Долі сестер черниць увінчані вінком святості

У неділю 17 травня 2015 у Римі Вселенський Архиєрей Франциск проголосив святими двох доньок Палестини та двох сестер одну з Італії другу з Франції. На життєвому шляху вони у випробуваннях скріпили віру і здобули вінець святості. Султанех Ґатта народилася 1843 р. в Єрусалимі одна з перших місцевих дівчат вступила до Згромадження Сестер Святого Йосифа, що прибули з Франції, склавши обіти, отримала чернече ім’я Марія-Альфонсіна. Навчаючи молодь катехизму, швидко здобула популярність серед вихованок, з якия. Згодом з її ініціативи зародилася асоціація християнських матерів, які і сьогодні діють у Єрусалимі. Молода черниця відзначалася ревністю та  смиренням, та мала містичний досвід. Про нього знаємо завдяки духовникові, який зобов'язав її писати щоденник, який вона віддала співсестрі в день  смерті.

У 1847 р. під час молитви на вервиці, їй явилася Пресвята Богородиця. Після серії таких об’явлень вона зрозуміла, що повинна заснували нове Згромадження, що не було легким завданням, адже довелося залишити дотеперішню чернечу родину. Подолавши різні труднощі та знайшовши послідовниць, вона заснувала Згромадження Сестер Святої Вервиці з Єрусалиму. І саме з Богородичною молитвою на устах, 25 березня 1927, в урочистість Благовіщення, с. Марія-Альфонса Гатта відійшла до вічності. Маріам Бауарді народилася 1846 року поблизу Назарету в арабській сім’ї та отримала Хрищення в Мелхітській Греко-Католицькій Церкві. Після смерті батьків, трирічну Маріям усиновив дядько, який пізніше виїхав до Єгипту. Коли дівчині виповнилося 13 р. згідно зі східним звичаєм її хотіли видати заміж, а через рішучу відмову опікуни почали трактувати її, як служницю. Коли ж Маріам намагалася втекти на батьківщину, то потрапила до однієї мусульманської родини, де господар дому намагався спонукати зректися віри, а після спротиву, завдав удару шаблею та викинув на вулицю, вважаючи мертвою. Пораненою дівчиною заопікувалася невідома жінка, яка через кілька тижнів привела її до місцевого  храму францискан. Згодом вона потрапила до Франції, де вступила до  монастиря кармеліток, де прийняла ім’я Марія від розп’ятого Ісуса. Разом з іншими сестрами поїхала засновувати монастир до Індії, а 1875 року – до Вифлеєму, де через три роки відійшла до вічності на 33 р. життя.  

Свята Марія Крістіна

 Марія Крістіна Брандо засновниця  Згромадження Сестер Жертвенного Спокутування  Ісуса у Пресвятих Тайнах,  народилась 1856 року в Неаполі в багатій родині, де отримала ґрунтовне християнське виховання. Кілька днів після народження залишилась сиротою по матері. У 12 років Аделаїде (хресне ім'я) вирішила посвятитись Богові, але батько дозволив їй вступити в монастир Сестер Кларисок тільки у 20 років, де  вона прийняла чернече ім’я Марії Кристини від Непорочного Зачаття. Задля численних захворювань була змушена залишити цей монастир, а 1878 р. заснувала Згромадження Сестер Жертвенного Спокутування  Ісуса у Пресвятих Тайнах, метою якого було контемпляція і вишкіл дітей з убогих дітей, незважаючи на економічні труднощі почало швидко розвиватись, та інші . 1903 року Згромадження було затверджене Папою. Сестри поселились в місті Казорії поблизу Неаполі і посвятились почитанню Пресвятої Євхаристії та вихованню дітей та підлітків. Після тривалої хвороби  відійшла до Господа 1906 року. Сестри Згромадження, заснованого святою  крім Італії трудяться в Бразилії, Колумбії, Індонезії та Філіппінах.

Свята Жанна Емілі

Свята Жанна Емілі де Віллануове, засновниця Згромадження Сестер Непорочного Зачаття у Франції.  Народилась у Тулузі 1811 року в сім’ї маркізів, де була вихована у справжньому християнському дусі. Коли їй було 14 років, померла мати, згодом сестра, а її вихованням займалась бабуся. Емілі стала господинею родинного замку, виявляючи велике дбання про найубогіших, хворих, опущених. Однак, для неї не вистачало тільки давати милостиню та займатись благодійністю. 1836 року вона залишає батька і засновує Згромадження Сестер Непорочного Зачаття, яке у часі епідемії холери поставило перед собою завдання допомагати бідним усіх суспільних прошарків: молодим робітникам, хворим, ув’язненим. Сестра була останньою жертвою, яку забрала холера. Її Сестри продовжили служіння, займалися вихованням та освітою дітей, піклуванням хворими в лікарнях та притулках. Через 12 років після заснування місійні групи цього Згромадження поширились в Африці – Сенегалі, Гамбії та Ґабоні, потім – в Європі та Латинській Америці. В кінці ХХ ст. чернечі доми відкриті в Азії та регіоні Тихого Океану. Сестри Згромадження Непорочного Зачаття трудяться у 18 країнах світу. 
За матеріалами укр. секції Радіо Ватикану uk.radiovaticana.va/news/2015/05/15/та часопису Оссерваторе Романо 17 травня 2015 - vaticanresources.s3.amazonaws.com