Проща родин, коли храм стає домом

 

Проща родин ПРОЧАНИ  КРОКУЮЧИ З ВІРОЮ У ВОСКРЕСЛОГО ХРИСТА. ЖЕРТВУВАТИ ЗА ВОЇНІВ І СПРАВЕДЛИВИЙ МИР ДЛЯ УКРАЇНИ. ПРОЩУ РОДИН ПОСВЯТИЛИ МОЛИТВІ ЗА РОДИНИ,  ЯКІ ВТРАТИЛИ НА ВІЙНІ, БАТЬКІВ І ДІТЕЙ В ЧАСІ ОПОРУ ГІБРИДНІЙ І ВІДКРИТІЙ ВІЙСЬКОВІЙ АГРЕСІЇ РФ.

Літургією у храмі Пресвятої Євхаристії та молитвою перед іконою Богородиці покровительки Бескид у храмі Різдва Богородиці, де спочиває родина Фредро. Прочани отримали хусти прочанина та розважили лист Софії: "Святі Його руки, які так добровільно простягнуті так паралельно до перекладин хреста, – у промінні Своєї волі огорнули все, що моє – а щоб я відповідала Йому так само добровільно – у напрямку до мого хреста. Щоб я зуміла так пожертвувати руки і серце і всю свою волю. Можу сказати, що життя останніх днів  перед 
 Святою Трійцею було одним поглядом душі до Цих рук, що містив у собі

розуміння Їх значення, адорацію, благальне прохання, щоб дати з себе Ісусу те, що вони мені дали. ".  У прощі Родин взяло участь біля 40 прочан яких провадив василіянин о. Полікарп,, науки роздуми про шлях"ПІЗНАНЯ Господа Бога… і щоразу ліпше прямувати по ньому". У родинному палаці Фредрів у Вишні, де Софія з Фредро брала уроки малювання, гри на фортепіано та гімнастики, виховувалась у шляхетності, чемності з родинного дому Софія винесла доброзичливе ставлення до інших, повагу та приязнь до людей.

У палаці родини Фредро познайомила з його історією краєзнавчиня п. Оксана Клебан, яка розповіла про родину Фредро та творче виховання дітей, адже батько Олександр, ветеран воєн Наполеона був визначним письменником вистави з під пера якого як Дами і гусари, Панські шлюби ставились у театрах Львова, Кракова і Варшави. У храмі безсрібників Косми і  Дамяна після молитви громади Вишні і Яремкова о. Михайла Кушніра поповнили ряди прочан, а дівчата Чопко Ольга, Цісінська Ольга та Шведа Віра пригостили прочан по домашньому теплим і смачним обідом. З Вишні до Дубаневич серед прочан вікова різниця склала 84 роки адже наймолодша прочанка мала 4 місяці, а найстарша 84 роки. 

За теплий і смачний обід щиро подякували о. Михайлу Кушніру який з першої прощі жертовно допомагає у її організації прощі і прочани вирушили до Дубаневич, де їх зустріла громада о. Владислава Шалати і разом у храмі помолились молебень до Христа Чоловіколюбця  - шляхом по селі вірні виходили на зустріч прощі і крокували з прочанами частину шляху. Подорож мальовничими Бескидами дещо ускладнювала вітряна і дощова погода, але з початком рясного дощу прочани переступили поріг храму у Шоломиничах і почали Вечірню, а покріпивши сили теплим чаєм та кавою після дощу вирушили між мальовничими озерами і пагорбами до Добрян, а у храмі св. Юрія у Вовчухах помолились Молебень до Богориці. 

У Родатичі втомлені прочани входили з останніми променями заходу сонця, а на порозі школи у світлі ліхтарів прочан гостинно зустрічали вчителі, які пригостили ревага прохолодпрочан теплою вечерею та прийняли на нічліг. А провідника прощі отця Полікарпа прийняла і погостила родина Дівчур Катерини 

Зранку прочани зігрілися сніданком подякували вчителям і з молитвою розпочали останній етап прощі через Тучапи до Мужилович, де на короткій зупинці діти привітали жіноцтво квітами і піснями з днем матері, а у Прилбичах прочан зустрів о. Андрій Стадницький з громадю і разом помолились у каплиці усипальниці родини Шептицьких де спочиває Софія. Літургію очолив о. Андрій Побігущий, який вказав на  гідність Богородиці, а вірні і прочани після Літургії помолились Молебні до Богородиці.

Прочан сердечно погостили прилбичани обідом з грибної юшки і яворівським пирогом, а до чаю чи кави смакували млинці з сиром і малиною. На прощання прочани домовились зустрітись через рік у першу суботу травня.