Ціною крові виборює Майдан свободу для майбутніх поколінь

Світло пам'яті, Львів 2014

З великої букви закарбувалися імена загиблих Небесної сотні у серцях та пам'яті побратимів і людей. У відчайдушному пориві задля відновлення справедливості віддали своє життя і їх кров німе і промовисте свідчення їх любові до Бога і України. Пам'ять героїв вимагає щоб кожен з нас що живе зберіг їх життєві ідеали і мрії поділився ними і щоб громада втілила те в що вони вірили і ради чого віддали життя. На львівському Майдані після заупокійних молінь за світлої пам'яті героїв Майдану 22 лютого до мене підійшла поділитися думками по вшануванню їх пам'яті п. Михайло Березецький, авіамеханік, свідок Скнилівської трагедії. Зокрема п. Михайло (т. моб. 0985622805) розповів як його вразила пам'ять про жертви мирних маніфестацій у Сараєво 1998 р. Там для вшанування і увіковічення людей

Слід пам'яті, Сараєво 1994

місця їх загибелі позначили червоними плямами зі скромними написами прізвищ, імен та віку загиблих. Важливо зафіксувати місця гибелі героїв Майдану і ці місця відзначити щоб зберегти їх пам'ять для майбутніх поколінь. Вічная пам'ять загиблим...

Деякі з ініціатив по вшануванню пам'яті героїв Майдану      https://www.facebook.com/nebesnasotnya.com.ua

http://life.pravda.com.ua/person/2014/02/21/153011/
http://tsn.ua/video/video-novini/povniy-spisok-geroyiv-nebesnoyi-sotni-scho-polyagli-za-ukrayinu.html

Заклик Кир Андрея до душпастирів у час війни

Кир Андрей

У час першої радянської окупації душпастир греко-католиків Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький закликав: "Кожний душпастир навчить кількох розумних і побожних господарів, як треба хрестити дітей, щоб, на випадок браку священи­ка, самі вміли правильно охрестити з води новонароджену дитину. Дуже дбайливо перестерігайте людей перед (обмежуванням числа родин, перед свято­татським надуживанням супружества та представляйте людям мерзенність гріха, який із батьків робить убивників власних дітей. Щоденно радо спові­дайте людей, які будуть про те просити, і заохочуйте всіх до частої сповіді.

Найважніший обов'язок душпастиря - так провадити вірних, щоб по змо­зі між ними не було людей, які не були б свідомі стану Божої благодаті. Не­хай ніхто з Ваших вірних не триває в стані гріха, а якщо впаде, нехай ста­рається якнайскорше покаянням вернутись до Божої благодати.   Дуже часто повторяйте науку про совершенний жаль, що в не в змозі сповідатися, вертає страчену гріхом Божу благодать, коли злучений з бажанням і постановою сповідатися. Вчіть усіх людей робити акт совершенного жалю, додаючи до щоденних молитов таке": «Боже в Тройці єдиний! Вірую, що Ти безконечно доб­рий, що Ти найбільше, безконечне добро. Оцінюючи те добро, люблю Тебе цілим серцем, цілою душею, рад би Тебе любити всіми силами, гадками й бажаннями.

Іван Крислач - митець з покликання

Митець і його твори

Пошук митецького рішення логотипу святкуваннь 25 ліття легалізації УГКЦ привів мене до п. Івана Крислача. Митця відомого мені по ілюстраціях до дитячих книг українських авторів. Замість короткої ділової зустрічі, понад годину спілкувався з людиною, яка з дитячих літ мала хист до малювання починаючи з спонтанних малюнків в рідному домі на стіні за що отримав від матері нагінку, однак образ тризуба на оселі і розпис батькової пасіки зі сценами праці бджіл отримав схвальну оцінку батька! Іншим зацікавленням Івана стало читання. У домі батька було дві книги Біблія і Кобзар, навчившись у дяка  читати і писати Іванко прочитав і засвоїв істини Христової віри.

Щоденник зустрічі - доповіді, свідчення, обговорення

Витривалість душпастирів, о. Матей

 4 лютого 2014 р. у монастирі св. Онуфрія у  Львов відбулася зустріч координаторів від інститутів богопосвяченого життя та єпархій УГКЦ святкувань 25 ліття легалізації УГКЦ «Шлях до свободи» У конференц зал бібліотеки до учасників  з привітанням звернувся  протоігумен оо. Василіян о. Пантелеймон Саламаха зокрема він

Держава-Церква п. Володимир

зазначив що ми зібралися щоб приготуватися до вшанування пам'ять  ісповідників віри та мучеників, які постраждали за Христа на початку ХХ століття, і їх жертва є благосленною пам'яттю яка є джерелом розквіту Церкви у сучасності. Він зазначив що ми зібралися щоб приготуватися до вшанування пам'ять  ісповідників віри та мучеників, які постраждали за Христа на початку ХХ століття, і їх жертва є благословенною пам'яттю, яка є джерелом сучасного розквіту Церкви і взоруючись на їх приклад ми у молитві повинні черпати силу стійкості у вірі в Христа. Серію доповідей відкрив о. Матей Гаврилів Світоглядні основи процесу легалізації, зміст, форми та методи боротьби за легалізацію. Текст

Мандрівка скаутів на малу батьківщину блаженн. Петра і Романа

Поклін мощам блаж. Петра Вергуна 

У суботу 26 січня, дівчата скаутки зі  Львова та Золочева незважаючи на снігову заметіль вирушили в дорогу...  Розпочали мандрівку з молитви  в храмі  Преображення Господнього,  до блаженних о. Романа Лиска і о. Петра Вергуна, котрі є вихідцями з Городоччини. Життя блаженних є  яскравим прикладом відданого і жертовного життя для Бога і Батьківщини.  Вірні пам'ятають і вшановують обох блаженних. Як о. Романа, який народився жив і душпастирював у Городку, так і о. Петра, який був  вихідцем  з цього містечка проте пасторальне служіння виконував у Німеччині, де він опікувався українцями греко-католиками, сумлінно виконуючи обов'язки і як добрий пастир вірних залишився з ними до кінця і потерпів за  віру Христову.

Радість бути вільною людиною

Несподівано приємними є зустрічі з людьми на Майдані. Офіційні новини подають стрічку "гарячих" і тривожних новин, однак коли людина потрапляє сюди перспектива міняється. Як не дивно, але на Майдані немає атмосфери тривоги, закритості, подавленості хоч і йде третій місяць боротьби. Люди радо йдуть назустріч один одному, а саме спілкування, проходить під знаком довіри і піднесення. Вчора спілкувався з людьми з Миронівки біля Києва про правильний догляд за садом, вечором з стурбованою п. Ніною Нянчук з Умані, яка як кожна матір у її випадку буде з тривогою розшукувати сина Максима заарештованого 22 січня на Грушевського, а сьогодні зустрівся з п. Іваном з Волині який ділиться наболілим, які переливає у вірші.

Молитва біля собору св. Юра у Львові 22 січня 1989 р.

У день Соборності України пригадаймо слова Кир Андрея: "Ідеалом нашого національного життя є наша рідна національна Хата Батьківщина... Рідна Хата не повстане якщо не буде українського моноліту, мимо всіх різниць, які нас ділять, завести поміж собою найбільше єдності".  Отож пошук злагоди-єдності це шлях яким йшли до єдності українці у ХХ ст. Бачимо що внутрішні непорозуміння  між лідерами були причиною їх поразки. Важливо що люди, які шукають єдності повинні мати одну ціль і сповідувати християнські цінності. 
Дивлячись у минуле  бачимо що репресії радянської системи Сталіна не залякали людей.  У 1951 р. коли арештовували отців монастиря у Гошеві, зокрема о. Ігнатія (Янтуха) звинуватили у тому що він зберігав символ української державності - синьо-жовтий стяг. У спогадах отець пригадує:"Слідчий Свистун задав питання: Візьми, стань на прапор, потопчи його і я тебе зараз же відпущу до монастиря. Перед моїми очима немовби стала на прапорі вся Україна, зболіла сплюндрована, зневажена, заплакана мов рідна мати над своїми дітьми. Трупом впаду, а не потопчу - відказав я". Отець визнав що він як українець шанує цей стяг, і за це поплатився арештом на 10 р. Пам'ять про подвиг ченця жила у часи правління Хрущова і 22 січня 1962 р.  над Гошевом один з дисидентів п. Михайло Дяк знову підняв синьо жовтий стяг.