Святий архидиякон і первомученик Стефан

Святий архидиякон і первомученик Стефан

У третій день свят Різдва Христового, наша Східна Церква вшановує пам’ять св. Стефана, одного із перших семи дияконів поставлених апостолами. Ім’я Стефан означає – вінець. Саме він перший із християн був увінчаний мученицькою смертю, якою прославив Христа Господа. Якщо уважно придивитися до древніх ікон Різдва  побачимо що Христос спочиває не у яслах, а немов у могилі. Церква у цій іконі передає вірним новину що Воплочення Христове несе у собі вістку смерті Господа на хресті. У Різдві маємо провіщення смерті Господа: «Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає». (Йо. 15; 12-13). А  друзями є усі ми, які віруємо у Господа Бога. Св. Стефан як і Христос віддав своє життя, щоб церква жила. Свідчення св. Стефана це слідування дорогою Учителя якими навчав: «Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас» (Йо. 15, 20).

У Місію Постуляції завітав о. Василь Говера, апостольський делегат для українців греко-католиків у Казахстані. Отець Василь чотринадцять років опікується вірними у м. Караганда. Поселення Караганди було засноване як один з виправних таборів ГУЛАГу де примусово працювали на радянську вугільну індустрію тисячі німців, литовців, українців, поляків, росіян. У сьогоденні це містом залишається індустріальним центром. Українська громада Караганди створена жертвенною працею священиків УГКЦ  о. Олексія  Зарицького, о. Павла Чехута, о. Василя Вербовецького, о. Маряна Шабана, та Степана Пришляка є живою і діяльною. У сімях колишніх переселенців плекається мова і звичаї, є українська школа, а катехизу ведуть Сестри Служебниці НДМ.

Святитель Миколай Чудотворець

У перші дні грудня які віють холодом Церква ставить нам до вшанування Святого Миколая, архиєпископа міста Мири у Лікії. Память про добрі вчинки Святого зігріває теплом дитячих спогадів, адже він вважається опікуном убогих, оборонцем покривджених, великим чудотворцем постать, якого шанує увесь світ. Безумовно, що найбільшою чеснотою св. Миколая була його милосердна любов до ближнього. Однак стрижнем цієї чесноти було – розуміння, розуміння  потреб бідних та нужденних. Св. Миколай хоча й походив із багатої родини, однак із дитинства плекав любов до ближніх, а особливо до тих, які жили у злиднях, бо саме у них він вбачав Христа. Існує відома всім приказка, що ситий голодного не розуміє, але як бачимо св. Миколай поступає цілком по-іншому. Саме завдяки чуйності до потреб інших він діяв за покликом свого серця. Ніколи не чекав, щоб хтось із нужденних до нього приходив та просив помочі, а сам випитував про потреби інших, шукав бідних, щоб їм допомогти.

1 листопада 2012 р. Моління у Спаську біля Караганди (Казахстан) на символічній могилі українців - жертв сталінських репресій Карлагу. учасників конференції «Не відрікайтеся від віри батьків» присвячена бл. свщмуч. Олексію Зарицькому. Древні римляни мали звичай вшановувати полководців, які перемогли у війні як героїв. Тріумфальну процесію  очолював імператор на білому коні, з золотим вінцем на голові у пурпурних шатах. На честь цих героїв будували Тріумфальні арки, базиліки та амфітеатри. Сьогодні архітектура Риму німий свідок минулих перемог. Христос вїхав у Єрусалимі на осляті і люди вітали його як Месію. Глузуючи римські вояки, вклали на голову Христа терновий вінок, а на плечі  пурпуру.

Увечері 12 листопада 2012 р. з Парижу отримали сумну вістку про смерть Преосвященого Кир Михаїла Гринчишина, ченця редемпториста, апостольського екзарх для українців Франції. Кілька штрихів біографії Кир Михаїла. На вибір життєвого шлях вплинула атмосфера молитви, яка панувала у сімї. Михайло вступає до Чину оо. Редемптористів у Йорктоні (Канада). У 1952 р. брат Михайло приймає ієрейський сан викладає в семінарії, їде у Рим де захищає докторат у Папському Східному інституті. У грудні 1957 р. стає Постулятором справи беатифікації митрополита Слуги Божого Кир Андрея Шептицького, ця праця стала справою його життя.

Медіатори і їх сенсації чи святі світичі на шляху до Істини

Мученики, свідки віри у Первіснії Церкві.

Сьогодні на сторінках часописів появляються герої які славу здобувають різними подвигами. У США Раян Холідей став відомим завдяки книзі Trust Me, I’m Lying. Confessions of a Media Manipulator (Вірте мені я брешу). Автор здобув увагу читачів, адже у книзі описав як творити сардельки, скандальні новини, які ЗМІ зразуу підхоплюють без перевірки: від секретів Всесвіту до одкровень зірок естради. Автор публікації   розповів про свій спосіб бізнесу на ЗМІ, спалив себе взамін отримав у нагороду – популярність.

 Сьогодні як і у часи Римської імперії на арену форуму виходять сучасні гладіатори, або скоріше медіатори, які у битві за прихильність натовпу ліплять новини, фантастичні легенди і ризикують власним іміджем щоб почути оплески, і чим цікавіша легенда тим ширший розголос. Таке враження що правда уже не в моді, а людина полює за химерами, які будять її уяву. Як у морі чудо-інформації та мильних героїв людині не розминутися з Правдою.

Память праведника священномученика Олексія Зарицького (17.10.1912-30.10.1963) – душпастир Казахстану.

30 жовтня у Караганді (Казахстан) та у Рясній Руській біля Львова відбудуться моління і вечір памяті свящмуч. Олексія. Блаженний   розпочав як душпастир у Струтині біля Золочева, у час радянських репресій опікувався вірними у Рясній Руській, арештований восени 1947 р. отець Олексій на засланні в Казахстані уділяв Святі Тайни вірним у засланні. Після звільнення він залишився серед вірних, лише другий арешт і смерть 30 жовтня 1963 р. у таборі Долінка біля Караганди перервали його життя посвяти. Память священномученика Олексія як праведника і ісповідника віри єднає вірних українців у Галичині і Казахстані.
Життєпис  Фотографії