Пам’ять яка живить Надію

Цими днями минає 43-річниця дня народження воїна 36 бригади морської піхоти Ростислава Мельника,  який 23 місяці тому пропав безвісти на війні на Лівобережжі Дніпра біля Херсону.  Ділимося спогадом про воїна його матері Надії:

"24 лютого 2022 р., коли російські війська пішли повномасштабним віроломним наступом на Україну, мій син Ростислав сказав, що він іде в військкомат добровольцем. «Сину, – обімліла я, – та то ж війна. У тебе діти». – «І тому я йду захищати їх, моїх дітей, тебе, тата, усіх, хто дорогий моєму серцю».

10 квітня 2022 р. ми його відрядили.

Коли виходив з квартири, я дала йому фігурку Святого Миколая – у вигляді напівзрізаного по вертикалі яйця на підставці. «Нехай Святий Миколай-Чудотворець охороняє тебе, сину», – сказала.

Потрапив в полк ім. святого Миколая, що дислокувався в м. Миколаєві. А звідти уже – по всіх напрямках, які називались «нульовими». (Потім він буде іменуватись36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського).

Позивний обрав собі «Бандера». Попри всі щоденні жахи жартував та підтримував побратимів і нас, батьків. Коли прислав на вайбер пісню «Не  записуйте  в  герої,  ми  такі  тут,  як  і  ви. Ми  вмиваємось  росою,  воду  п'ємо  прямо  із  трави!», я (мама, Надія Мельник) у Фейсбуці написала: «Ось таку пісню прислав мені наш син із війни. Плачу і горджуся»:

«Ми  виходимо  на  лови,  крок  за  кроком,  слід  у  слід,

Наше  братство  вірне  слову,  ми  йдемо  вперед  на  зліт.

Ось  така  наша  робота,  безімені  позивні,

Коли  в  дім  прийшла  мерзота – моє  місце  на  війні!»

З квітня 2022 року – Ростислав, наш Ростик, на війні. З них – майже два роки (23 місяці) полону. Час спресувався, всі події проходять мимо, тільки Віра, Молитви і Память яка живить Надію…

Покрово Божа, Пресвята,

Допоможи, накрий своїм плащем,

Бо непосильно ноша ця важка,

І Хрест цей – чи піднімем, донесем?

Візьми в опіку Україну,

Через війну переведи,

Бо бійня ця не є її провина,

Тож захисти, тож збережи, –

так я мати звертаюсь віршем до Матері Божої, до Господа Бога Всевишнього, у частих прощах, у щоденних молитвах повторюю слова, у яких виражаю надію: «Господи, дай мені зустріти з душевним спокоєм усе, що принесе мені цей день. Дай мені цілковито віддатися на волю Твою святу. На всяк час дня цього в усьому настав мене і підтримай мене, Господи. Які б я не дістав звістки, навчи мене приймати їх зі спокійною душею і твердим переконанням, що на все Свята Воля Твоя. У всіх ділах моїх і словах керуй думками моїми і почуттями. У всіх непередбачених випадках не дай мені забути, що все Ти посилаєш».

Хай буде Воля Твоя, Господи, та не опускай нас, і кріпи у надії...