середа, 22 лютого 2017 р.

Микола Устиянович душпастир просвітитель

У колі студентів та викладачів коледжу культури і мистецтва у Львові відбулася презентація книги п. Наталії Бенькалович "Микола Устиянович: штрихи до біографії". Автор представила для широкого кола власний доробок у якому на основі матеріалів архівів і приватних збірок представила життя греко-католицького душпастиря, учасника кола літературного товариства "Галицько-Руська Матиця". Автор звернула увагу на те що отець Микола, родом з Миколаєва на Львівщини навчаючись у семінарії у Львові був членом культурно-народознавчого гурту "Руська трійця" члени якої голосили проповіді  на руській мові. Микола писав руською і поезії, які  у 1837 р. подав до альманаху руських пісень "Русалка Дністрова"
На свято Покрови Богородиці 1836 р. виголошує проповідь народною мовою, а збірки поезій душпастир присвячує темі сімї закоріненій у християнській традиції. У поезії "Земський рай" написаній у Славсько він зворушливо і тепло описує побут сімї і  злагоду мід чоловіком жінкою і діточками.  Згодом тридцять років душпастирює карпатському селі Славсько, яке розвивалося завдяки зусиллям о. Миколи який крім поєзії подавав дописи про ведення земельного господарства і допомагаю селянам налагоджувати комерційні зв'язки. У жовтні 1848 р. провів собор руських вчених, виступав на захист рідної мови, працював редактором «Галицько-руського вісника». У 1850 р. брав участь у підготовці до друку читанки М. Шашкевича. З 1861 р. як посол до Галицького сейму від Стрийщини обстоював права селян та право на навчання руською мовою. Неопубліковувано ще низку творів М. Устияновича які є у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка у Києві, як от поезія «Хрещеніє великої княгині Ольги». Цінним є його краєзнавче дослідження “Могила Святослава”, де він описує загибель руського князя, сина Володимира Великого князя Святослава в 1015 р. біля с. Гребенів на Сколівщині
Вечір пам'яті крім академічної мав культурно-митецьку програму, студенти рецитували вірші о. Миколи, а творчий колектив дівчат коледжу "Струни серця" виконали його поезію "Плач чайки". На завершення організатор подякувала запрошеним гостям і викладачам, а о. Полікарп, ЧСВВ користуючись нагодою заохотив молодь досліджувати долі духовенства у житті суспільства, адже українська культура глибоко вкорінена у християнській вірі. Заохотив студентів переступати пороги архівів у пошуках свідчень єдності духовенства і народу у плеканні української культури. Отець зазначив що у радянський час багата спадщина української культури була знищена тому так важливо повертати і подавати суспільству постаті "непопулярних" у АвстроУгорщині героїв, які були в основі творення сучасної культури України.
о. Полікарп, ЧСВВ 
  

Немає коментарів:

Дописати коментар