пʼятниця, 22 лютого 2019 р.

"Священномученик Петро Вергун. Архівні документи. Свідчення. Спогади".


21 лютого 2019 р. у виставковому залі музею історії релігії у Львові відбулася презентація книги о. Тараса Пошивака "Священномученик Петро Вергун. Архівні документи. Свідчення. Спогади".
О. Тарас Пошивак
Книга про українського патріота, воїна Австрійської і Української Галицької Армій, військовополоненого Тухольського, Альдамського, Німецьке-Яблонського та Рейхенберзького таборів, греко-католицького священика-місіонара, мітрата, прелата Його Святості Папи Пія ХІІ, доктора філософії, працівника Берлінського українського наукового інституту і української еміграційної організації "Громада" в Берліні, Апостольського Візитатора для українців в Німеччині, в'язня Інтинського, Боїмського, Маріїнського і особливого режимного сибірського "Озерлага".
Отець Тарас познайомився з о. Петром, як канцлер Стрийської єпархії УГКЦ коли вл. Юліан Гбур поручив йому поїздку в смт. Ангарське, де о. Тарас не лише віднайшов мощі свщмуч. Петра, а  отримав дозвіл і перевіз їх у Стрий, де їх вшановують у храмі Благовіщення Богородиці. У ідентифікації мощей допомогла адміністрація кладовища, яка вказала місце поховання адже могила свщмуч. Петра була першою на новому кладовищі поселення, як також виявлені у труні залишки священичих риз з рівнораменним хрестом.  Отець описує молодість і священичий шлях блаженного священномученика о. Петра беатифікованого св. папою Іваном Павлом ІІ 2001 році.  Память свщмуч. Петра для о. Тараса це досвідом вірності у служінні. 
Хрест фелону о. Петра Вергуна 
Отець Полікарп, ЧСВВ звернув увагу що справді вшанування памяті святих і мучеників є ознакою цивілізованості суспільства та християнською відповіддю на виклик репресій тоталітарних режимів, яка стисло висловенна Кир Любомиром Гузаром у заклику "Бути людиною". Людяний лик християнства показав Кир Йосиф Сліпий який у час буття у таборах ГУЛАГу агенту який його розпитував про його сан ствердив "Я митрополит греко-католицької Церкви і зараз в увязеннні залишився тим ким був", а після звільнення закликав семінаристів у Римі до молитви і вірності Христові словами "Великого бажайте". Отець подякував о. Тарасу за роботу і заохотив усіх до праці над збереженням памяті ісповідників віри та вихованні молоді на їх ідеалах служіння у милосерді.    
Презентація у аудіо.

Немає коментарів:

Дописати коментар