Cвятий Папа Пій Х між політикою і служінням св. Петра.

Папа Пій Х (1903-1914)

У контексті подій повязаних з зреченням з уряду папи Венедикта XVI мас-медіа створюють чергову сенсацію обговорюючи потенційних кандидатів на Понтифікат. Історія пригадує що 110 років минає від моменту Конклаву на якому було обрано папою Пія Х. Важкими були обставини конклаву адже право "вето" заборони обрання "неугодоного" кардинала на уряд Папи мали кардинали, представники католицьких монархій Cоюзу Германії, Австро-Угорщини та Італії. Дипломатія Апостольского престолу папи Лева ХІІІ була скерована на зміцнення стосунків з Францією і Росією для створення альренативи Cоюзу. Очолив цю політику кард. Маріано Рамполла, нунцій у Мадриді секретарем його був молодий Джакомо делла Кьеза, майбутній Венедикт XV. Старість Лева ХІІІ дозволила політикам приготуватись до зміни Понтифіка. Під час конклаву слова "вето"  Honori mihi duco Моя честь вводить... проти кард. Рамполли, промовив в імені імператора Франца Йосифа кард. Ян Пузина, архиєпископ Кракова.

Брати з Тессалонік апостоли словян, покровителі Європи

Кир Дімітріос Салакас, доповідь

Конференція Грегоріанум, Рим

Конференція про св. Кирила і Методія одна з форм наукового діалогу, який висвітлює постаті апостолів словян. Зокрема екзарх греко-католиків у Греції Димитрій Салакас зазначив що Іван Павло ІІ проголосив братів з Тесалонік покровителями Європи, адже вони бувши греками задля проповіді Євангелія  стали апостолами словян.

Святі і рівноапостольні Кирило і Методій

Ювілей 1150- ти річчя місії святих  Кирила і Методія серед словян.

На прохання княза Ростислава з Великої Моравіі який просив "єпископа і учителя який пояснить справжню віру у нашій словянській мові" відкликнулись святі. Вони знали мову словян з дитинства адже навколо Тесалонік проживало чимало словян. Св. Кирило створив граматику мови і на неї переклав Євангеліє, а Методій уклав громадянське законодавство за зразком "Номоканона" Візантії. Текст Євангелії від Йоана був першим словянським рукописом, який засіяв зерно Євангелії серед словян. Згодом переклади були подані Папі Андріану ІІ на перегляд. Він їх прийняв і у базиліці Санта Марія Маджоре висвятив Кририла і Методія на священиків. Св. Кирило обирає монаше життя однак 14 лютого 869 р. у Римі помирає. Натомість св. Методія Папа висвячує на єпископа і дає стату папського легата і посилає продовжувати місію у Паннонію. Хоч дехто не приймав Літургії словянською мовою.  Методій помер у Велеграді у 885 р. і саме у цьому місті з 1920 р. розпочав Кир Андрей Шептицький серію конференцій які мали за мету відновлення діалогу католиків з православними. У 1963 р. комуністичний уряд святкування памяті св. Кирила  Методія хотів задекларувати як політичну акцію яка обєднала славян, однак вірні щоразу коли чули імя Кирила і Мтеодія вигукували - Святі, святі Кирило і Методій. 

У 2013 р. який є проголошено роком Віри з нагоди 1150 річниці початку місій 25-26 лютого у Римі відбудеться проща вірних зі Словаччини які приймуть участь у моліннях та конференції: Святі Кирило і Методій 1150 років місії серед Словян. Серед доповідачів кардинали Йосиф Томко, Франс Роде, Жан Франко Равасі та Ян Босаніч, прелати Римської курії та професори університету Грегоріанум та Східного інституту - загальне гасло Де Петро там Церква. Конференція висвітлить богословя, філософію і літературну спадщину святих Кирила і Методія, яких поряд з св. Венедиктом Іван Павло ІІ проголосив Покровителями Європи.

27 лютого святкуємо память Святого Кирила учителя словян, завдяки його інтуїції і інтелекту зараз ми маємо оригінальну словянську духовну спадщину. Двоє братів з Тесалонік сини губернатора міста здобули освіту у Константинополі  Кирило як філософ і Методій як ритор відкинули карєру і  пішли в монастир.

Приклад трьох стилів святості пропонує Венедикт XVI

Консисторії - урочисті збори Кардиналів  

Звичайно остання Консисторія кардиналів 11 лютого 2013 р. ввійде в історію як день проголошення Папою Венедиктом XVI зречення з уряду св. Петра однак основною метою Консисторії (збору Кардиналів) було проголошення Декретів визнання святими кількох визначних постатей Католицької Церкви.

Подія яка не може бути залишеною поза увагою спільноти Церкви це проголошеня святими Папою Венедиктом XVI ісповідника віри Антоніо Прімальдо і 800 мучеників з Отранто (Південь Італії) закатованих мусульманами за відмову зректися віри після захоплення міста у 1480 р. За свідчення віри кравець Антоніо закликав бути витривалим і йому першому стяли голови як і усім чоловікам які були з ним. Мусульманин Барнаба бачивши свідчення віри християн навернувся за що теж був замучений. Мужня оборона міста та  ісповідь віри зупинили мусульман, а згодом війська Папи Римського та князя Арагонського зупинили наступ мусульман на Папську область і королівство двох Сицилій.

Латеранські угоди - право Церкви на громадянську позицію.

11 лютого 1929 р. між Святим Престолом (Ватиканом) і республікою Італія було підписано угоду згідно якої за Ватиканом визнавався територіальний, політичний і економічний суверенітет. Папа як суверен держави Ватикан від цього дня знову має право на політичний діалог на міжнародному рівні. Від цього дня дипломати Ватикану розпочали укладати міжнародні угоди (конкордати) з державами. Конкордати запезпечували право громадян країни які належали до Католицької церкви на право свобідно і вільно визнавати свою віру. Церкві у даній країні було забеспечене право на душпастирство, виховання, харитативну діяльність, економічні привілеї. Від цього часу як кажуть у Римі спливло багато води під мостами Тибру.   Таким чином права Церкви у державі були правничо забеспечені і їх порушення загрожувало державі міжнародними санкціями.

Італія як країна отримала від Церкви визнання, а за нею Латвія, Баварія, Польща, Литва, Германія, пізніше Аргентина, Бразилія, Португалія, Нікарагуа, Філіпіни. Деякі країни як США та Франція згідно Конституції або закону про відділення Церкви і держави як Росія і Україна не укладають Конкордатів.

Уряд Папи як голови держави Ватикан яскраво проявився у апостольських візитах блаженного Івана Павла ІІ. Папа Венедикт XVI  виявив свою волю зректися з уряду саме в день підписання угод після візиту у Мексику і Кубу. Як він зазначив під час Консисторії кардиналів 11 лютого уряд Понтифіка як спадкоємця ап. Петра можна виконувати і у "терпіннях і молитві", однак він свідомий що у "сучасному світі повному перемін і життєво важливих питань віри"

Три Святителі - три дороги до Господа Бога

Три великі архиєреї – опора Церкви

Дванадцятого лютого, а за новим стилем тридцятого січня свята Східна Церква вшановує пам’ять Собору трьох великих архиєреїв – святих Василія Великого (архиєпископа Кесарії у Кападокії), Григорія Богослова (архиєпископ Константинополя) та Іван Золотоустий (пізніше архиєпископа Константинополя). Трьох високих угодників та слуг Пресвятої Трійці.

Як відомо з історії, після смерті трьох Святителів, побожний люд з великою пошаною почав почитати їх за святих. У Царгороді постало питання, хто з цих трьох є більш великим. Це питання набуло суперечності між побожними християнами, які хотіли почитати їх святими, однак ніяк не могли дійти згоди, хто з них більший. Цю проблему допомогли їм розв’язати самі ж архиєреї: Василій, Григорій та Іван, які з’явились уві сні єпископові Івану з міста Евхаїди обявивли що перед Богом усі троє знаходяться у рівній славі : "Ми – одне в Бога. Тож немає між нами ні більшого, ні меншого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і поклади край суперечці вірних, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності".

9-10 лютого Конференція присвячена 50-літтю звільнення Слуги Божого Кир Йосифа Сліпого і приїзду його до Риму.

Патріярх Йосиф Сліпий – Богослов і Муж Церкви.

У доповіді п. Марія Гаряча висвітлила важливу роль громадянської позиції мирян і духовенства щодо звільнення Кир Йосифа з неволі, тверде бажання Папи Івана ХХІІІ. Зробили можливим це "чудо" Папа Іван ХХІІІ

Монс. Джованні Віллебрандс, секретар Секретаріату у справах єдності християн, який у момент складних переговорів у час Карибської кризи 1962 р.  зустрівся з американським журналістом Норманом Казенсом, який саме летів на зустріч з Микитою Хрущовим. Журналіст при зустрічі представив справу розвязання атомного конфлікту і запропонував звільнити Кир Йосифа як знак примирення на прохання Папи, автора енцикліки "Мир на землі"