "об'єднати все у Христі: небесне й земне" Єф. 1, 10.
У часи коли українське суспільство стоїть перед лицем агресії у Криму і на Сході України по новому розумієш подію Різдвяного перемир'я 1914 р. У першій світовій війні, яка забрала 9 мільйонів солдатських та 7 мільйонів цивільних життів, в передріздвяний час мала місце зворушлива подія, що трапилася на західному фронті цієї війни – Різдвяне перемир'я. У перше Різдво - «великої війни», 25 грудня 1914 року, трапилося щось немислимого й дуже особливого, перервавши жахливу щоденність жорстокого конфлікту: німецькі та британські солдати спонтанно перестали стріляти одні в одних, вийшли з окопів і почали брататися на так званій нейтральній території між лініями укріплень.
Вони обійнялися, закурили та почали разом колядувати й обмінюватися подарунками. Була відслужена Літургія. Врешті, нещодавні смертельні супротивники зіграли між собою футбольний матч. Перемир'я дало змогу поховати полеглих побратимів. Окопи були близько одні до одних, солдати з обох боків поділяли ті самі незручності, однаковими були страждання, але спільним було також християнське коріння, однаковим розуміння цінності Різдва – народження Божого Сина, Який приносить мир. І це коріння, що проросло таким несподіваним чином, зазнало великої шкоди за
підсумками першої світової війни. Надзвичайні обставини тієї різдвяної ночі були продиктовані почуттям загального братерства, що виявилося сильнішим від канонад і перестрілок. Це було спонтанне рішення солдатів, а не наказ командування. Навпаки, командування засудило ці дії, а пізніше дбало про те, щоб в майбутньому такого ніколи не повторилося. Адже такі перемир’я пригадували солдатам про те, що всі вони є людьми, Божими дітьми, руйнуючи схеми, випрацювані пропагандою. Важливо щоб в Україні не забракло людей доброї волі, які долатимуть кордони неприязні у пошуку миру.
підсумками першої світової війни. Надзвичайні обставини тієї різдвяної ночі були продиктовані почуттям загального братерства, що виявилося сильнішим від канонад і перестрілок. Це було спонтанне рішення солдатів, а не наказ командування. Навпаки, командування засудило ці дії, а пізніше дбало про те, щоб в майбутньому такого ніколи не повторилося. Адже такі перемир’я пригадували солдатам про те, що всі вони є людьми, Божими дітьми, руйнуючи схеми, випрацювані пропагандою. Важливо щоб в Україні не забракло людей доброї волі, які долатимуть кордони неприязні у пошуку миру.
За матеріалами І-ресурсу http://uk.radiovaticana.va/news/2014/12/24/
Немає коментарів:
Дописати коментар