Проща започаткована у 2015 р. дає надхнення ПРОЧАНАM У ЦИХ РОКАХ ВИПРОБУВАНЬ І БОРОТЬБИ УКРАЇНИ КРОКУВАТИ З ВІРОЮ У ВОСКРЕСЛОГО ХРИСТА. ПРОЩУ РОДИН ПОСВЯТИЛИ МОЛИТВІ ЗА РОДИНИ, ЯКІ ВТРАТИЛИ НА ВІЙНІ, БАТЬКІВ І ДІТЕЙ В ЧАСІ ОПОРУ ГІБРИДНІЙ І ВІДКРИТІЙ ВІЙСЬКОВІЙ АГРЕСІЇ РФ.
Літургією у храмі Пресвятої Євхаристії та молитвою перед іконою Богородиці покровительки Бескид у храмі Різдва Богородиці, де спочиває родина Фредро. У прощі Родин взяло участь понад 40 прочан яких провадили василіяни о. Полікарп і о. Христофор. Отці пропонували до роздумів листи МАТЕРІ СОФІЇ ШЕПТИЦЬКОЇ ЯКА ПРАГНУЛА "ПІЗНАТИ добрий шлях Бога… і щоразу ліпше прямувати по ньому". У родинному палаці Фредрів у Вишні, де Софія брала уроки малювання, гри на фортепіано та гімнастики, виховувалась у шляхетності, чемності з родинного дому Софія винесла доброзичливе ставлення до інших, повагу та приязнь до людей. Прочани розважили фрагмент листа Софії Фредро: ""Господь вчинив як художник, котрий прагнучи створити сильніше враження своїм твором, поставив його для цього у найтемнішому
закапелку. І лиш, коли глядач віддаляється, переконаний, що тут вже немає на що
ще сподіватися, схований художник поволі спрямовує на свій твір ясний промінь
світла, що одразу ж посилюється... І в ньому твір розкривається, росте, ясніє – променіє водночас
тисячею красот, огортає тисячею думок, промовляє тисячею значень…"
У палаці родини Фредро познайомила з його історією краєзнавчиня п. Оксана Клебан, яка розповіла про родину Фредро та творче виховання дітей адже батько ветеран воєн Наполеона був визначним письменником вистави з під пера якого як Дами і гусари, Панські шлюби ставились у театрах Львова, Кракова і Варшави. У храмі безсрібників Косми і Дамяна після молитви громади Вишні і Яремкова о. Михайла Кушніра поповнили ряди прочан, а дівчата Чопко Ольга, Цісінська Ольга та Шведа Віра пригостили прочан по домашньому теплим і смачним обідом. Прочани отримали хусти прочанина та розважили черговий лист Софії: "Святі Його руки, які так добровільно
простягнуті так паралельно до перекладин хреста, – у промінні Своєї волі
огорнули все, що моє – а щоб я відповідала Йому так само добровільно – у
напрямку до мого хреста. Щоб я зуміла так пожертвувати руки і серце і всю свою
волю. Можу сказати, що життя останніх днів перед Святою Трійцею було одним
поглядом душі до Цих рук, що містив у собі розуміння Їх значення, адорацію,
благальне прохання, щоб дати з себе Ісусу те, що вони мені дали. ". Щиро подякувавши о. Михайлу Кушніру який з першої прощі жертовно допомагає у її проведені прочани вирушили у Дубаневичі, де їх зустріла громада зо. Владиславом Шалатою які помолились молебень до Христа Чоловіколюбця потрібно зазначити що шляхом по селі вірні виходили на зустріч прощі і вказували шлях і у храмі у Шоломиничах прочани помолившись Вечірню та покріпивши сили у гостинному магазині, вирушили через поля у Добряни до храму св. Юрія у Вовчухах де їх терпеливо чекала громада і отець Роман який очолив Молебень до Богородиці.
У Родатичі втомлені прочани входили під останніми променями заходу сонця, а на порозі Родатицької школи у світлі ліхтарів прочан гостинно зустрічала директор п. Катерина Блащак і вчителі, які пригостили прочан вечерею та прийняли на нічліг.
Зранку прочани зігрілися сніданком подякували вчителям і з молитвою розпочали останній етап прощі через Тучапи, Чорнокунці до Мужилович, де на короткій зупинці хлопці з о. Христофором привітали жіноцтво квітами і піснями з днем матері, а у Прилбичах прочан зустріли процесійно і разом помолились у каплиці родини Шептицьких. Літургію очолив о. Андрій Стадницький, який вказав на материнську гідність Богородиці, а вірні і прочанипісля Літургії помолились Молебні до Богородиці та продовжили свято Матері піснями і виставою яке приготувала молодь парафії під проводом їмості о. Андрія Оксані.

ЗВІТ ПРОЩІ РОДИН 2021 - http://missiopc.blogspot.com/2021/05/blog-post_18.html#more
Немає коментарів:
Дописати коментар