Отець Іван Кипріян, вітраж храму Успіння П.Д.М, Козова |
7 травня 2017 р. вшанували пам'ять отця Івана Кипріяна подячною Літургією яку очолив Кир Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько – Зборівської архиєпархії УГКЦ з отцями парафії Успіння Пресвятої Богородиці у Козові освятили встановлений вітраж з зображенням о. Івана Кипріяна. Отець Іван Кипріян, нар. 27 жовтня 1856 р. у м. Сокаль, у сім'ї шляхтичів, які мали маєтки у Стрию, Чорткові, Сокалі Перемишлі, а у дітей виховували повагу до селян, народних звичаїв, пісень. Освіту здобув у Ставропігійській гімназії, семінарях Львова і Перемишля з характеристикою "добре обдарований, працьовитий у навчанні молоді церковному співі".
Одружився з Марією з роду Геншель у родині світ побачило одинадцять дітей. Рукоположений вл. Йоаном Ступницьким у 1883 р. душпастирював у Добромилі, де провадить хор, видає Утреню Пасхи, працює над підручником з теорії музики мотивуючи йогог потребою "щоб музикою співом розбудити почуття народності". З 1884 р. душпастирює у с. Шумяч біля Турки де організовує школу дяків та хори при парафії. З 1888 парох у м. Немирів на Любачівщині, де дбає про літургійний спів видає Літургію св. Василія Вел. (1893) та у церковний співаник для школярів (1910) організовує у Немирові читальню "Просвіти" (1896) де проводяться вистави, співають поезії і пісні, читають українську періодику літературу, читачів у 1913 р. було 242. Створює крамницю у 1896 р. з закликом "нехай руський грош так тяжко зароблений не йде в чужі руки". очолює товариство Руська раду у м. Рава. У 1914-15 р. у лихолітті війни постраждала церква та громадяни міста, а отець Кипріян у часі війни був з вірними у Немирові. А з березня 1919 р. капелан січових стрільців Галицької армії потрапив з військами у Велику Україну, де попав у полон.
Помер мученицькою смертю у 1924 р. разом з дітьми-в'язнями радянського табору у Сибірі. Про ув'язнення і смерть о. Лебедович у книзі "Полеві духовники УГА" описує що отець Іван чинив повсякчасно діла милосердя, особливо дітям потішаючи їх виготовляв з цукру ангеляток і їм дарував. Одного разу дізнавшись, що дітей ведуть не на медичний огляд, а на страту, пробрався до тих дітей в клітку, щоб їх підтримати. Страту відклали через завірюху, а через 4 дні вартові радянського концтрабору знайшли всіх замерзлими. Весь світ знає про святого Максиміліана Кольбе, священика-францисканця, який в Освенцімі, зголосився на розстріл замість багатодітного батька, на якого випав жереб. Всі чули про Януша Корчака, польського педагога, який добровільно пішов у газову камеру разом зі своїми вихованцями.
Вітраж виготовлений з ініціативи священиків Успенської парафії Козови, капеланської служби «Правого сектору» та дієвої допомоги компанії «Агропродсервіс». Цим було започатковано акцію «Вшануй знаменито незнаного брата», поряд
із вітражем о. Кипріяна освячено фреску слуги Божого Йосифа Грицая, який з 1927 по 1940 рік був парохом у с.Чернихів, Зборівського району. У 1941 році заарештований більшовиками, а на початку липня 1941 року о. Йосифа розіп’яли у Тернопільській тюрмі, люди впізнали замордоване тіло отця.
Слуга Божий о. Йосиф Грицай |
Джерело - https://doba.te.ua/post/34240 та о. Олег Жаровський, Отець Іван Кипріян, Львів 2002.
Відео про о Івана Кипріяна - https://www.youtube.com/watch?v=P-SLyZePPn0
Немає коментарів:
Дописати коментар