Кир Йосиф сучасний взірець ісповіді віри Христової

Учасники зустрічі, Бахмут

Поширення пам’яті про слуг Божих важливий етап ведення процесу прослави святим, адже щоб зібрати усі свідчення і документи потрібно людям довести інформацію про харизму життя і заохотити вірних до вшанування Слуги Божого зробивши своїми його чесноти. 

4 січня о. Полікарп, ЧСВВ провів у м. Бахмут тематичну зустріч  «Кир Йосиф Сліпий – видатний син українського народу», де розповів про виховання, посвяту Церкві у священичому стані, виховну працю, як ректора семінарії у Львові, здобутки у науковій ділянці доктора богослов’я о. Йосифа, який створив у Львові Богословську академію. У 1935 році Кир Андрей Шептицький поставляє о. Йосифа на уряд радника крилошанина катедри св. Юра, а з початком радянської окупації у

Ознайомлення з публікаціями Місії

1939 р. висвячує єпископом з правом наступництва уряд Кир Йосиф приймає з розумінням що відповідальність яку бере на себе буде хрестом який він повинен витривало нести, Кир Йосиф як єпископ вибирає девіз: "Через терни до зірок". Після смерті Кир Андрея 1 листопада 1944 р. Кир Йосиф очолює УГКЦ і розпочинає свій шлях скорбот і випробувань разом з усією УГКЦ яку чекають репресії держави, яка проводить операцію «возєднання УГКЦ з РПЦ»

За стійкість і вірність Апостольському престолу Кир Йосифа НКВС арештує і звинувачує у антирадянській агітації засуджує на перший термін. 18 років Кир Йосиф  карався у таборах ГУЛАГу. Отець описав випробування через які разом з вірними пройшов, як глава Церкви, який у розмові з ув’язненим у старечому домі у Сибірі статус митрополита Катакомбної Церкви окреслив як

 «Я залишився тим ким був» саме ці слова лягли у назву збірника матеріалів листування і документів про Кир Йосифа приготованого Місією Постуляції святих УГКЦ у 2018 р.

Краєзнавчий музеєй, Бахмут

Учасниками зустрічі - вірні, волонтери ГО «Бахмут Український», пластуни та вірні громади УГКЦ Бахмута та науковці колективу краєзнавчого музею м. Бахмут. На екскурсії краєзнавчим музеєм учасники ознайомилися з історією міста Бахмут на Донеччині, яке налічує 75 тис. мешканцями і перші письмові згадки про яке датуються 1571 р. і починалось як козацька фортифікована станиця на березах річки Бахмутка на межі з приазовськими степами У місті розвинувся на берегах річки промисл солеварінням, в згодом металургійна і керамічна індустрія. За імператриці Катерини місто потрапило у склад Росії. Зараз у м. Бахмут має статус прифронтового міста зони ООС, однак тут активно діють індустріальні підприємства, культурні і громадські організації та громада Введення в храм Пресвятої Богородиці УГКЦ, якою опікуються оо. Василіяни з монастиря Серця Христового у с. Званівка.

о. Полікарп, ЧСВВ