Свідчення про заступництво праведного Кир Андрея

Слава заступництва або слава знаків один з елементів слави святості Слуги Божого. Господь Бог виявляє своє благовоління у Слугах Божих через особливі знаки благовоління, які є немов відповіддю Господа Бога на молитву про заступництво вірних у різних важких або й драматичних обставинах життя. За згодою п. Івони, отримала ласку, хочемо поділитися її свідченням, яке отримала Місія Постуляції святих УГКЦ з Польщі, яке нам на поштову скриньку надіслав василіянин з Варшави о. Петро Кушка, ЧСВВ.  

Я Івона Канєцка-Онси (Iwona Kaniecka-Onsy).народилася в м. Лодзь (Łódź) у Польщі в римо-католицькій сім’ї. Зараз маю 52 роки, я особа незряча, не бачу від народження, а від 2015 року рухаюся на візку. Мої батьки розійшлися, коли мені було шість чи сім років. Пізніше мама вийшла заміж вдруге за чоловіка, який мав шлюбну жінку, тому вони тільки розписалися.

Наприкінці 90-тих років минулого століття я пізнала греко-католицьку парафію й монастир отців василіан у Варшаві. А що в коледжу крім російської, я вивчала також українську мову, я легко нав’язала контакт з отцями та вірними цієї парафії, а згодом повністю перейшла до греко-католицької церкви. Тут я й пізнала постать Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького.

У 2002 році моя мама захворіла, мала рака. Від того часу я молилася про допомогу до Митрополита Андрея Шептицького, щоб він вставився до Бога за маму, щоб вона не вмерла без поєднання з Богом. Перед тим просила також за її здоров'я, коли ми ще мали надію на видужання. В тому часі я деякий час жила в Україні, бо ще тоді не мала проблем зі здоров'ям і могла самостійно подорожувати. Коли тільки була можливість їздила до церкви святого Юра і там при гробі Митрополита молилася за маму.

В день її смерті я також була у Львові і молилася за здоров'я мами. Служба Божа була о 8 годині зранку. Коли я повернулася додому отримала смс, що мама померла і я мушу повернутися до Польщі. Деякий час пізніше моя рідна сестра, яка була з мамою, говорила, що перед смертю мама просила про сповідь і висповідалася. Сестра навіть додала, що не раз вона також казала мамі про сповідь, але мама відповідала що не може, бо не отримає розрішення.

Це був для мене дуже важкий час, але могла тільки дякувати Богу та Митрополитові Шептицькому за допомогу. А молилася я своїми словами, бо не маю тексту якихось окремих молитов.

 Пізніше я одружилася. Чоловік був тоді  мусульманином. Я дійшла до висновку, що не буду натискати, але знову молилася за чоловіка, щоб він став християнином і тихо просила Митрополита Шептицького про допомогу. У  лютому 2019 року чоловік захворів і мав операцію. Перед тим просив про хрещення. Хрестили його в лікарні в римо-католицькій церкві. 24 грудня 2019 року приступав перший раз до Св. Причастя, у червні 2020 року прийняв миропомазання, а зараз Миколай, мій чоловік, офіційно просив про згоду на перехід на греко-католицький обряд. Отримав вже згоду від Владики Володимира Ющака та від римо-католицького архієпископа Станіслава Ґондецького, митрополита познанського (оскільки ми на цей час живемо в м. Познань у Польщі) і чекаємо на складення потрібних заяв перед греко-католицьким парохом у Познані.

Можу тільки дякувати Богу та Митрополиту Шептицькому за допомогу в обох справах і складаю це свідоцтво.

Iwona Kaniecka-Onsy.  м. Познань, Польща, 15 лютого 2021 р.