 |
| Джорджо Ла Пірла, мер Флоренції |
Папа Франциск у Апостольському повчанні «Gaudete et exsultate» Радійте й веселіться про святість в сучасному світі вказує що шлях до святості відкритий для усіх категорій вірних. Папа повчає: "Часто
в нас виникає спокуслива думка що святість зарезервована лише для тих, хто має
можливість дотримуватися дистанції від повсякденних турбот, щоб присвятити
більше часу молитві. Це не так. Ми всі покликані стати святими, живучи в любові
і пропонуючи всім наше особисте свідчення у час повсякденних діл, де б ми
не були. Ти – богопосвячена особа? Будь святим, радісно переживаючи свій дар.
Ти – одружений? Стань святим, люблячи свою сім’ю і турбуючись про неї, як це
зробив Христос із Церквою. Ти працюєш? Будь святим, чесно й компетентно
виконуючи свою роботу, скеровану на служіння ближнім. Ти – батько або мати,
бабуся або дідусь? Будь святим, терпеливо навчаючи дітей слідувати за Ісусом Христом.
Ти маєш владу? Будь святим, борючись за загальне благо й відмовившись від
особистих інтересів. Радійте й веселіться, 14.
Зокрема відомим є покровитель політиків святий мученик Томас Мор, премєр-міністр Англії, який відмовився присягати на вірність королю Генриху VIII, який проголосив себе головою і таким чином поклав початок історії окремої Англіканської Церкви в Великій Британії. У Католицькій Церкві уже тривають процеси прослави святими п. Джорджо Ла Піра, мера Флоренції, Італія та міністра закордонних справ Франції  |
| Роберт Шуманн, міністр закордонних справ Франції |
Про шлях освячення у соціальній і політичній сфері на основі вчення папи Франциска робить аналіз др. Джузеппе Лоріціо, професор богослівя Латеранського університету у Римі у вченні Папи він розділяє два аспекти, освячення у громадянській сфері з одної сторони, тобто не оминати політико-соціальну працю, а скоріше жити в соціально-політичній сфері у вірності науці Євангелії, а з іншого боку, Папа нагадує нам, що політика може бути сферою освячення, як для народних обранців, так і для виборців.
В офіційній проповіді у каплиці Св. Марти 19 червня 2015 р. Папа говорив: "Бути чесним адміністратором суспільних дібр може зробити нас святими". Хоча він зразу ж додав: "Але це непросто". Звичайно, немає простого шляху освячення, і тим більше у політиці. Проте згідно з Д. Лоріціо, Папа наполягає і осердя його повчання Радійте й веселіться є у Блаженствах зокрема у главі 3 Радійте й веселіться присвяченій «Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться» говориться що кожен добрий політик не лише повинен мати страгу і голод, але й чуття справедливості. Повчає папа Франциск: Справедливість починає
втілюватися в житті кожного з нас, коли ми справедливі в наших рішеннях, і
згодом виражається у пошуках справедливості для убогих та слабких. Звичайно,
слово «справедливість» може бути синонімом вірності Божій волі впродовж всього
нашого життя, але якщо ми оперуємо занадто загальним поняттями, то забуваємо,
що ця воля по-особливому стосується справедливості щодо незахищених: «Шукайте
правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову» (Іс.
1, 17). І політики мають ставити собі питання про те, хто у сучасному суспільстві є пригнобленим, сиротою та вдовою у нашій соціальній системі. Також заклик до блаженства миротворців: У цьому сенсі ми повинні не тільки мислити про мир у глобальному геополітичному плані, а й у відношенні до різних класів суспільства або різні покоління".
Згідно з Д. Лоріціо блаженні миротворці дає нагоду політикам задуматись над старими та складними темами, такими як перегляд пенсійної системи, перерозподіл багатства серед соціальних класів, сприяння справжній культурі праці, що включає форми добробуту, які більш-менш охоплюють добра. У апост. напоумленні Радійте і веселіться у п. 89: "Цей Євангельський мир, не виключає нікого але він включає тих, хто є дещо дивними, важкими та складними людьми, тими, хто звертає увагу, тих, хто є іншим, тих, хто дуже вражений життям, тим, хто має інші інтереси... Йдеться
про те, щоб бути будівничими миру, оскільки будування миру – це мистецтво, яке потребує спокою,
креативності, чутливості та спритності".
Блаженні переслідуванні за правду ще один аспект праці громадських активістів. Сьогодні здається, що бути справедливим означає ототожнюватися з юриспруденцією. Але справедливість - це щось більше, ніж просто сфера судової діяльності. Це перш за все кожному дати йому належне, і це означає йти "проти течії". Папа Римський висвітлює це в главі III Радійте і веселіться говорячи про зіткнення з силою, яка переслідує лише їхні приватні інтереси. Щоб
жити Євангелієм, не можна очікувати, що все навколо нас буде сприятливим, адже
дуже часто амбіції влади та світські інтереси грають проти нас. Святий Іван
Павло ІІ казав, що "відчуженим є те суспільство, яке у своїх формах суспільної
організації, виробництва і споживання ускладнює реалізацію дару себе і
становлення міжлюдської солідарності".
Папа засуджує ідеології які спотворюють сенс Євангелії, адже як повчає Папа у Радійте і веселіться, 101: "Помилково чинять ті, хто підозріло ставиться до соціальних зобов’язаннь інших, вважаючи його
чимось поверховим, світським, секуляризованим, іманентним, комуністичним,
популістським. Адже як конкретизує соціальні виклики Папа: захист
невинної дитини, яка ще не народилася, має бути чітким, рішучим і палким,
оскільки йдеться про гідність людського життя, завжди священного, і цього
вимагає любов до кожної людини, незалежно від її розвитку. Але настільки ж
священним є життя вбогих, які вже народилися і борються зі злиднями, забуттям,
виключенням зі суспільства, торгівлею людьми, прихованою евтаназією хворих і
людей поважного віку, позбавлених опіки, новими формами рабства й іншими
формами відкинення".
Як підсумовує Д. Лоріцо щодо уряду можновладців "ми не повинні відокремлювати політичні дії від особистого звязку з Господом і від внутрішнього союзу з благодаттю". Це означає, що, як і будь-який інший шлях святості "навіть ті, хто присвячують себе політиці як службі, не можуть ігнорувати слухання Божого Слова, молитви та прийняття Св. Таїнств". По суті, "той, хто більше відповідає (має владу), більше піддається дії корупції, великому злу у політиці," супер гріху ", про який часто каже Папа. Тому він потребує надміру святості, щоб бути здатним протистояти цій спокусі влади і грошей. У практиці християнської віри не йдеться робити суто індивідуальний вибір, а жити в повному і плідному звязку з церковною громадою.
У ділянці виховання громадянської культури християн висловився кард. Гуалтєро Бассеті, голова Колегії єпископів Італії що якщо ми не почнемо також на рівні рухів, асоціацій, парафій, формувати громадянську культуру християн то ми дійсно ризикуємо, що політика віддалиться від віруючих, з ризиком переходу у руки тих, хто переслідує лише свої власні інтереси. Ключове слово повинно бути "виховання для участі", оскільки не кожен може бути урядовцем, але ми всі виборці.
Отож чи існує шлях освячення і для виборців, д-р. Лоріцо стверджує що у представницькій демократії, здійснення голосування це не делегування, яке позбавляє відповідальності або, як хочеться комусь, рух до нездійсненної та демагогічної ідеї прямої демократії. Це постійна пильність, де велику роль відіграє правдива інформація що передбачає уникнення фальшивих новин і напівправди, це щоденні зусилля, щоб бути уважним до того, що відбувається, і в межах нашої відповідальності спільні зусилля щоб змінити те що вважаєм за потрібне. Як підсумовує богослов участь є протилежністю мобілізації, яка чиниться епізодично з ризиком того, що потім кожен повернеться додому, і все залишиться як і раніше. Так би мовлячи, святість у політиці, живеться день за днем. Як для делегатів так і для виборців.
Переклад з італійської о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ
За матеріалами L'inchiesta. Santità in politica,
difficile ma si può secondo Francesco https://www.avvenire.it/chiesa/pagine/santita-in-politica-difficile-ma-si-puo-secondo-francesco
Немає коментарів:
Дописати коментар