понеділок, 10 травня 2021 р.

Суддя мученик Розаріо Ліватіно вірний до кінця

У Сицилії  беатифікували суддю, який ствердив свою віру вірністю професії у боротьбі за справедливість, ставши жертвою організованої злочинності.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

У неділю, 9 травня 2021 р., кардинал Марчелло Семераро, Префект Конгрегації справ святих, очолив у катедральному соборі в м. Аґрідженто на італійському острові Сицилії, Святу Літургію, під час якої, в імені Папу Франциска, проголосив блаженним Католицької Церкви суддю Розаріо Ліватіно, який у вересні 1990 р. був убитий руками організованої злочинності. Убивство з «ненависті до віри» було підтверджене декретом Конгрегації, проголошеним 21 грудня 2020 року.

Здібний і наполегливий

Розаріо Ліватіно народився 3 жовтня 1952 року в Канікатті, що в провінції Аґрідженто. Здобувши атестат зрілості в класичному ліцеї, 1971 року поступив на юридичний факультет університету м. Палермо, який закінчив з «найвищою похвалою». Був активним учасником Католицької Акції. У 1978 році, отримавши одні з кращих результатів у відбірковому конкурсі, розпочав працювати в судовій системі Італії, а 1979 року став заступникомпрокурора в трибуналі Аґрідженто, через десять років – суддею. Як заступник прокурора, розслідував справи, пов’язані з організованою злочинністю та з корупцією, брав участь у гучних розслідуваннях проти місцевої мафії.Вирішивши залишитися працювати на батьківщині, Розаріо від самого початку усвідомлював, на що йде. На першій сторінці дипломної роботи він написав своє гасло «Sub tutela Dei» (Під Божим захистом). Акронімом «STD», записаним на сторінках записника, розпочинався кожен його день.

У роботі він відзначався вірністю, наполегливістю та послідовністю. Кваліфікаційна комісія, оцінюючи п’ятиріччя 1984-1989, відзначила Ліватіно як найактивнішого працівника Аґріджентської прокуратури. Очевидно, розпочалися погрози. За два роки до смерті, у вересні 1988 року, у рідному храмі в Канікатті Розаріо був учасником похорону судді, вбитого разом із сином. Він також готувався. Саме тому відмовився від подружжя та від охорони: не хотів, аби через нього постраждали невинні.З ненависті до віри

За що його ненавиділи ті, які задумали відібрати в нього життя? Коли йдеться про християнське мучеництво, ця дефініція вимагає, аби причиною завдання смерті людині була її віра, або практика чесноти, пов’язаної з вірою. Два дієцезальні розслідування дозволяють з упевненістю стверджувати, що мафія розпорядилася усунути Ліватіно через його справжню та кришталеву віру, як того, про якого всі знали, що він чесний і непідкупний. Його зненавиділи, бо був послідовним і далеким від політики, втілюючи в своїй професійній діяльності ідеал справедливості. Тому й розправа була показовою.

Того ранку, 21 вересня 1990 року, Розаріо їхав з Канікатті до Аґрідженто на роботу. На дорозі чекала засідка, автомобіль убивць розпочав таранити його «Форда Фієсту». Він спробував рятуватися втечею місцевими полями, але пролунали постріли… «Хлопці, що поганого я вам учинив», – промовив він до юнаків, найнятих мафією, коли наздогнали його пораненого. В цих словах не було гніву, лише жаль до цих бідолах, які піддалися обманові ідола, вважаючи, що можуть були панами життя та смерті. Євангельська стійкість молодого судді, якому тоді було лише 37, привела кількох нападників до розкаяння, а наочного свідка цих подій спонукала не відвернути свій погляд, але зробити свій важливий внесок у розслідування злочину.

Джерело https://www.vaticannews.va/uk/church/news/2021-05/blazhennyj-rosario-livatino.html

Папа Франциск написав передмову до книжки про суддю Розаріо Ліватіно, вбитого мафією, який невдовзі буде проголошений блаженним Католицької Церкви.

Світлана Духович - Ватикан

«Нехай же його мученицьке свідчення віри та справедливості стане засівом згоди та суспільного миру, знаком необхідності почуватися братами й сестрами, а не суперниками чи ворогами», – такі побажання знаходимо у передмові, яку Папа Франциск написав до книжки про Слугу Божого Розаріо Анджело Ліватіно, судді, який загинув від рук мафії у вересні 1990 року.

Слова вмираючого пророка

«Хлопці, що я вам зробив?» – такими були останні слова цього судді, звернені до молодих найманих вбивців, перед тим, як їхні кулі знівечили його обличчя. «Це були слова вмираючого пророка», – пише Святіший Отець, зазначаючи, що члени мафії, які домінували на території Сицилії у 1980-х роках, вирішили вбити його за його християнську та професійну послідовність.

Приклад для всіх, хто трудиться у правовій сфері

Наступник святого Петра пригадує свої слова про сицилійського суддю, з якими він звернувся до членів дослідницького центру імені «Розаріо Ліватіно», приймаючи їх на аудієнції 29 листопада 2019 року. «Лаватіно, – підкреслив тоді Папа, – це приклад не тільки для суддів, але й для всіх тих, хто трудиться у правовій сфері: задля послідовності його віри та праці, а також задля актуальності його роздумів».

Суддя, що вміє співчувати і прощати

У передмові Святіший Отець описує основні характеристики сицилійського судді, вказуючи, насамперед, на його здатність співчувати та прощати. Здійснюючи щодня акт повного доручення себе Богові, Ліватіно, як підкреслює Папа, є яскравим дороговказом для сучасних людей, а особливо, для молоді, яка до сьогодні потрапляє у мафіозні сіті.

“Нехай же його мученицьке свідчення віри та справедливості, – пише Святіший Отець, – стане засівом згоди та суспільного миру, символом необхідності почуватися братами й сестрами, а не суперниками чи ворогами.”

«Нехай запанує згода!»

Папа Франциск цитує святого Івана Павла ІІ, який під час свого душпастирського візиту до Сицилії в 1993 році зазначив в одній із проповідей: «Хай запанує згода на вашій землі! Згода без смертей, без вбитих, без страху, без погроз, без жертв! Нехай запанує згода! Ця згода, цей мир, якого прагне кожен народ, кожна людина і кожна сім’я! Після стількох страждань ви нарешті маєте право жити в мирі. І ті, хто винен у порушенні цього миру, ті, хто несе на своїй совісті стільки людських жертв, повинні розуміти, що не можна вбивати невинних людей! Одного разу Бог сказав: "Не вбивай". Жодна людина, жодна людська агломерація, мафія, не може змінити і потоптати це найсвятіше Боже право!».

Наприкінці своєї передмови Святіший Отець вказує на надзвичайне свідчення судді Розаріо Анджело Ліватіно, який щодня «зі смиренням, лагідністю та милосердям» провадив свою боротьбу, «завжди і тільки в ім'я Христа, ніколи не відмовляючись від віри і справедливості, навіть перед загрозою смерті».

Джерело - https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2021-03/papa-pro-sycylijskogo-suddyu-muchenyka-angelo-livatino.html

Згадує священик Роберт Кутаіа який у день вбивства судді дав йому останнє розрішення

3 листопада 1989 р. коли стало відомо про "мучеництво" судді Ліватіно, я був адміністратором кілька місяців у Наро в парафія Мадонна дель Люме. Ви коли-небудь просили заступництва судді Ліватіно? Так, дізнавшись що розпочався процес канонізації. Але спочатку і далі у дорозі, я молився за його душу. Тепер я, звичайно, почав просити його заступництва, тому що Ліватіно - це блаженний, який відрізняється від багатьох інших адже у мучеництві він виконав свою місію до кінця. Мені сказав парафіянин раз у процесі хтось з політиків, він намагався дати свідчення; запитав, хто суддя хто займався справою і дізнавшись, що це суддя Ліватіно, він відповів: "Тоді нічого немає робити".

На вашу думку, як Ліватіно пережив момент смерті?

У переконанні що справедливість і вірне виконання свого обов'язку є його шляхом до освячення. Тому що ми не освячуємось, тому що я є Понтифік або єпископ. Іноді нам хочеться сказати: якби був інший Папа, якби був інший єпископ, можливо, я б зробив і краще... Можливо у подружжі чоловік і жінка кажуть: якби у мене був інший чоловік чи інша дружина ... Ні, ми освячуємось серед цих обставин і випадків, як вчить соборне послання “Радість і надія”І чи був Ліватіно зразковим у цьому? Я думаю, що Ліватіно ніколи не сказав "якщо була мафія", ні, виконуючи свій обов'язок, він виконувавсвоє завдання з розсудком у великому смиренні. Наприклад, мене вразив той факт, що коли він слухав справу, а відповідач був одним з небагатьох, хто вкінці подав йому руку: Тобто він ставився до обвинуваченого як до особистості, підходив до нього як до людини. Ось це прекрасна святість повсякденного життя, яка зачаровує!

Немає коментарів:

Дописати коментар