Їхня беатифікація відбулася 06.10.1996 р. в Римі, Папою Іваном Павлом ІІ. Беатифікаційним процесом займалась римо-католицька Сєдлецка Єпархія починаючи з 1918 року.
У1997 р. Синод Єпископів УГКЦ, постановив: «доповнити український церковний календар, святом в честь пам’яті християнського подвигу Пратулинських мучеників (які у 1874 році віддали життя за свою віру й оборону греко-католицького храму в селі Пратулин); визначили дату свята 23 січня, і доручили Літургійній комісії укласти відповідні богослужебні тексти».
В Бюлетені представлено витяги з церковних документів, які засвідчують мужність цих «простих-непростих» людей. У тих часах (друга пол. ХІХ ст.) можна просто було стати римо-католиком, або православним, російського зразка, відмовляючись від свої ідентичності, і продовжувати жити. Однак, ні латинські моління, впроваджувані ухрами чи богослужіння, ані московські обіцянки і погрози не змогли зламати їхнього духу.
За те, як легко, ми греко-католики, сьогодні переймаємо чужі елементи духовності, захоплюємось ними, і тим самим втрачаємо свою ідентичність.
Від нас нині не вимагається кровного свідчення за приналежність до Христової Церкви у східній традиції. Але від нас вимагається поглиблювати, розвивати свою ідентичність. Це і буде найкраще виявлення нашої подяки цим «простим-непростим» селянам, мученикам з Пратулина, і поверненням їм належного місця у нашій Церкві.
Сторінка 1-2 це короткий нарис Пратулинських подій у світлі церковних документів.
Сторінка 3-4 це в основному уривки з проповіді св. Івана Павла ІІ, яку він проголосив в Сєдльцах у 1999 році. Вони і сьогодні для нас є актуальними.В Бюлетені представляємо витяги з важливих церковних документів, які засвідчують велику мужність цих «простих-непростих» людей. У тих часах (пол. ХІХ ст.) можна просто було стати римо-католиком, або православним, російського зразка, відмовляючись від свої ідентичності, і продовжувати жити. Однак, ні латинські молитви, впроваджувані у наші храми чи богослужіння, ні московські обіцянки чи погрози не змогли зламати їхнього духу.
За те, як легко, ми греко-католики, сьогодні переймаємо чужі елементи духовності, захоплюємось ними, і тим самим втрачаємо свою ідентичність.
Від нас нині не вимагається свідчення крові за приналежність до Христової Церкви у східній традиції. Але ми маємо поглиблювати, розвивати свою ідентичність. Це і буде найкраще виявлення нашої подяки цим «простим-непростим» селянам, мученикам з Пратулина, наша молитва за Україну за їх заступництвом поверне їм належне місце у Церкві.
Сторінка 1-2 це короткий нарис Пратулинських подій у світлі церковних документів.
Сторінка 3-4 це слова з проповіді св. Івана Павла ІІ, яку він проголосив в Сєдльцах у 1999 р. які і сьогодні для нас є актуальними.
БУКЛЕТ https://jakir.in.ua/116/85-85.html
Немає коментарів:
Дописати коментар