понеділок, 23 червня 2014 р.

Взірець чернечих чеснот

Cвідчення о. Миколи , Гніздичів
Свідчення о. Миколи Волосянко, 84-літнього духівника новіціату оо. Редемптористів св. Герарда у Гніздичеві біля м. Жидачева пролило нове світло на постать Слуги Божого о. Романа Бахталовського. Постать ченця редемпториста, вірного чернечим обітам, готового до місійної праці, заглибленого у молитві, а у побуті завжди уважного на потреи ближнього та жартівливого. Як свідчить о Микола Слуга Божий старався кожному приділити увагу, саме о. Роману отець завдячує покликанням до чернечого стану. Як розповідає о. Микола - У стосунках, я просив у нього про сповідь та молився з ним Св. Літургію.О. Роман між світовими війнами душпастирював на Волині разом з свщмуч. Миколаєм Чарнецьким свої спомини про місії та о. Миколая він уклав у творі «Апостол зєдинення». 
Отець хворів на туберкульоз, але через молитву до Матері Божої, отримав ласку чудесного зцілення. З вдячності  написав акафіст до Богородиці. У них і  відображається його шана до Пресвятої Богородиці. 
Перед викликом радянських репресій у 1945 р. у Станіславові о. Роман  приймає участь у  заснуванні Згромадження Сестер Матері Божої Фатімської, які у часі підпілля допомагали отцю у душпастирстві. Репресії торкнулися і о. Романа з 1948 по 1956 р.  час його першого увязнення. А згодом у часі побуту у Коломиї він допомагав вишколювати семінаристів і один з його учнів під тиском страху розповів органам влади про його пасторальну працю що стало приводом до другого арешту на 3 р. та 5 р. заслання.
Після другого арешту о. Роману заборонили в'їзд у Галичину і він оселився у м. Хмільнику на Хмельниччині, де провів останні роки життя. Після двох арештів він не був зламаним, а залишався відважним і витривав у вірі та чернецтві аж до смерті.
Серед чеснот найбільше його віра виявлялася у терпеливості, так як його переслідувала радянська влада. Поширював правди віри а найбільшою похвалою о Романа Бахталовського є відозва комуністів які його називали «ідеологом уніацтва».
Вмів володіти собою. Був поміркованим в трапезі. Не шукав якихось вигід для себе. Отець був вбогим, його потертий плащ завжди був чистим і охайним.
Щодо слави святості ще за життя люди вважали його за святого. Про нього ніхто не відгукувався погано, окрім радянської преси. 
Я - каже о. Микола - завжди поручаю вірним у труднощах і проблемах  молитися до Господа Бога через заступництво Слуги Божого о. Романа Бахталовського і часто люди отримують ласки через його заступництво.
 о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ

Немає коментарів:

Дописати коментар