Приклади і ікони щастя.

Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай, що маєш, дай убогим, і будеш мати скарб у небі; Потім приходь і йди за мною. Мт. 19, 21.

Яким сенсом наповнена ця пропозиція Ісуса? Парадокс, віддай і будеш багатим, але справді щастя людини приховане у цих словах Ісуса. У звернені до молоді кард. Анджело Комастрі, архипресвітер базиліки св. Петра у Римі запитав молодь: Де живе щастя, якого усі шукають, але лише деякі знаходять. Чому? Тому що блукають втративши справжню дорогу! Дорогу на яку вказують справжні «ікони щастя» - святі яких сяйво опромінює Церкву. Таким світичем є св. Франциск з Асижу. Як він знайшов щастя? - Знайшов тоді коли перестав адорувати самого себе! Коли вийшов з в’язниці егоїзму. Сьогодні однак ми рухаємося у зворотньому напрямі зазначив кард. Комастрі. У німецькому часописі «Der Spiegel» на обкладинці зображена дівчина яка вдивляється у дзеркало. Це зображення було підписане «Суспільство мого Я». Цей образ самозакоханості - тривожний сигнал, який пояснює атмосферу незадоволення і спробу втечі від реальності у суспільстві, яке байдужо не звертає увагу на ближнього. 

В Центральному Історичному архіві м. Львова, пл. Соборна 3а, відкрилася тематична виставка Кир Андрей Шептицький і Пласт. Кир Андрей повстає як духовний провідник і добродій виховної організації української молоді - Пласт. Виставка з фондів архіву представляє фото і документи періоду 1917-1939 рр. і є відкрита для широкого загалу з понеділка по пятницю з 10.00 до 17.00 год.

Про нас

Місія «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви покликана до життя Синодом єпископів УГКЦ у травня 1992 року для допомоги Патріарху та місцевим ієрархам у проведенні процесів беатифікації й канонізації cвятих.

Головні цілі і завдань Місії:

- проведення заходів щодо прослави можливих кандидатів на святих, організація і проведення беатифікаційних і канонізаційних процесів;

- науково-пошукова робота матеріалів і документів повязаних з життям і духовною спадщиною кандидатів на святих;
- публікація біографічних матеріалів, оригінальних творів, аналітичних студій, листів і документів до беатифікаційного процесу;
- популяризація кандидатів, над життям яких проводиться процес беатифікації;
- пошук і опитування наочних свідків, які знали Слуг Божих які перебувають у беатифікаційному процесі.

Cвятість - зустріч людини з Господом Богом

Каппадокійські святителі

Святі отці та вчителі Церкви

Вірні Первісної церкви вживали поняття святості як участь у дарі синівства Божого, як повчає св. Климент Александрійський: Оскільки Дух Сина у нас перебуває, у Сині ми є синами Отця. Людині властиво применшувати ціну дару Христа, вбачаючи у Христі лише приклад до наслідування. Св. Августин говорив пелагіянам: «Страшна і велика помилка вашої єресі, що ви намагаєтесь переконати, що благодать Христа – в його прикладі, а не у дарі».

Дар Божої благодаті - Христос завдяки вірі і співпраці людини у ділі Спасіння приносить плід добрих діл – як навчає св. Тереза з Авіли Внутрішній замок, VII, 4,6. Дар Божої любові який горить у душі проникає людське єство: «Ціль духовного єднання: чинити діла, адже вони істинне знамення від Бога отриманої благодаті».

11, 17. 

Митрополит Андрей Шептицький про почитання Святих

“Йдучи дорогами, вказаними Церквою, – йдемо тудою, кудою йшли великі Апостоли: св. Петро, св. Павло, св. Андрей, св. Йоан, і всі вони – ті великі Вчителі, великі Святі, Христові Апостоли, а їх було 12. Тою дорогою йшли апостольські наслідники св. Богоносні Отці: Климентій, Ігнатій, Іриней, Кипріян, Василій, Йоан Золотоустий, Кирило один і другий, і багато – багато інших великих Святих і Учителів, що всі народи вели дорогою Божого Об’явлення до вічного спасення. Тою дорогою ішли св. Мученики, що свою кров проляли за святу віру, від первомученика великого Стефана [починаючи]. А в чергу через усі століття тисячі й мільйони їх проливали свою кров, щоб дати свідоцтво правді Євангелія і правді св. Церкви. Аж до нашого св. Священомученика Йосафата й безлічі тих наших селян, що на Холмщині терпіли за віру й за віру вмирали. Одним словом, тою дорогою ішли всі Святі й ми безпечні, що йдучи тою самою дорогою, зайдемо до тієї мети, де й вони зайшли – до вічного спасення.”

(1937 р.  До духовенства й вірних)

Святість Христа у житті Церкви - вірні на дорозі освячення

У молитві Церкви на Літургії Івана Золотоустого і Василія Великого перед ламанням Агнця священик виголошує: Святеє святим а вірні відповідають: Єдин Свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь. У цих словах Церква, визнає що Христос єдине джерело святості, а святість вірних випливає з сопричастя з Христом. Таїнство Євхаристії причастя Тіла і Крови Господа Нашого Ісуса Христа є поживою для тіла Церкви, яка їй дає силу освячення.