За молитвами до Слуги Божого о. Йосифа ваcиліянина

 

Сьогодні минає 111 років від дня народження Слуги Божого о. Йосифа Завадяка і у цей час випробувань пропонуємо звертатись у молитві за його посередництвом. А життєвий шлях розпочав у хрещенні Василь у селянській родині у селі Новоселиця, повіт Міжгірря на Закарпатті. У 1927 р. вступив до Чину св. Василія Великого, у 1937 р. рукоположений в єреї. Був ігуменом Боронявського монастиря. Після закриття монастиря та заборони здійснювати священичі обов’язки - служив підпільно. Арештований і жив у таборах на засланні у Воркуті де душпастирював в 1950-1956 роках. Після повернення продовжив служіння вірним. Вбито отця Йосифа 4 грудня 1958 року: він був смертельно травмований в організованому владою ДТП помер у лікарні.

...Удосвіта о. Йосиф, ігумен Боронявського монастиря, поспішав до греко-католицької громади ближнього села. В цей же час брати-ченці ранковою молитвою розпочинали новий день. Повернувшись за кілька годин, священик потрапив у зовсім іншу дійсність. Обитель спорожніла, скрізь хазяйнували радянські зайди, підбираючи все, що їм до вподоби. На очі ігумена, якого всі знали як людину із крицевою волею, набігли сльози. Немов дитина, плакав під монастирськими стінами...

Проголошені праведними у Католицькій Церкві

У процесах прослави святих матеріали справи Слуги Божого вивчають історики, богослови і колегія кардиналів у Конгрегації святих успішне визнання чеснот на усіх трьох рівнях визнання геройської практики чеснот Слуги Божого завершується тим що Папа на аудієнції уділяє дозвіл Префекту Конгрегації проголосити декрет визнання геройської практики Слуги Божого і йому уділяється титул Праведний. Далі ще розглядається справа щодо надзвичаного оздоровлення тобто чуда за посередництвом Слуги Божого яке засвідчує що Господь Бог має благовоління і через оздоровлення чи інше надзвичайне втручання являє цей знак благовоління.  

 Обдарований чеснотою привітності, він не висловлював суджень про людей, навіть тих, хто завдав йому кривди та приниження.

Праведний Франческо Саверіо Топпі народився в Брусциано (Неаполь, Італія) 26 червня 1925 р. в селянській родині. У віці 11 років його прийняли до францисканської семінарії капуцинів у Сорренто. Тимчасово прославився 4 жовтня 1941 р., а урочисто — 7 липня 1946 р., а 29 червня 1948 р. був висвячений на священика.

     Пізніше отримав звання доктора церковної історії в Папському Григоріанському університеті, після чого викладав у семінарії капуцинів у Неаполі.

    У 1959 р. обраний провінційним настоятелем провінції Неаполь, і займав цю посаду до 1968 року. Він кілька разів відвідував монастирі та місійні території, що залежала від Провінції в Латинській Америці. У 1971 р. генеральний міністр Ордена призначив його міністром провінції Палермо, щоб зцілити розлад, створений в провінції. З молитвою, лагідністю і смиренням він зміг щасливо виконати свій уряд.

Постанови дев’яностої сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні

2-3 лютого 2022 року в Патріаршому домі у Львові під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава відбулася Дев’яноста сесія Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

Головна тема цієї Сесії Синоду – «Вшанування блаженних і святих в УГКЦ та провадження беатифікаційних процесів». Доповідав о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, та співробітники Місії Постуляції святих УГКЦ. Постулятори беатифікаційних процесів праведного Андрея Шептицького та багатьох слуг Божих доповіли владикам про стан кожного процесу зокрема та відповіли на поставлені запитання. Синод прийняв низку рішень щодо головної теми цієї сесії та висловив вдячність усім постуляторам і співробітникам Місії Постуляції святих УГКЦ за сумлінну працю. Постанови 90 сесії 

Детальніше

Ювілей священства Слуги Божого о. Єремії, ЧСВВ

 17 січня 2022 р. в день 136 річниці священничого рукоположення о. Єремії Ломницького ЧСВВ.  (1886р.) відбулася  онлайн конференція присвячена життю та діяльності першого ректора Станіславівської семінарії та співзасновника Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. 

В конференції  зорганізованої через Митрополичу Катехетичну Комісію Перемисько-Варшавської Митрополії УГКЦ в Польщі взяла участь Генеральна настоятелька Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії  сестра Софія Лебедович та священники, сестри катехити з різних країн світу Америка, Канада, Бразилія, Італія, Сербія, Франції, Словаччина та Польща. У час воєнної загрози зі сторони Росії актуальним є приклад о. Єремії.

Різдво у час пандемії

У часописі Оссерваторе Романо за 11 січня 2022 р. є стаття Катерина ІІ і вакцинація. Оскільки стосується вона теж України і пандемії вирішив перекласти з спостереженнями.  Нещодавно в Англії у Лондоні на аукціоні продали лист імператриці Катерини ІІ. У листі від 20 квітня 1787 р. імператриця звертається до графа Петра Румянцева, даючи вказівку губернатору Малоросії (України), щоб «у ввірених Вам провінціях (...) була запроваджена практика щеплення від віспи, що, як відомо, – пише Катерина ІІ, – призводить до серйозних втрат, особливо серед простих людей. Вакцинація має бути всюди, а зараз її значно зручніше робити, оскільки майже у всіх районах є лікарі і медичні сестри, і це не вимагає великих витрат».

Імунізація, про яку говорить цариця, ще не була такою, яку запровадив Едвард Дженнер. У 1796 році він розпочав щеплення людей від віспи, використавши збудник віспи великої рогатої худоби, і «охрестив» це щеплення по латині Variolae vaccinae (віспа коровяча), звідки й походить слово «вакцина». Насправді, цей метод був безпечніший, ніж вакцинація, яку застосовували за часів імператриці, коли вдавалися до біологічного матеріалу, взятого з пустул або струпів хворих на віспу нетяжкої форми. У XVIII ст. до вакцинації Дженнера, це був єдина можливість захиститися від вірусу, який у Європі вбивав мільйони і був основною причиною смертності в світі.

 

Дорогі у Христі!

Миру і радості, кріпості у Христі Рожденному від Діви Марії всім бажаємо! 

 ...Всім, «що прийняли Його, тим дав власть статися Божими дітьми, віруючим в ім’я Його». (І Йо. 1,12).

 Вітаємо словами Кир Андрея на Різдво 1939 р.

 «…Празник Христового Рождества є для християн, а і для всіх людей, таким світлим і радісним Празником, бо пригадує їм те, що найважніше в житті і в смерти: вічне спасення.

А в радощах Різдвяних Свят пам’ятайте, що лише та радість тривка і вартна, що веде до тої дальшої і вищої радости, яка вже не кінчиться, і прийміть від мене, вашого Душпастиря, найщиріші побажання всякого добра, добра дочасного, що веде до вічного, і добра вічного, що є метою цілого християнського життя. – Амінь. Христос Рождається!...»

Отець Єремія Ломницький - взірцевий Василіянин

 28 грудня 2021 року в монастирі св. Онуфрія у Львові на зборах настоятелів і отців Провінції  розповіли про Слугу Божого о. Єремію.

На зборах були присутніми отці Василіяни з монастирів Галичини, Волині, Слобожанщини, Вінничини, а також Провінції святого Миколая із Закарпаття. 

Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя о. Йоан Школик, ЧСВВ повідомив  отців про нові призначення та найближчі плани і зокрема про популяризацію прикладу життя о. Єремії. На запрошення о. Йоана голова Постуляційного центру Української Греко-Католицької Церкви о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ ознайомив отців про Слугу Божого о. Єремію Ломницького.

Отець Полікарп зазначив що процес прослави святих починається коли існує широка і загальна слава святості Слуги Божого. У випадку о. Єремії процес інціювали у Івано-Франківській єпархії у 2009 р. сестри Служебниці. Народився о. Єремія у 1860 році, закінчивши вчительську семінарію, одним із перших зголосився до оновленого Василіянського чину, став священником і місіонером. Для сестер Слуга Божий дорогий оскільки як василіянин та місіонар який горів бажанням проповіді Христа ініціював видання молитовника для молоді Гостинець, обстоюючи права вірних українців Росії їздив туди на зустрічі у Перетрбург, Симбірськ теж був серед засновників місійного товариства св. ап. Павла а особливо згромадження Сестер служебниць Непорочної Діви Марії.