Віра і слово підтримки України папи Франциска

Віра - прагнення свободи

Папа Франциск підчас молитви Ангел Господній у неділю 24 серпня звернув увагу вірних на визнання віри ап. Петра: Ти Христос - Син Бога живого (Мт. 16 20). Апостола Симона Петра Христос називає скелею не задля його людських якостей, а задля його щирої та міцної віри, яка є даром з висот. Ісус Христос відчуває у серці радість, адже у вірі Симона добачає руку Бога Отця і дію Святого Духа, які дарують Симону віру, яка випливає з переконання і на якій Христос може будувати Церкву. Спільноту вірних які уже не на зв'язку спадкоємства, а на вірі будуватимуть зв'язок любові і довіри з Христом. Наш зв'язок з Христом будує Церкву. Однак щоб почати будову спільноти Церкви Христос шукає щирої та міцної віри учнів. І віра є тим що він перевіряє розпочинаючи будову Церкви. Господь Бог  який готується як будівничий до творення дому називає визнання віри апостола - скелею, і виражає бажання будувати Церкву на його вірі. Папа наголосив що віра ап. Петра це видимий фундамент Церкви, а кожен охрещений є покликаний явити хоч бідну, але щиру віру, щоб Христос продовжив будувати Церкву у світі. Перед молитвою Папа закликав щиро визнати: Ти Христос Син Бога живого! А на завершення  молитви Папа звернувся до "улюбленої землі України, у день її незалежності, до всіх синів і дочок, які жадають миру і спокою, однак живуть у стані напруги і конфлікту, який породжує численні страждання мирних людей. Поручаємо Господу Богу і Пресвятій Богородиці, Цариці миру увесь народ України і молимося за жертв насилля, їх сімї та усіх хто страждає. 

Святі - посланці миру приклад для молоді

Вітання спільнот скаутів

3-10 серпня 2014 р. у лісах біля Лізє (Нормандія, Франція) понад 12 тис. католицької молоді з Федерації Скаутингу Європи зустрілися на таборі EuroJam  у Нормандії. На землях, де 100 років тому у 1914 р. розгорталася драма І світової війни, до молоді з закликом подолати страх і вийти на зустріч ближньому щоб зберегти мир звернувся Папа Франциск - Моліться за мир в Європі і не бійтеся захищати християнські цінності! Девізом зустрічі було обрано слова Христа у Євангелії від Йоана, 1, 35: Прийдіть і подивіться! 

Робоча зустріч істориків і богословів у Варшаві

Обговорення доповіді, Варшава 

22-24 липня 2014 р. відбулася робоча зустріч істориків Церкви та богословіву Свято-Успенському монастирі оо. Василіан  у Варшаві, в рамках приготування до Ювілею 400-ліття  затвердження Конституцій Конгрегації Пресв. Трійці у Литві, яка стала основою сучасного Василіанського Чину. Організатор зустрічі Протоігумен Свято-Покровської провінції у Польщі о. Ігор Гарасим, ЧСВВ, ознайомив учасників з фондами бібліотеки і архіву Василіан у Варшаві. 

У першій доповіді   Короткий нарис історії дому і церкви василіанської в Варшаві 1930–1964 рр. о. Павла Пушкарського як джерело до вивчення історії Василіанського Чину, проф. Ігор Галаґіда розповів про будні ченців і драму війни коли під час Варшавського повстання 1944 р. під руїнами монастиря загинули два ченця, а серед тих ченців, які посвятили труди і сили на його відбудову прикладом життя посвяти вирізнявся о. Павло Пушкарський, ісповідник віри, ігумен обителі, а згодом і Протоігумен Провінції. Отець засуджений за передачу матеріальної допомоги духовенству, опісля радо приймав та допомагав отцям і сестрам ризикуючи повторним арештом, та підтримував зв'язки як з ієрархією Чину у Римі так і з Примасом Польщі. У дискусії було зазначено що  життя окремих Василіян у радянській Польщі є повчальним прикладом і гідним до наслідування, зазначили що потрібно ретельно збирати документи для синтетичної праця про життя Василіян у період тоталітаризмів ХХ ст. з огляду на що є важливо наповнювати фонд документів і свідчень про життя Василіян у Провінціях. Якщо приклад їх життя буде промовистим і поширюватися серед вірних ці матеріали стануть основою матеріалів подання єпископу прохання про їх беатифікацію.  

Проща за мир в Україні під покровом Кир Андрея

Кир Андрей і пластуни

27 липня у неділю о 7.30 год. Божественною Літургією з собору св. Юра (Львів) прочани вшановуючи 149 річницю від дня народження Кир Андрея Шептицького вирушать  прощею до родинної оселі Шептицьких у Прилбичах. Маршрут прощі розрахований на 3 дні і пролягатиме через с. Рясна Руська де у храмі св. Димитрія помоляться молебень до Пресв. Богородиці за заступництвом препмуч. Олексія Зарицького. Далі вимощеною дорогою паралельно до траси Львів-Краковецю проща пройде через Солуки, Домажир, Ямельню де на місці гибелі блаженних  Миколи Конрада і Володимира Прийми помоляться молебень до Новомучеників, у Страдчі Хресну дорогу, і вечеря та нічліг (24 км). 

Верх. апп. Петро і Павло - перші пагони Церкви Риму

Верх. апп. Перо і Павло

30 червня 2014 р.  у свято Верх. апп. Петра і Павла папа Франциск  у проповіді на Літургії звернув увагу що сьогодні, як і за часів Нерона триває переслідування християн. Подумаймо про Ближній Схід, де християни втікають від утисків, про християн, яких вбивають переслідувачі. Подумаймо також про християн, яких виганяють элегантно "у білих рукавичках" і закликав до молитви за  переслідуваних. Словами Літургії: "Господи ти оплодотворив кров'ю мучеників перші пагони Церкви Риму".  Папа властиво вказує на потребу росту насінини, яка розростається у дерево Царства Небесного є осердям Благовісті, а цією насіниною є Слово Боже, яке росте і стає Царством Божим, стає Церквою завдяки силі Святого Духа і свідоцтву християн:"Мы знаємо, що не буває росту без Святого Духа: Він творить Церкву, це Він сприяє росту Церкви, Він збирає спільноту Церкви, але також потрібно свідчення християн.

Шляхом Слуг Божих отців Михайла Вовчика і Степана Венгриновича

о. Михайло, Торчиновичі

24 червня 2014 р. з Самбора вирушила проща до Лаврова, біля 200 прочан у дорозі проходячи селами Ваньовичі, Торчиновичі розважали життєвий шлях Слуг Божих о Степана Венгриновича та Михайла Вовчика, які ціле своє життя посвятили духовній опіці вірних Самбірщини. У с. Торчиновичі за ініціативи пароха о. Івана була приготована урочиста  академія, де вірним розповіли про долю юнака Михайла, з Старого Самбора, який вишколювався у семінарії у Львові а згодом у Перемишлі, одружився жінка Анна подарувала отцю двох синів Іларіона і Ореста та дочок Стефанію і Ірину. Душпастирював отець у с. Мшанець а згодом у у с. Лопушана Хомина. Зусиллями отця у селі була створена читальня «Просвіти». Він вчив катехизму в школі. У читальні люди гуртувалися і це допомагало у зрості  українського духа, до пробудження національної свідомості. Отця було обрано головою читальні, а дружину бібліотекарем.

Взірець чернечих чеснот

Cвідчення о. Миколи , Гніздичів

Свідчення о. Миколи Волосянко, 84-літнього духівника новіціату оо. Редемптористів св. Герарда у Гніздичеві біля м. Жидачева пролило нове світло на постать Слуги Божого о. Романа Бахталовського. Постать ченця редемпториста, вірного чернечим обітам, готового до місійної праці, заглибленого у молитві, а у побуті завжди уважного на потреи ближнього та жартівливого. Як свідчить о Микола Слуга Божий старався кожному приділити увагу, саме о. Роману отець завдячує покликанням до чернечого стану. Як розповідає о. Микола - У стосунках, я просив у нього про сповідь та молився з ним Св. Літургію.О. Роман між світовими війнами душпастирював на Волині разом з свщмуч. Миколаєм Чарнецьким свої спомини про місії та о. Миколая він уклав у творі «Апостол з’єдинення». 

Отець хворів на туберкульоз, але через молитву до Матері Божої, отримав ласку чудесного зцілення. З вдячності  написав акафіст до Богородиці. У них і  відображається його шана до Пресвятої Богородиці. 

Перед викликом радянських репресій у 1945 р. у Станіславові о. Роман  приймає участь у  заснуванні Згромадження Сестер Матері Божої Фатімської, які у часі підпілля допомагали отцю у душпастирстві. Репресії торкнулися і о. Романа з 1948 по 1956 р.  час його першого ув’язнення. А згодом у часі побуту у Коломиї він допомагав вишколювати семінаристів і один з його учнів під тиском страху розповів органам влади про його пасторальну працю що стало приводом до другого арешту на 3 р. та 5 р. заслання.