Приймаючи на аудієнції учасників Пленарної асамблеї та працівників Дикастерії в справах комунікації Святіший Отець наголосив, що прозелітизм – це не християнська комунікація і закликав журналістів-суспільників бути, насамперед, «закваскою й сіллю світу», не опускаючи рук перед труднощами.
Світлана Духович – Ватикан
У понеділок, 23 вересня 2019 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників Пленарної асамблеї та працівників Дикастерії в справах комунікації. На початку зустрічі з привітальним словом виступив Префект цього відомства Паоло Руффіні, що вперше після свого обрання на цю посаду, в липні 2018 року, очолював Пленарне засідання.
Комунікація відображає прагнення Бога комунікувати
Привітавши присутніх, Святіший Отець вручив Префектові заздалегідь приготовану промову, зазначаючи: «Дозволю собі говорити з вами спонтанно, щоб сказати те, що маю на серці стосовно комунікації».
Наступник святого Петра наголосив, що праця комунікаторів відображає прагнення Бога комунікувати Себе Самого. Саме Бог є першоджерелом комунікації. Комунікація – це не праця в офісі, а, насамперед, прагнення передавати те, що вважаємо правдивим, правильним, добрим і гарним, черпаючи натхнення з Божої сутності.
Комунікація, що випливає із свідчення
Роздумуючи над питанням про те, якою повинна бути комунікація, Папа Франциск закликав присутніх уникати прозелітизму, бо прозелітизм це не по-християнськи.
“ Церква не зростає завдяки прозелітизмові, а завдяки привабливості, ” – процитувавши ці слова Папи Венедикта XVI, Святіший Отець пояснив, що «привабливість» означає свідчення: комунікація працівників Дикастерії повинна ґрунтуватися на свідченні.
Закваска і сіль для світу
Вселенський Архиєрей вказав також на важливість не опускати рук перед обличчям світу, який завжди жив і надалі живе за світськими принципами. Вже під час Тайної Вечері Христос молився до Отця про те, аби Він зберіг учнів від лихого, «вони бо не від світу», так само як і Він (пор. Ів 17, 16 ). Ми, християни, не повинні опускати рук, незважаючи на те, що нас мало.
“ Нас мало, – пояснив Папа, – бо ми є закваскою й сіллю. В цьому полягає християнське покликання. ”
Не опис, а сутність
Ще один аспект комунікації, на який звернув увагу Святіший Отець під час спонтанної промови до працівників Дикастерії в справах комункації, – важливість вживання іменників. Він зазначив, що сучасному світі дедалі більшої ваги набувають прикметники; ми часто піддаємося спокусі описувати людину, говорячи, що вона така, чи інакша, забуваючи, що це, передусім, людина. Натомість християнська комунікація повинна передавати сутність буття, краса якого виявляється вже в самому собі.
Немає коментарів:
Дописати коментар